Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №460/21633/25
Суддя: Курилець Андрій Романович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/21633/25 пров. № А/857/9207/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року в справі № 460/21633/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-
суддя в 1-й інстанції – Зозуля Д.П.,
час ухвалення рішення – 06 січня 2026 року,
місце ухвалення рішення – м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення – 06 січня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про перерахунок пенсії з 01.03.2025 року, у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.03.2025 у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що жодних рішень або інших дій щодо пенсійної справи Головним управлінням не вчинялося. Заяв від позивача щодо перерахунку пенсії не надходило та рішення по ньому територіальними органами Пенсійного фонду не приймалося.
Водночас апелянт визнає, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Вугледар) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058) обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року № 345.
Розмір пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) станом на 11.12.2025 становить 21319,02 грн, що не перевищує десять прожиткових мінімумів 23610,00 грн. З огляду на зазначене положення пункту 3 статті 27 Закону№1058 не застосовуються. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо обчислення розміру пенсії без обмеження її максимальним розміром не звертався.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За змістом рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 25.02.2025 № 914430187195 розмір пенсії позивача з надбавками з 01.03.2025 складає 21319,02 грн. При цьому, зазначено, що сума пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 30293,03 грн) становить 24234,42 грн.
Аналогічно, з 01.10.2025 відповідно до рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 22.10.2025 № 914430187195 розмір пенсії позивача з надбавками складає 21319,02 грн. При цьому, зазначено, що сума пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 30293,03 грн) – 24234,42 грн.
Вважаючи протиправним таке обмеження розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Сторонами не заперечується, що позивач, який відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, отримує пенсію за віком.
Так, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яка визначає розмір пенсії за віком.
Аналіз норм статті 8 Закону № 345-VI та статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів враховує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.
Отже, враховуючи положення статті 8 Закону № 345-VI, колегія суддів констатує, що позивач має право на пенсію за віком, яка має становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено з матеріалів справи, з 01 березня 2025 року основний розмір пенсії позивача за віком становить 20523,53 грн з розрахунку 30293,03*0,67750 та призначено доплату за 32 роки понаднормового стажу в розмірі 755,52 грн.
Однак сума пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» становить 24234,42 грн з розрахунку 80% від 30293,03 грн. Відтак, ОСОБА_1 встановлено доплату до розміру пенсії за Законом № 345-VI в сумі 2955,37 грн.
Також судом встановлено, що відповідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , Головним управлінням ПФУ з 01.03.2023 проведено перерахунок «Індивідуально (масовий).Індексація заробітку» за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,197 — 7405,03 грн. Розмір підвищення склав 3313,36 грн та враховуючи положення абз. 2 п. 10 Постанови №168 застосовано обмеження в індексації – 1813,36 грн (перевищує 1500 грн). З 01.03.2024 здійснено перерахунок «Індивідуально (масовий).Індексація заробітку» та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму», за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,0796 – 7994.47 грн. Розмір підвищення склав 1602,54 грн та враховуючи положення постанови №185 застосовано обмеження в індексації – 102,54 грн (перевищує 1500 грн). З 01.03.2025 здійснено перерахунок «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку» та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму», за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,115– 8913,83 грн. Розмір підвищення склав 2499,50 грн враховуючи положення пункту 1 та підпунктів 1-7 пункту 2 Постанови №209 застосовано обмеження в індексації – 999,50 грн (перевищує 1500 грн).
Відтак, унаслідок таких дій відповідача, розмір пенсії позивача став меншим, ніж визначено статтею 8 Закону № 345-VI.
Судова колегія зазначає, що предметом спору у цій справі є протиправне, обмеження відповідачем передбаченого статтею 8 Закону № 345-VI розміру пенсії, що встановлено на підставі наданих суду протоколів призначення та перерахунку пенсії і відповідачем такі обставини не спростовано.
Водночас протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення встановленого Законом № 345-VI мінімального розміру пенсії, в результаті здійснення індексації пенсії, підтверджено Верховним Судом, в релевантних до обставин цієї справи, постановах від 26 серпня 2025 року в справі № 360/948/24 та від 22 грудня 2025 року в справі № 200/30/24.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року в справі № 460/21633/25 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. Б. Заверуха
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua