Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №460/17265/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/17265/25 пров. № А/857/2116/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 460/17265/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції Дуляницька С.М.,

час ухвалення рішення 13 листопада 2025 року,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 13 листопада 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним скасування постанови.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02 вересня 2025 року № 072412.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що З аналізу приписів Порядку № 1567 видно, що вказаним Порядком установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення. Як убачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства (яка призначена на 02 вересня 2025 року) надіслано позивачу завчасно (за 13 днів до розгляду справи) на офіційну адресу електронної пошти, що підтверджується відповідним скріншотом реєстру відправлень електронної пошти. Варто також зауважити, що під час проведення перевірки за кермом перебував сам же позивач - ОСОБА_1 , який в свою чергу мав би цікавитись станом своїх справ, а не очікувати доки його запросять на розгляд справи. Отже, відповідач повністю виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому будь-яких інших обов`язків з цього приводу Порядок № 1567 на Відділ не покладено, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Тому, аргументи позивача щодо неповідомлення його про час та місце розгляду такої справи не відповідають дійсності. Оскільки позивачем здійснювалися регулярні перевезення пасажирів, про що свідчить трафарет автобуса (Дніпро-Кривий Ріг-Кропивницький) та той факт, що посадка-висадка пасажирів та рейдова перевірка здійснювалася на автостанції м.Тернопіль, водій повинен був надати для перевірки документи для здійснення регулярних перевезень пасажирів, що у даному випадку не відбулося. Позивач фактично самовільно здійснював перевезення пасажирів за регулярним маршрутом без жодних дозвільних документів. Доказів зворотного не надано ні під час проведення перевірки та проведення розгляду справи, ні до суду. Враховуюче вищевикладене, оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Згідно Типового договору на здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 22.07.2025, укладеного між позивачем (перевізник) та ОСОБА_2 (замовник), позивач зобов`язувався 22.07.2025 здійснити перевезення організованої групи пасажирів в кількості 40 осіб та їх багажу за маршрутом Львів-Тернопіль-Дніпро. До матеріалів справи позивач також надав Інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів. Крім того, позивач надав копію дозволу НОМЕР_1 , інформацію про вартість проїзду та перевезення багажу, схему міжнародного автобусного маршруту, витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ, інформацію про номер та дату прийняття рішення про видачу ліцензії.

Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області був зупинений транспортний засіб MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Під час проведення перевірки було виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення пасажирів по маршруту Львів-Дніпро (зі слів водія) на момент перевірки у водія відсутні схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, витяг з дозволу.

За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №059895 від 22.07.2025 (а.с.35). В акті перевірки вказано, що водій ОСОБА_1 від пояснень відмовився.

Вказаний акт було передано на розгляд Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за місцезнаходженням автомобільного перевізника.

Листом від 18.08.2025 №72460/37/24-25 ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи 02 вересня 2025 року з 10:00 по 12:00 у приміщенні Відділу за адресою: м.Рівне, вул. Відінська, 8.

Вказаний лист було відправлено електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач стверджує, що вказана адреса електронної пошти внесена ОСОБА_1 до особистого кабінету перевізника в ІСС «Шлях», як офіційна електронна адреса.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 02.09.2025 №072412 про застосування адміністративно-господарського штрафу було притягнуто до відповідальності ФОП ОСОБА_1 за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена вимогами абз. 3 част. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.4).

Позивач не погодився з вказаною постановою та оскаржив її до суду. Позовні вимоги фактично ґрунтуються на тому, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи 02.09.2025.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що позивач здійснював регулярні перевезення пасажирів, а відтак водій повинен був надати для перевірки документи для здійснення регулярних перевезень пасажирів, що у даному випадку не відбулося. Позивач фактично самовільно здійснював перевезення пасажирів за регулярним маршрутом без жодних дозвільних документів. Позивача притягнуто до відповідальності за здійснення регулярних перевезень пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач же надав до матеріалів справи договір від 22.07.2025, який свідчить про те, що позивач здійснював нерегулярні перевезення пасажирів.

При вирішенні спору суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Стаття 39 Закон № 2344-III визначає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Тобто, з вказаної норми видно, що перелік документів, які мають бути в автомобільного перевізника та у водія відрізняється для регулярних і нерегулярних пасажирських перевезень.

Водночас, саме відповідач, розглядаючи справу про порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі акта перевірки, документів та пояснень, наданих особою, стосовно якої такий акт перевірки складено, мав встановити, які перевезення пасажирів (регулярні чи нерегулярні) здійснювалися, та чи надано під час перевірки всі необхідні документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Згідно з пунктом 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктами 13-24 Порядку № 1567 визначено порядок оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів. Так, згідно вказаних норм:

«13. У разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

За наявності в діях автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

14. Акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.

15. Копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

16. Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

17. Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

18. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт, приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та вручає копію постанови його уповноваженій особі (водію). Інформація про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилається Держмитслужбі.

19. За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник:

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5;

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6;

за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.

20. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанова про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та припис виносяться у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості). Постанова чи припис, складені в електронній формі, роздруковуються, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формами постанови та припису.

21. Копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанови про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після її винесення вручається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі під підпис або надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) чи на адресу електронної пошти (за наявності).

22. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанова про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт набирає чинності з дня доведення її копії до автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанови про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт вважається доведеною до автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи з дня її вручення або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, а у разі надсилання на адресу електронної пошти - на п`ятий календарний день з дня її надсилання.

23. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу рахунок не пізніше ніж протягом 15 календарних днів після набрання нею чинності.

24. Припис складається у двох примірниках, один з яких видається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі під підпис або надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) чи на адресу електронної пошти (за наявності) не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після його складення.

Припис підлягає обов`язковому виконанню. Про виконання припису автомобільний перевізник або уповноважена ним особа повинен (повинна) письмово повідомити територіальному органу Укртрансбезпеки протягом 10 календарних днів з дня виконання припису.»

Розглядаючи дану справу суд враховує, що на спірні правовідносини, в тому числі, поширюється дія Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IХ). Відповідно до пункту частини 2 статті 6 Закону України "Про адміністративну процедуру", адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Серед принципів адміністративної процедури відповідно до статті 4 даного Закону є відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Вказана стаття має зв`язок з положеннями ч. 3 ст. 32 Конституції України, яка визначає право громадянина знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Право на доступ до матеріалів справи передбачає, що особі повинна надаватися інформація про всі наявні факти, що стосуються прийняття адміністративного акта.

Право на доступ до матеріалів справи закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про адміністративну процедуру", відповідно до якої учасник адміністративного провадження має право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім відомостей, що відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, у тому числі з використанням технічних засобів, під час здійснення та після завершення адміністративного провадження, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, вчинені (прийняті) під час здійснення адміністративного провадження.

Порядок доступу до матеріалів справи врегульовано у ст. 51 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Статтею 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Пункт 17 Порядку № 1567 визначає, що справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Крім того, ст. 32 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначає, що учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення. Частина 7 вказаної статті передбачає, що якщо час отримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, не зафіксовано, воно вважається отриманим особою на п`ятий день з дня відправлення, крім випадків, якщо є інформація, що запрошення не надійшло або надійшло пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, або про отримання запрошення пізніше ніж на п`ятий день з дня відправлення, на адміністративний орган покладається обов`язок доказування факту і часу отримання запрошення особою.

Позивач стверджує, що не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи щодо нього. Відповідач же вказує, що позивачу повідомлення направлялося на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, а відтак він є належно повідомленим.

Оцінюючи вказані доводи сторін, суд зазначає, що відповідач не надав до матеріалів справи доказів того, що електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 належить саме позивачу і останній має доступ до неї.

Водночас, пункт 17 Порядку № 1567 визначає способи направлення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення: 1) особисто під підпис; 2) шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Альтернативний спосіб направлення - на адресу електронної пошти - застосовується лише за її за наявності.

Відповідач стверджує, що повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства (яка призначена на 02 вересня 2025 року) надіслано позивачу завчасно (за 13 днів до розгляду справи) на офіційну адресу електронної пошти. На переконання суду, вказаний строк (13 днів до розгляду справи) був достатнім і для надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), однак відповідач таким способом не скористався, чим обмежив право позивача на участь в адміністративному провадженні, право бути заслуханим, як одного з базових прав особи в адміністративній процедурі. Участь особи у розгляді та вирішенні справи, заслуховування такої особи дозволяє забезпечити врахування всіх важливих обставин справи, захистити особу від односторонньої діяльності адміністративного органу, зокрема, у разі загрози прийняття негативного (несприятливого) адміністративного акта.

На переконання суду, в даному випадку відповідач вибрав не найвідповідніший спосіб направлення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (на не перевірену електронну адресу), хоча мав достатньо часу для надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно постанови № 072412 від 02.09.2025 відбулося з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частини 2 та 3 статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 4) не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому що спірна постанова прийнята без належного повідомлення позивача про ініційоване провадження, яке мало для нього негативні наслідки, та без заслуховування сторони, без надання права подати документи щодо виду здійснюваних перевезень пасажирів, суд дійшов висновку про наявність сукупності умов для визнання такої постанови протиправною та її скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 460/17265/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. Б. Заверуха

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.