Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №380/5574/22
Суддя: Пліш Михайло Антонович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5574/22 пров. № А/857/31713/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року (судді Кедик М.В., ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 05.05.2018 по 30.11.2022 у сумі 37448,34 грн. на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 в справі № 380/5574/21;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, при виконанні судового рішення у справі № 380/5574/21, в частині невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 05.05.2018 по 30.11.2022 у сумі 37448,34 грн., на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 справа № 380/5574/21.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 позов задоволено повністю.
Позивач подала заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій просить встановити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 № 380/5574/21, яке набрало законної сили – 13.06.2022, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахованої, але не виплаченої суми доплати пенсії у розмірі 37 448,34 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі № 380/5574/22, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та не виплаченої пенсії у розмірі 37448 грн гривень 34 копійки.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність клопотання скаржника про розгляд справи за участі сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.05.2022 у справі № 380/5574/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнив повністю; визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум; визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.05.2018 як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 21.10.1947 по 12.02.1958 на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років".
Львівський окружний адміністративний суд 15.08.2022 видав виконавчі листи № 380/5574/22.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 задоволено заяву позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі № 380/5574/22 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.
На виконання судового рішення Головне управління провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 05.05.2018 по 30.11.2022. Розмір доплати становить 37448 грн 34 коп.
ОСОБА_1 24.04.2026 (вх. №33923) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно із частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Апеляційний суд враховує, що під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.
Поняття “спосіб” і “порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником (державним виконавцем). Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.
19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат”.
Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як слідує з матеріалів справи, Головне управління провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 05.05.2018 по 30.11.2022. Розмір доплати становить 37448 грн 34 коп.
Однак, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі № 380/5574/22, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконане та позивачу не виплачена сума доплати за період з 05.05.2018 по 30.11.2022 у розмірі 37448 грн 34 коп.
Тобто, судове рішення не є виконаним у повному обсязі більше трьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням.
За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців (у даному випадку більше трьох років) з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення суд у справі № 380/5574/22, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з нарахованої та не виплаченої суми пенсії у розмірі 37448 грн 34 коп.
Таким чином, за наведених обставин, враховуючи імперативні приписи частини 3 статті 378 КАС України за якими невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення суд у справі № 380/5574/22, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з нарахованої та не виплаченої суми пенсії у розмірі 37448 грн 34 коп., доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, в якій суд звернув увагу, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи частини 5 статті 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді та не стосуються меж перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №380/5574/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua