Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №559/794/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 559/794/26 пров. № А/857/25450/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Глазька С.М., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Ковальовим І.М. у м.Рівному у справі №559/794/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, інспектора взводу 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП Степанця Олександра Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне Товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

В Рівненський міський суд Рівненської області 07 квітня 2026 року за підсудністю з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, інспектора 2 взводу 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Степанця Олександра Петровича, третя особа Акціонерне Товариство «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову, винесену інспектором 2 взводу 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Степанець Олександром Петровичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6731344, та закрити провадження по справі про адміністративне провадження.

Ухвалою Рівненського міського суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків з дня вручення цієї ухвали, а саме: вказати місто у якому зареєстрований/проживає позивач; подати інформацію про наявність або відсутність електронного кабінету, як позивача, відповідачів та третьої особи; долучити докази направлення копії адміністративного позову відповідачам Управлінню патрульної поліції в Рівненській області ДПП та інспектору 2 взводу 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП старшому лейтенанту поліції Степанцю О.П., котрі визначені позивачем, як окремі відповідачі.

Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала єдрср» від 08.04.26 по справі №559/794/26 (суддя Ковальов І.М.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.04.2026 о 16:29:11 (а.с.42).

Ухвалою Рівненського міського суду від 16 квітня 2026 року позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду від 16 квітня 2026 року і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що він 13.04.2026 направив до суду вказані в ухвалі документи для усунення недоліків позовної заяви, тобто у строк визначений судом. Вважає, що він вчасно усунув недоліки позовної заяви, а суд передчасно повернув позовну заяву до спливу строку для усунення недоліків.

Інші учасники справи правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи спірну ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач станом на 16.04.2026 року не усунув недоліків позовної заяви, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.5, 8 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду від 08 квітня 2026 року залишено без руху позовну заяву, так як позивачем не було в повній мірі зазначено місце проживання, зокрема не вказано місто у якому зареєстрований/проживає позивач; не зазначено інформації про наявність або відсутність електронного кабінету, як позивача, відповідачів та третьої особи; не долучено доказів направлення копії адміністративного позову відповідачам Управлінню патрульної поліції в Рівненській області ДПП та інспектору 2 взводу 3 батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП старшому лейтенанту поліції Степанцю О.П., котрі визначені позивачем, як окремі відповідачі.

Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 09.04.2026.

Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 14.04.2026 року, що відповідає нормі частини першої статті 120 КАС, якою встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

13.04.2026 позивач на виконання ухвали про усунення недоліків направив до суду запитувані документи, що підтверджується квитанцією про направлення рекомендованого листа на адресу суду від 13.04.2026.

Підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції визнав ту обставину, що станом на дату постановлення ухвали від 16.04.2026 позивач не усунув недоліків позовної заяви, які визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 08.04.2026.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви з тих підстав, що позивачем у строк, визначений судом, не усунуто недоліків позовної заяви, суд першої інстанції мав враховувати можливість здачі позивачем документів на пошту в установлений ухвалою суду строк та строки пересилання поштових відправлень в умовах воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказана обставина є загальновідомою та об`єктивно могла вплинути на роботу АТ «Укрпошта», зокрема і на вчасну реєстрацію, відправку та доставлення поштового відправлення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, дійшов передчасних висновків про наявність підстав для постановлення ухвали про повернення позовної заяви.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»).

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єш Діаш проти Португалії»).

Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

У рішеннях від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п.1 ст.6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження)

Керуючись статтями 242, 308, 309, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2026 року про повернення позовної заяви у справі №559/794/26 - скасувати, а справу №559/794/26 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді С. М. Глазько

Н. М. Судова-Хомюк