Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №460/1812/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/1812/25 пров. № А/857/14530/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі № 460/1812/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення 11 лютого 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 11 лютого 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за його заявою від 10.07.2024.

Зобов`язано Департамент соціальної політики Рівненської міської ради передати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області особову справу ОСОБА_1 для розгляду заяви від 10.07.2024 про нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 про нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на органи Пенсійного фонду України саме з 01.07.2025 покладено повноваження щодо призначення та виплати державних допомог до переліку яких входить допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам. Оскільки на момент передачі функцій Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради до ГУ ПФУ в Рівненській області не було призначено виплат позивачу, а також позивач не звертавсь до ГУ ПФУ в Рівненській області для призначення йому допомоги, то у ГУ ПФУ в Рівненській області відсутні відомості щодо позивача. Як вбачається із відповіді Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради від 07.08.2024, позивач звертавсь до суду із позовом про призначення йому грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, яка має інвалідність ІІ групи в розмірі 3000,00 грн щомісячно та грошової компенсації на відшкодування комунальних витрат особі, яка є наймачем житла, в якому тимчасово проживає внутрішньо переміщена особа, починаючи з 05.05.2022. Враховуючи рішення у справі №460/52262/22, вважає, що ГУ ПФУ в Рівненській області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не приймало рішень щодо відмови у призначенні допомоги позивачу, а також позивач не звертавсь до відповідача-2 для призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності.

За змістом довідки від 26.10.2015 №5612-1121 ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_1 , взятий Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради на облік як внутрішньо переміщена особа із зареєстрованим фактичним місцем проживання/перебування по АДРЕСА_2 .

З 27.10.2018 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади від 05.09.2024 №2024/010671810.

В лютому 2022 року Луцькою міською радою Волинської області взято на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщену особу та зареєстровано його фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 14.02.2022 №764-5000990330.

В травні 2022 року Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради взято на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщену особу та зареєстровано його фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 05.05.2022 №5612-5001628311.

10.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 05.05.2022.

Листом від 07.08.2024 №Б-5340 Департамент соціальної політики Рівненської міської ради повідомив позивача, що згідно з інформацією з Єдиної інформаційної фази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБД ВПО) позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО) в Рівненській міській територіальній громаді (далі - РМТГ) з 26.10.2015 по 12.04.2022. Згідно із заявою від 01.12.2015 щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014, призначена з 01.12.2015 по 31.05.2016. По заяві від 12.08.2016 позивачу відмовлено в призначенні допомоги, оскільки на момент звернення у нього на депозитному банківському рахунку були наявні кошти, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. 29.03.2022 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Допомога з 01.03.2022 йому не призначена, оскільки на момент опрацювання заяви, згідно з ЄІБД ВПО він був знятий з обліку як ВПО в РМТГ 12.04.2022 по причині "вибув в інший район" (м. Луцьк Волинської області). 05.05.2022 позивач повторно звернувся до Департаменту із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в РМТГ та із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Згідно з нормами Порядку №332 (в редакції, чинній на момент звернення), допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки станом на 24.02.2022 позивач не отримував щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, то йому відмовлено в призначенні допомоги з 01.04.2022. Додатково повідомив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 про визнання протиправною виплати грошової допомоги на бездіяльність Департаменту щодо невиплати грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, яка має інвалідність ІІ групи, в розмірі 3000 грн, щомісячно, починаючи з 05.05.2022, позивачу відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 12.01.2024. Відтак, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Вважаючи протиправною поведінку Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради щодо ненарахування та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою від 10.07.2024, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1).

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи, в розумінні цього Закону, визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (ч. 2).

Частиною першою статті 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (ч. 1).

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2).

Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщені особи з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, з тимчасово окупованої території, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до стану, непридатного для проживання) жиле приміщення, мають право на отримання страхових виплат і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, безпосередньо в органах Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання, перебування.

Страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на отримання таких виплат, а в разі їх відсутності - на підставі отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій відомостей: про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, у тому числі на підставі даних інформаційних ресурсів у сфері реабілітації осіб з інвалідністю; Державного реєстру актів цивільного стану громадян - про народження особи, її походження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть особи та інших відомостей цього реєстру; реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід), сплату страхових внесків та інших відомостей цих реєстрів; акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами; відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи; органів реєстрації - про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи; Єдиної державної електронної бази з питань освіти - про навчання; Єдиного реєстру боржників - про заборгованість зі сплати аліментів; Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб - щодо статусу внутрішньо переміщеної особи; Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; податкової звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річної звітності за 2021 рік у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Одержання, використання, поширення та зберігання конфіденційних даних, що містяться в інформаційних ресурсах, здійснюються з дотриманням вимог законодавства.

У разі відсутності необхідних відомостей страхові виплати призначаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з подальшим перерахуванням їх сум після надходження документів, що підтверджують право застрахованої особи на їх отримання.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в Рівненській міській територіальній громаді з 26.10.2015 по 12.04.2022. У період з 01.12.2015 по 31.05.2016 йому виплачувалася щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На час отримання позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи вперше (26.10.2015) механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі – Порядок №505).

Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із пунктом 5 Порядку №505 для призначення грошової допомоги уповноважений представник сім`ї за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подає складену в довільній формі письмову заяву про надання грошової допомоги та документи, визначені цим пунктом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану”, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (в первинній редакції; далі – Порядок №332).

При цьому, Порядок №505, який регулював надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, втратив чинність.

Відповідно до п. 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно з п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку № 332 позивачем мало бути дотримано наступних умов:

- станом на 01.03.2022 отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Порядку № 505 (для автоматичного призначення); або

- звернутися з відповідною заявою до 30.04.2022; або

- бути облікованим на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332, або переміщеним з такої території.

Рівненська область до такого Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, не входить.

Натомість, місто Маріуполь Донецької області, з якого у 2015 році перемістився позивач, є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.04.2022 №80.

Також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р (як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Донецька область, з якої перемістився позивач, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, а тому позивач належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач у період березень-квітень 2022 року перебував на обліку у Луцькій територіальній громаді Волинської області як внутрішньо переміщена особа (довідка від 14.02.2022 №764-5000990330), де отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується випискою по картковому рахунку, згідно з яким 02.05.2022 здійснено безготівкове зарахування на картковий рахунок позивача в сумі 6000,00 грн з призначенням платежу «Допомога ВПО зг. ПКМУ №332/20.03.2022».

Відтак, за обставин цього спору, позивач був вимушений переселитись з тимчасово окупованої території м. Маріуполь Донецької області у місто Рівне (де у період з 01.12.2015 по 30.04.2016 отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №505), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України - у місто Луцьк (де у період з березень-квітень 2022 року отримував допомогу відповідно до Порядку №332), а згодом у місто Рівне (де мав намір з 05.05.2022 отримати допомогу відповідно до Порядку №332).

Викладене свідчить на користь того, що позивач станом на 01.03.2022 отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка була йому призначена органом соціального страхування Луцької територіальної громади Волинської області відповідно до Порядку №332.

При цьому, покликання відповідача на те, що позивач не має права на її отримання, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, адже вона вже призначена позивачу відповідно до умов Порядку №332 іншим органом соціального захисту населення.

За таких обставин, позивачем дотримані умови для отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання станом на 01.03.2022, а також бути переміщеним з території, включеної у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку № 332.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №562 «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» абзац дев`ятий пункту 3 Порядку №332 викладено в такій редакції: Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграцїї за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Отже, з 01.05.2022 виплату допомоги на проживання поширено на усіх внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України.

При цьому, Порядок №332 (у редакції, чинній з 01.05.2022) не ставив виникнення в особи права на отримання спірної допомоги у залежність від моменту набуття статусу внутрішньо переміщеної особи: до 24.02.2022 чи після цієї дати.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними доводи відповідача-1 про відсутність у позивача права на отримання з 05.05.2022 допомоги на проживання. Адже позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка у 2015, році перемістилась з м. Маріуполь Донецької області до м. Рівне та з 26.10.2015 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідними довідками довідки від 26.10.2015 №5612-1121, від 14.02.2022 №764-5000990330 та від 05.05.2022 №5612-5001628311.

Місто Маріуполь Донецької області віднесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) наказом Мінреінтеграцїї від 28.04.2022 №80.

Таким чином, станом на 05.05.2022 позивач відносився до осіб, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а тому, на позивача поширювались наведені вище положення абзацу восьмого пункту 3 Порядку №332 в редакції з 01.05.2022. Як наслідок, позивач мав право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в тому числі з 05.05.2022.

Суд зауважує, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Разом з тим, відповідач-1, здійснюючи функції публічної адміністрації, вирішуючи заяву позивача від 10.07.2024, не діяв з метою забезпечення права і закону, не дотримався зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси позивача як внутрішньо переміщеної особи. Отже оскаржена позивачем поведінка суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправною.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» з 01.07.2025 на органи Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо призначення та виплати державних допомог до переліку яких входить і допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Разом з тим, з наданих відповідачем-2 доказів встановлено, що на момент передачі функцій органу Пенсійного фонду Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачу не нараховано, виплат не призначено, матеріали справи не передані, а тому в ГУ ПФУ в Рівненській області відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу вищевказаної допомоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-1 передати відповідачу-2 особову справу позивача для розгляду його заяви від 10.07.2024 про нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а відповідача-2 - розглянути заяву позивача від 10.07.2024 про нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі № 460/1812/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. Б. Заверуха

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.