Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №679/43/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №679/43/26

Суддя: Гавриленко О. М.

Провадження № 1-кп/679/60/2026

Справа № 679/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

номер кримінального провадження №12025244200000032, внесеного 17 листопада 2025 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Хмельницької області, громадянина України, неодруженого, фізичної – особи підприємця, раніше несудимого, особи з інвалідністю третьої групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нетішин зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2025 року приблизно о 13 годині 20 хвилин дільничний офіцер поліції Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_12 та поліцейський - водій групи реагування Славутського MB Управління поліції охорони в Хмельницькій області сержант поліції ОСОБА_8 , перебуваючи в складі добового наряду Славутського міського відділення Управління поліції охорони в Хмельницькій області (з дислокацією у м. Нетішин), будучи у форменому одязі, виконували свої службові обов`язки щодо патрулювання на території обслуговування м. Нетішин з метою встановлення оперативної обстановки, рухаючись на службовому автомобілі в складі екіпажу «НАСТУП 441» по проспекту Незалежності в м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, побачили ОСОБА_13 , який згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» знаходився у розшуку за порушення законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку.

У зв`язку і наявною у працівників поліції інформацією про розшук ОСОБА_13 та необхідністю доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший дільничний офіцер поліції Відділення поліції № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_12 та поліцейський - водій групи реагування Славутського MB Управління поліції охорони в Хмельницькій області сержант поліції ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу магазину «Наш Край», за адресою: проспект Незалежності, 16 в м. Нетішин, зупинили ОСОБА_13 та висловили йому законну вимогу пред`явити їм для перевірки документи, згідно ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Національну поліцію», однак ОСОБА_13 почав тікати від них.

Після чого, вказані працівники поліції, викликали на допомогу додатковий екіпаж поліції у складі поліцейського СРПП Сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капрала поліції ОСОБА_10 та начальника СРПП Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_9 , які приблизно о 13 годині 25 хвилин прибули на місце.

В подальшому, коли працівники поліції розпочали застосовування превентивних заходів, згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», спрямовані на адміністративне затримання ОСОБА_13 , до них раптово підбіг його брат ОСОБА_5 та діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності працівників правоохоронного органу, розуміючи, що працівники поліції одягнені у формений одяг (однострій), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи громадський порядок, у зв`язку з виконанням вищевказаними поліцейськими своїх службових обов`язків згідно ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, та проведення заходів спрямованих на адміністративне затримання ОСОБА_13 , за вчинення злісної непокори законній вимозі поліцейських, що проявилось в ігноруванні вимог щодо надання військово - облікових документів разом із документами, що посвідчують особу, та не залишення місця події за порушення законодавства про мобілізацію, вчинив активний опір працівникам поліції, що проявилося у застосовуванні фізичної сили до поліцейських.

Так, ОСОБА_5 , під час застосовування превентивних заходів працівниками поліції, спрямованих на адміністративне затримання ОСОБА_13 , застосовуючи фізичну силу, почав руками відштовхувати начальника СРПП Відділення поліції № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_9 , тягнути його за верхній одяг, внаслідок чого останній впав.

Відразу після цього ОСОБА_5 , застосовуючи фізичну силу до поліцейського СРПП Сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капрала поліції ОСОБА_10 шарпаючи його за верхній одяг та відштовхуючи від ОСОБА_13 , намагаючись таким чином фізично протидіяти виконанню ним своїх службових обов`язків.

Реагуючи на протиправні дії ОСОБА_5 , з метою їх припинення та запобіганню нанесенню тілесних ушкоджень працівникам поліції, поліцейський-водій групи реагування Славутського MB Управління поліції охорони в Хмельницькій області сержант поліції ОСОБА_8 , схопив руками за кофту ОСОБА_5 та відтягнув назад, в ході чого останній умисно, протиправно наніс один удар кулаком лівої руки в область правої частини обличчя ОСОБА_8 , чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця повік правого ока, забою м`яких тканин носа, гематоми правої параорбітальної ділянки обличчя, що за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Зазначеними умисними діями, які виразились у опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 , 17 листопада 2025 року о 13 годині 27 хвилин, знаходячись у м. Нетішин по просп. Незалежності, навпроти буд. 18, Шепетівського району Хмельницької області, діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності працівників правоохоронного органу, розуміючи, що працівники поліції одягнені у формений одяг (однострій), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи громадський порядок, у зв`язку з виконанням поліцейським - водієм групи реагування Славутського MB Управління поліції охорони в Хмельницькій області сержантом поліції ОСОБА_8 , поліцейським РПП Сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_10 , начальником СРПП Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_9 , старшим дільничним офіцером поліції Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_12 своїх службових обов`язків, згідно ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, та проведення заходів спрямованих на адміністративне затримання ОСОБА_13 , за вчинення злісної непокори законній вимозі поліцейських, що проявилось в ігноруванні вимог щодо надання військово-облікових документів разом із документами, що посвідчують особу, та не залишення місця події за порушення законодавства про мобілізацію, застосовував фізичну силу направлену на перешкоджання діяльності працівників поліції, що виразилось у спробі нанесення тілесних ушкоджень останнім.

Реагуючи на протиправні дії ОСОБА_5 , з метою їх припинення та запобіганню нанесенню тілесних ушкоджень працівникам поліції, поліцейський - водій групи реагування Славутського MB Управління поліції охорони в Хмельницькій області сержант поліції ОСОБА_8 , схопив руками за кофту ОСОБА_5 та відтягнув назад, в ході чого останній умисно, протиправно наніс один удар кулаком лівої руки в область правої частини обличчя ОСОБА_8 , чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця повік правого ока, забою м`яких тканин носа, гематоми правої параорбітальної ділянки обличчя, що за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Зазначеними умисними діями, які виразились у заподіянні працівнику правоохоронного органу умисних легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що 17 листопада 2025 року йому подзвонив батько та сказав, що «схопили» ОСОБА_14 . Перебуваючи в шоковому стані він взяв велосипед та відразу поїхав на місце події. Побачивши, що брат «лежить на землі і на ньому хтось був», він кинув велосипед і направився до брата, який «нелюдським голосом» кричав про допомогу, а на його обличчі та носі було видно травми. Чому його брат лежить на землі він в той час не знав і за роз`ясненнями причини він ні до кого не звертався. В цей час, зазначив обвинувачений, його свідомість звузилась. Він почав відштовхувати осіб, які завдавали шкоди його братові, щоб дістатись до брата. Обвинувачений зауважив, що усі його дії та свідомість були направлені лише щоб допомогти брату, оскільки він чув як брат кричить щоб йому допомогли і одночасно почув від поліцейських команду «стріляй». А коли його хтось схопив, то він, перебуваючи в сильному емоційному стані, не розумів хто його хапає, не пам`ятає як він опинився за кущами на газоні. Обвинувачений не пам`ятає, як наносив удар ОСОБА_8 , проте з урахуванням змісту відеозаписів, не заперечує щодо такого факту. Обвинувачений вважає, що він діяв в стані сильного душевного хвилювання та запевнив, що умислу на опір та завданню шкоди будь-кому у нього не було. Ситуацію, яка склалась в той час він розцінював лише з точки зору наявності небезпеки життю брата.

Окремо обвинувачений зауважив, що особи, які затримували його брата були поліцейськими він не помітив, він лише бачив, що це були особи в чорному одязі, припустив, що це можуть бути представники ТЦК. Раніше потерпілих не знав. Про те, що його брат був в розшуку йому відомо не було.

Потерпілий ОСОБА_8 , який є поліцейським водієм групи реагування Славутського міського відділу Управління поліції охорони, місце дислокації м. Нетішин, в судовому засіданні пояснив, що 17 листопада 2025 року по вул. Незалежності біля магазину «Наш край» побачив ОСОБА_13 , який по наявній в нього інформації знаходився по базі даних в розшуку. Для встановлення особи він вирішив його зачекати на вхідних сходах у магазин. Коли ОСОБА_13 почав виходити з магазину, то він став перед ним, представився і в той час ОСОБА_13 почав чинити йому опір відштовхуючи його в сторону, а коли він повторно став перед ним, то ОСОБА_13 шарпнув його за одяг. Після чого він розпочав затримання ОСОБА_13 , а останній почав телефонувати до брата чи до батька повідомляючи про ситуацію яка склалась. Оскільки він розумів, що сам не зможе затримати ОСОБА_13 викликав додатковий патрульний екіпаж, щоб йому допоміг у цьому. В ході затримання ОСОБА_13 ним були використані спеціальні засоби: газовий балончик і кайданки. Під час затримання ОСОБА_13 на велосипеді приїхав обвинувачений та почав його штовхати, розірвав йому кофту, а потім вдарив його кулаком в обличчя, в результаті чого в нього з носа потекла кров. ОСОБА_8 вважає, що обвинувачений його умисно вдарив, при цьому він в той час не знаходився біля його брата. Інших працівників поліції, які були біля його брата ОСОБА_5 штовхав та шарпав за одяг, тому до обвинуваченого був застосований спецзасіб - сльозогінний газ. Надалі у ОСОБА_13 під час затримання погіршився стан здоров`я і для нього викликали швидку допомогу, яка доправила його до міської лікарні, з якої останній втік, у зв`язку з цим протокол про затримання ОСОБА_13 складено було пізніше. Зауважив ОСОБА_8 на тому, що до ОСОБА_5 працівники поліції ніяких дій не вчиняли. Також ОСОБА_8 вказав, що під час затримання вогнепальна зброя не застосовувалась, він не пам`ятає, щоб працівники поліції віддавали команду стріляти.

Щодо міри призначення судом покарання, то потерпілий ОСОБА_8 поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_10 , який є поліцейським з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області в судовому засіданні пояснив, що 17 листопада 2025 року він був в наряді ГРПП спільно з ОСОБА_9 . Приблизно о 13 годині 20 хвилин надійшло повідомлення від поліцейського ОСОБА_8 з проханням допомогти йому при затриманні особи, яка перебуває у розшуку. Коли вони приїхали на місце затримання особи, біля магазину «Наш край», то побачили, що ОСОБА_13 при затриманні чинить працівникам поліції опір. Він почав допомагати ОСОБА_8 затримувати ОСОБА_13 , а в цей час обвинувачений його штовхав в спину та шарпав за одяг. До ОСОБА_13 працівниками поліції були застосовані спецзасоби – кайданки, про можливість застосування таких, у разі його опору, ОСОБА_13 було поліцейськими попереджено. Згодом він побачив, що у ОСОБА_8 з носа тече кров, проте як були завдані останньому тілесні ушкодження він не бачив. Потерпілий вказав, що поліцейським затримати ОСОБА_13 не вдалось так як в останнього різко погіршився стан здоров`я і йому була надана перша медична допомога. Також ОСОБА_10 вказав, що під час затримання ОСОБА_13 він не пам`ятає, щоб працівники поліції віддавали команду стріляти.

Щодо міри призначення судом покарання, то потерпілий ОСОБА_10 поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_9 , який в той час займав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області в судовому засіданні вказав, що 17 листопада 2025 року він був в наряді ГРПП спільно з ОСОБА_10 . Приблизно о 13 годині 20 хвилин надійшло повідомлення від поліцейського ОСОБА_8 з проханням допомогти йому при затриманні особи, яка перебуває у розшуку. Прибувши на місце події до магазину «Наш край» він побачив двох поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які проводили затримання ОСОБА_13 . Останній не давав змоги поліцейським його затримати, його дії вказували на те, що він намагається уникнути затримання. Поліцейські намагались заспокоїти ОСОБА_13 , проте він на них не реагував та згодом почав їх штовхати. Коли він долучився до поліцейських щоб допомогти затримати ОСОБА_13 , то відчув, як його обвинувачений відштовхнув, щоб перешкодити затриманню брата. В результаті таких дій обвинуваченого він втратив рівновагу та впав. Вказав потерпілий і на те, що він бачив, як у ОСОБА_8 з носа тече кров, проте яким чином були завдані останньому тілесні ушкодження він не бачив. Також потерпілий зазначив, що поліцейським затримати ОСОБА_13 не вдалось так як в останнього різко погіршився стан здоров`я і йому була надана перша медична допомога.

Окрім того, потерпілий ОСОБА_9 зауважив на тому, що йому обвинуваченим завдано шкоди, яка полягала у тому, що він є працівником поліції, а обвинувачений перешкоджав йому у виконання його службових обов`язків, тобто обвинувачений в його особі завдав шкоди авторитету органам Національної поліції України.

Щодо міри призначення судом покарання, то потерпілий ОСОБА_9 поклався на розсуд суду.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, винуватість обвинуваченого, об`єктивно підтверджена сукупністю наданих прокурором та безпосередньо досліджених судом доказів:

- рапорту інспектора чергового ВП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_15 від 17 листопада 2025 року, з якого убачається, що останній повідомляє т.в.о. начальника ВП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_16 , про те, що того ж числа приблизно о 15 годині 25 хвилин до Відділення поліції № 2 Шепетівського РУП надійшло повідомлення ОСОБА_8 , поліцейського - водія групи реагування Славутського MB УПО, який ніс службу у складі наряду поліції охорони «НАСТУП 441», про те, що 17 листопада 2025 року приблизно о 13 годині 23 хвилин в м. Нетішин, по вул. Незалежності, 22, поблизу магазину «Наш Край», в ході перевірки документів у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено, що він відповідно до ІНПП відноситься до категорії «Ухилянт». ОСОБА_13 почав чинити активний опір в ході якого намагався втекти, в цей час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_8 чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обличчя (т.1 а.с.187, 188);

- витягом з наказу «Про особовий склад» № 171 о/с від 28 травня 2024 року з якого убачається, що ОСОБА_10 з 28 травня 2024 року прийнятий на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП (т.1 а.с.205, 188);

- витягом з наказу «Про особовий склад» № 335 о/с від 30 вересня 2025 року з якого убачається, що ОСОБА_9 з 30 вересня 2025 року переміщено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП (т.1 а.с.207);

- витягом з наказу «Про особовий склад» № 131 о/с від 26 вересня 2023 року з якого убачається, що ОСОБА_8 з 26 вересня 2023 року прийнятий на посаду поліцейського-водія групи реагування Славутського міського відділення Управління поліції охорони в Хмельницькій області (т.1 а.с.211), -

з даних витягів з наказів убачається, що потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є працівниками правоохоронних органів та знаходились при виконанні своїх службових обов`язків.

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 16 грудня 2025 року з яких убачається, що працівниками поліції проводиться затримання ОСОБА_13 , обвинувачений відтягує їх від брата хапаючи поліцейського ОСОБА_8 за одяг, після чого останній втрачає рівновагу та падає (т.2 а.с.2-13);

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 26 листопада 2025 року з яких убачається, що між поліцейським ОСОБА_8 та ОСОБА_13 відбувається штовханина, в ході якої ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_13 не чинити опір, оскільки до нього буде застосовано спеціальні засоби. В подальшому обвинувачений ОСОБА_5 ривком відтягує потерпілого ОСОБА_9 від ОСОБА_13 від якого останній втрачає рівновагу. Потім обвинувачений штовхає поліцейського ОСОБА_10 та ОСОБА_8 намагаючись відтягнути від брата, а коли ОСОБА_8 намагався припинити дії ОСОБА_5 , той наніс ОСОБА_8 лівою рукою удар кулаком по обличчю (т.2 а.с.27-34);

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 17 листопада 2025 року з яких убачається, що обвинувачений штовхає поліцейських (т.2 а.с.37-42);

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 18 листопада 2025 року з яких убачається, що поблизу входу в магазин «Наш край», який розташований за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, буд.16 стоїть працівник поліції одягнений у однострій поліцейського, маючи знаки розрізнення: шеврони, погони та жетон поліцейського, а також нагрудний відео реєстратор. В цей час виходить з магазину ОСОБА_13 і обертається до поліцейського ОСОБА_8 , який починає рухатись до ОСОБА_13 . Останній не зважає на те, що до нього підходить поліцейський продовжує свій рух від магазину, тоді ОСОБА_8 та ОСОБА_12 направились за ним. Згодом між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 розпочинається штовханина. В цей час на місце події прибув новий екіпаж у складі двох поліцейських. Коли працівники поліції намагаються припинити опір, який чинить ОСОБА_13 , до них наблизився на велосипеді обвинувачений і відразу схопив руками поліцейського ОСОБА_9 за форменний одяг відкинувши останнього в сторону від ОСОБА_13 (т.2 а.с.43-53).

Не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, винуватість обвинуваченого, об`єктивно підтверджена сукупністю наданих прокурором та безпосередньо досліджених судом доказів:

- журналом обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карти пам`яті, копіювання цифрової інформації та книги видачі-приймання спеціальних засобів та журналу проведення інструктажу «Про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю» з особовим складом УПО, який заступає на чергування Славутського МВ УПО (м. Нетішин) убачається, що 17 листопада 2025 року ОСОБА_8 видано нагрудну відеокамеру, 17 листопада 2025 року ОСОБА_8 проведено інструктаж про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю, а 18 листопада 2025 року останнім здано спеціальні засоби, що свідчить про те, що ОСОБА_8 17 листопада 2025 року був при виконанні своїх службових обов`язків (т.1 а.с.213, 214);

- окремою відомістю видачі озброєння працівникам Славутського МВ УПО (м. Нетішин), які задіяні на службу 17 листопада 2025 року, яка також підтверджує той факт, що ОСОБА_8 того ж числа виконував свої службові обов`язки (т.1 а.с.218);

- заяви ОСОБА_8 від 17 листопада 2025 року, згідно з якою останній добровільно видав для працівників поліції форменну флісову кофту темно-синього кольору зі знаками розпізнавання (пагони, шеврони) із написом на спині «Поліція» для приєднання до матеріалів справи, яка постановою про приєднання речових доказів від 17 листопада 2025 року визнана речовим доказом (т.1, а.с.189, 190);

- протоколу огляду предметів від 17 листопада 2025 року та фотознімків, як додатків до нього, з яких убачається, що предметом огляду була форменна флісова кофта темно-синього кольору зі знаками розпізнавання (пагони, шеврони) із написом на спині «Поліція». На спині кофти, з правого боку, виявлені механічні пошкодження у вигляді розривів довжиною приблизно 28 см з нерівними краями. З внутрішньої сторони форменної флісової кофти наявні бірки білого кольору з інформацією про виробника, наявні символи НПУ (т.1, а.с.191-198);

- висновку експерта № 127 від 18 листопада 2025 року в якому зазначено, що на час проведення огляду ОСОБА_8 в останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця правого ока. В пред`явлених для дослідження медичних документах (заключення лікаря невропатолога, травматолога, отоларинголога) 17 листопада 2025 року на ім`я ОСОБА_8 відмічені тілесні ушкодження у вигляді м`яких тканин носа, гематома правого ока орбітальної ділянки. Вказані тілесні ушкодження спричинені дією тупого твердого предмету, має морфологічні властивості походження за ударним механізмом внаслідок прикладання в суміжні ділянки розташування правого ока та тканин носа, а також мають властивості давності виникнення, що можуть відповідати часу травмування вказаного у постанові та обстежуваним 17 листопада 2025 року. Відповідно до п.2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» виявлений синець повік правого ока та відмічені лікарями травматологом та отарингологом забій м`яких тканин носа, гематома правої параорбітальної ділянки обличчя в ОСОБА_8 за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Властивості та локалізація тілесних ушкоджень в ОСОБА_8 не відповідає механізму виникнення внаслідок самопадіння з висоти власного зросту (самоушкодження) чи механізму натискання пальцями рук на окремі ділянки тіла, могли виникнути від дії кулаків чи інших твердих предметів (т.1, а.с.260, 262);

- висновком службового розслідування за фактом спричинення тілесних ушкоджень поліцейському водію групи реагування Славутського міського відділення УПО Хмельницької області ОСОБА_8 , з якого встановлено, що останній правомірно застосовував спецзасоби до ОСОБА_5 , проте щодо нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження за порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», ч.1, п.1, 2, 4, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 13 пункту 8 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року № 577 та підпункту 15 пункту 1 Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом ДПО від 22 грудня 2016 року № 199 в частині порушення заходів безпеки та професійних дій, на підставі статей 11, 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (т.2 а.с.14-25);

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 26 листопада 2025 року з яких убачається, що працівниками поліції проводиться затримання ОСОБА_13 , обвинувачений відтягує їх від брата хапаючи поліцейського ОСОБА_8 за одяг, після чого останній втрачає рівновагу та падає. В подальшому обвинувачений ОСОБА_5 наносить удар кулаком по обличчю ОСОБА_8 (т.2 а.с.2-13);

- відеозаписом від 17 листопада 2025 року та протоколом огляду відео від 17 листопада 2025 року з яких убачається, що обвинувачений штовхає поліцейських, а в подальшому обвинувачений ОСОБА_17 наносить удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя ОСОБА_8 . Згодом ОСОБА_8 застосовує до обвинуваченого сльозогінний газ і останній залишає місце події (т.2 а.с.37-42).

Зазначені вище надані стороною обвинувачення докази по всіх інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальних правопорушеннях, відповідно до вимог ст. 85 КПК України, визнаються судом належними, оскільки встановлено, що вони прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Такі визнаються судом допустимими доказами, так як вони отримані стороною обвинувачення у порядку, встановленому діючим Кримінальним процесуальним кодексом України.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_12 в суді повідомив, що будучи старшим дільничним офіцером поліції сектору взаємодії з громадянами відділення № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області 17 листопада 2025 року будучи разом з ОСОБА_8 в добовому наряді в складі поліції охорони біля магазину «Наш край» побачив чоловіка, який був схожий на чоловіка, який значився у розшуку. Вказаний чоловік пішов в магазин, а як вийшов з магазину, то він у нього спитав чи він Родіон, на що він відповів, що ні і почав тікати. В той час він з поліцейським ОСОБА_8 підійшли до нього, спокійно назвали його на ім`я ОСОБА_14 і запропонували йому показати документи, на що він відмовився та почав вчиняти протиправні дії, постійно швидко відходив намагаючись втекти. Тоді ОСОБА_8 взяв його за рукав, а він відштовхнув ОСОБА_8 . Тоді ОСОБА_8 здійснив телефонний дзвінок другому поліцейському екіпажу у складі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою виклику їх на допомогу для затримання ОСОБА_13 . При затриманні останнього, до нього були застосовані заходи фізичного впливу та спецзасоби. Під час затримання ОСОБА_13 останній комусь дзвонив і просив під`їхати до магазину «Наш край», бо його затримали працівники поліції. Згодом приїхав обвинувачений та почав відтягувати поліцейських, які були у форменному одязі від ОСОБА_13 та вдарив ОСОБА_8 по обличчю, що аж у останнього пішла з носа кров, після чого ОСОБА_5 втік. Він за ним побіг з метою переконати повернутись на місце події. Коли він у нього спитав навіщо він вдарив поліцейського, він йому відповів, що перебував у стані афекту і не заперечував щодо повернення на місце події. Повідомив також свідок те, що зброю під час затримання ОСОБА_13 поліцейськими застосовано не було, він чув команди поліцейських стріляти. До ОСОБА_13 під час затримання були застосовані спецзасоби – кайданки, які пізніше він зняв, бо той перестав чинити опір, а до ОСОБА_5 - сльозогінний газ.

Свідок сторони захисту ОСОБА_18 в суді повідомила, що вона ані обвинуваченому, ані потерпілим не є близькою людиною, дані особи для неї є сторонніми. При цьому, свідок пояснила, що в той день вона їхала на автомобілі до магазину «Наш край» і біля дороги побачила хлопців, яких знає як відвідувачів гуртка школи № 2, у якій вона працювала. Один з хлопців на ім`я ОСОБА_14 лежав на асфальті, його «скрутили» працівники поліції. Працівників поліції було троє, вони вже наділи ОСОБА_14 кайданки на одну руку та намагалися надіти їх на другу руку. Свідок одразу зупинила машину з метою допомогти ОСОБА_14 , вийшла з машини і почала казати хлопцям: «Що ви робите?». Свідок вчинила такі дії, оскільки ОСОБА_14 їй знайомий, а така ситуація для неї неприйнятна. Працівники поліції відповіли їй, що вони перевіряли у ОСОБА_14 документи, проте документи він їм не надав, а тому поліцейські одягають на нього кайданки. Свідок одразу запитала у ОСОБА_14 чи «питали» працівники поліції у нього документи, на що він відповів: «Ні». Після цього свідок намагалася вчинити дії аби працівники поліції підняли ОСОБА_14 з асфальту та так не тримали, оскільки він лежав на землі, а працівники поліції намагалися його «скрутити». Коли працівники поліції прижали ОСОБА_14 до асфальту, то у нього на обличчі була подряпина, а обличчя було в крові. Давид при цьому кричав: «Люди допоможіть!». Там було багато людей, всі люди кричали, але ніхто не намагався підійти і допомогти ОСОБА_14 . Більшість людей знімали ці події на телефони. Вже після того, як свідок вийшла з машини «з`явився» ОСОБА_19 і вони вдвох намагалися розборонити ОСОБА_14 та працівників поліції, потім прибіг чоловік старшого віку і вони вже трьох їх розбороняли і піднімали з землі ОСОБА_14 . Свідок не бачила, що ОСОБА_19 наносив працівникам поліції тілесні ушкодження, оскільки вона намагалася підняти ОСОБА_14 з землі. Свідок вже пізніше побачила, що у одного з працівників поліції на обличчі був синець. Свідок бачила, що ОСОБА_14 викликали швидку, за викликом приїхало дві швидкі. У ОСОБА_14 було подряпане обличчя, а також біля нього розпилили газовий балончик, газ з якого потрапив і на свідка. Свідок не чула, щоб хтось з працівників поліції кричав: «Стріляйте!». Родіон намагався працівників поліції «розкидати», а саме брав поліцейських за руку і відтягував від ОСОБА_14 , штовхав їх в плече, з метою звільнити ОСОБА_14 . В той момент свідок була сконцентрована на ОСОБА_14 і не бачила що саме відбувалося між ОСОБА_19 і працівниками поліції під час його намагань «розкидати» працівників поліції, а вже коли ОСОБА_14 , у якого кайданки так і були лише на одній руці, довели до машини поліції свідок побачила, що у одного працівника поліції було «вдарене» обличчя. Свідок залишалася на місці до моменту приїзду швидкої. Свідок вважає, що вона повинна була допомогти ОСОБА_14 , оскільки знала його з дитинства.

Свідок сторони захисту ОСОБА_13 в суді повідомив, що приблизно о 13 годині 20 хвилин він прийшов до магазину «Наш край». Біля магазину побачив ОСОБА_8 , який здійснював телефонний дзвінок. Потім ОСОБА_8 покликав ОСОБА_12 і щось почав шукати в телефоні. Коли він спустився зі сходів магазину, то поліцейські його окликнули на ім`я ОСОБА_19 , а він їм сказав, що він ОСОБА_14 і продовжив свій рух. До нього підійшов ОСОБА_8 привітався та запитав у нього, як справи. Зробивши кілька кроків він відчув, як його хтось схопив за рукав та вимагає не чинити опір. Через деякий час працівники поліції «повалили» його на землю, заламали руки, вилізли на спину та застосували до нього сльозогінний газ. Через такі їхні дії він повідомив працівникам поліції, що потребує негайної медичної допомоги. За допомоги ОСОБА_19 , який відпихнув поліцейського ОСОБА_9 йому вдалось звільнити від натиску поліцейських свою ногу. Запевнив свідок, що будь-яку вимогу працівників поліції до брата не чув, і не бачив як його брат наніс удар поліцейському ОСОБА_8 .

Свідок сторони захисту ОСОБА_20 в суді повідомила, що пам`ятає, як їй подзвонив чоловік і сказав, що ОСОБА_14 затримано, тоді вона побігла до магазину «Наш край» де побачила, що її син ОСОБА_14 був в наручниках, а на обличчі були травми, був вигляд у нього дивний та знервований. Це все вона почала знімати на телефон, а ОСОБА_8 вибив його в неї з рук. Вказала свідок, що розмов між ОСОБА_19 та поліцейськими вона не чула. Свідком того як ОСОБА_19 вдарив поліцейського вона також не була.

Підводячи підсумок, суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки вони прямо суперечать іншим доказам по справі. Варто зауважити, що показання свідка на стороні захисту ОСОБА_18 не відповідають версії обвинуваченого, а узгоджуються з матеріалам справи, зокрема відеозаписами. Таку позицію обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає способом захисту та намаганням уникнути визначеної законом кримінальної відповідальності.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_13 , то такі підтверджують присутність ОСОБА_5 під час його затримання працівниками поліції та його активні дії, спрямовані на перешкоджання виконання працівниками поліції їх службових обов`язків.

Щодо показань свідка ОСОБА_20 , яка є матір`ю обвинуваченого, то суд їх визнає неналежними, оскільки вони не містять жодних відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

Таким чином зазначені вище покази свідків сторони захисту не спростовують обставин, визначених статтею 91 КПК України.

З приводу тверджень сторони захисту, що обвинувачений не мав умислу на вчинення кримінальних правопорушень і діяв в стані сильного душевного хвилювання, спростовуються як наведеними вище доказами, так і висновком судово-психіатричного експерта № 5 від 05 січня 2026 року.

Так, відповідно до даного висновку: ОСОБА_5 на період інкримінованих йому кримінальних правопорушень виявляв органічний розлад особистості внаслідок епілепсії. Він не в повній мірі розумів характер і фактичний зміст власних дій, неповною мірою міг керувати ними, не повною мірою міг передбачати їх наслідки відповідно до події, яка мала місце 17 листопада 2025 року о 13 годині 27 хвилин, знаходячись у м. Нетішин по проспекту Незалежності навпроти будинку 18 Шепетівського району Хмельницької області. На період інкримінованого діяння ОСОБА_5 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, він перебував в стані вираженого емоційного збудження у формі дисфоричної реакції. Також на даний час ОСОБА_5 виявляє органічний розлад особистості внаслідок епілепсії, на теперішній час усвідомлює свої дії та може керувати ними. ОСОБА_5 на теперішній час застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Він на момент вчинення інкримінованих йому дій перебував у стані вираженого емоційного збудження, що проявилось у вигляді експлозивного вибуху та мало хворобливий патологічний генез – пов`язане з органічним розладом особистості внаслідок епілепсії, що обмежило його здатність розуміти характер його власних дій та керувати ними та може розглядатись як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. ОСОБА_5 на момент вчинення протиправних дій (17.11.2025 о 13 год 27 хв, знаходячись у м. Нетішин по проспекту Незалежності навпроти будинку 18 Шепетівського району Хмельницької області) в стані фізіологічного афекту не перебував.

У судовому засіданні експерт Хмельницької філії судової психіатричної експертизи Державної установи «Інститут судової психіатрії» Міністерства охорони здоров`я ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно проводила експертизу визначення стану здоров`я ОСОБА_5 . Дана експертиза проводилася очно, сам підекспертний перебував в установі, йому задавалися питання, проводилася бесіда і спостереження та вивчалися надані матеріали. Експерт особисто спілкувалася з ОСОБА_5 . Експерт є психологом, а стан психічного здоров`я визначає психіатр, а психолог працює, як дорадчий, діагностичний орган. При цьому вона, як психолог в процесі обстеження виявила у ОСОБА_5 елементи сповільненого мислення, тугорухливість в процесі мислення, рівність уваги, схильність до застигань, такі риси характеру, як: педантизм, вразливість, дещо підвищена дратівливість, мнивість по відношенню до свого здоров`я, і саме ці риси не суперечать тому психічному розладу здоров`я, яке діагностував йому психіатр, а саме органічний розлад особистості внаслідок епілепсії. Стан вираженого емоційного збудження, про який йдеться у висновку, пов`язаний із хворобою обвинуваченого – епілепсією. Дане виражене емоційне збудження не може прирівнюватися до стану сильного душевного хвилювання, що є юридичною категорією, тому що за висновком експерта психіатра саме воно обмежило його здатність до усвідомлення та керування та воно протікало на фоні органічного розладу. Тобто в даному випадку пріоритетним є висновок психіатра, де зазначається розлад особистості, і саме на фоні цього розладу виник емоційний сплеск (емоційно експлозивна дисфорична реакція), а психологічне збудження може бути, якщо воно досягло стану фізіологічного афекту, ось тоді воно може бути психологічною підставою для кваліфікації юристами стану сильного душевного хвилювання. ОСОБА_5 не перебував в стані сильного душевного хвилювання на момент вчинення злочину, він перебував в стані дисфоричної реакції експлозивного вибуху на органічному фоні, що і обмежило його здатність до усвідомлення і керування своїми діями. Тобто є психологічний рівень і є психічний рівень, він перебував у вищому рівні психічному, психологічний рівень може бути ознакою для кваліфікації юристами стану сильного душевного хвилювання, а психічний рівень це вищий рівень, він глибший тому, що тут іде ураження мозку внаслідок ураження мозку. Експерт у висновку не зазначала, що він перебував в стані сильного душевного хвилювання, а просто у висновку відповіла на питання (№ 2) слідчої, як воно було сформульовано у постанові. Саме психологічне збудження може розглядатися, як підстава для кваліфікації сильного душевного хвилювання, в тому випадку коли воно вже настільки інтенсивне, що досягне стану фізіологічного афекту. В стані фізіологічного афекту ОСОБА_5 не перебував.

На питання захисника чи потрібно призначати експертизу для визначення перебування обвинуваченого у стані сильного душевного хвилювання або перед психіатром або перед психологом експерт відповіла: «Саме формулювання стану сильного душевного хвилювання не пояснить ані психіатр, ані психолог, тому що це юридична категорія, а психологічний складник стану сильного душевного хвилювання це якраз і є стан фізіологічного афекту, а стані фізіологічного афекту ОСОБА_5 не перебував». Якщо у людини є психічний розлад, тобто органічне ураження внаслідок епілепсії, тоді саме на основі цього фактору і емоційних проявів лікар пише, що він з обмеженою можливістю міг усвідомлювати свої дії та з обмеженою можливістю міг керувати ними. Тобто тут основне є розлад який і обмежив цю здатність, психологічне тут відходить на другий план. Розлад особистості внаслідок епілепсії не може бути підставою для кваліфікації сильного душевного хвилювання. Стан сильного душевного хвилювання це юридичне питання. Його емоційні реакції були настільки вираженими і настільки інтенсивними, що саме вони за висновком психіатра і обмежили його усвідомленість і керування, тобто ось це важливо в даному висновку.

Експерт зазначила, що якби на вирішення експертів психіатра та/або психолога поставили питання: «Чи перебувала особа в стані сильного душевного хвилювання?», то ані психолог, ані психіатр не могли б відповісти на таке питання, оскільки воно не відноситься до компетенції їх знань, та включає у себе юридичний компонент. Під час дослідження було встановлено, що це був стан вираженого емоційного збудження у формі дисфоричної реакції. Формулювання у висновку «що обмежило здатність ОСОБА_5 розуміти характер власних дій та керувати ними», означає, що обвинувачений наполовину, неповністю розумів що робить і не повністю міг контролювати свої дії. Це чітко прослідковується з відеозапису та пояснень потерпілих.

Зазначений висновок та роз`яснення експерта ОСОБА_21 спростовують версію сторони захисту щодо вчинення кримінальних правопорушень інкримінованих обвинуваченому, в стані сильного душевного хвилювання.

Як убачається з пояснень експерта наданих в судовому засіданні для кваліфікації сильного душевного хвилювання потрібен саме психологічний фактор – стан фізіологічного афекту, у якому обвинувачений не перебував.

Тому, на думку суду, перебування обвинуваченого у стані вираженого емоційного збудження, що проявилось у вигляді експлозивного вибуху та мало хворобливий патологічний генез – пов`язане з органічним розладом особистості внаслідок епілепсії, не є підставою вважати, що він перебував у стані сильного душевного хвилювання

Також суд враховує, що у поведінці ОСОБА_5 після вчинення діяння були відсутні раптовість та непропорційність реакції, його поведінка була логічна, що убачається з досліджених у судовому засіданні відеозаписів, зокрема спілкування з поліцейським ОСОБА_12 після того, як останній наздогнав обвинуваченого та переконав його повернутись на місце події.

Суд бере до уваги, що вказаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений висококваліфікованими експертами, що мають достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, а тому суд кладе його в основу свого висновку про стан обвинуваченого ОСОБА_5 як в період часу інкримінованих кримінальних правопорушень, так і на час проведення експертизи.

Щодо аргументів захисника з приводу порушення поліцейськими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 законодавства при виконанні ними своїх службових обов`язків при затриманні ОСОБА_13 , то суд вважає, що зазначене захисником не входить в предмет доказування у даній справі і стосується події щодо брата обвинуваченого – ОСОБА_13 , а не самого обвинуваченого. Відповідно до кримінального процесуального законодавства, до предмета доказування входять лише ті обставини, які прямо стосуються вчинення правопорушення конкретним обвинуваченим.

Твердження сторони захисту про те, що висновком службового розслідування за фактом спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_8 виявлено порушення у діях останнього, які стали причиною зазначеної вище події, а також про те, що матеріали справи не містять належних доказів правових підстав у ОСОБА_8 виконувати службові повноваження в складі відповідного наряду поліції, який здійснював щодо ОСОБА_13 заходи, спрямовані на його затримання, та про непрофесійність дій поліцейських ОСОБА_10 та ОСОБА_12 при затриманні ОСОБА_13 , то суд вважає, що означене також не входить в предмет доказування по даній справі, більше того, кваліфікація дій працівників поліції під час затримання ОСОБА_13 , на переконання суду, не мають жодного правового значення для оцінки винуватості чи невинуватості ОСОБА_5 в інкримінованих йому правопорушеннях, у зв`язку з чим суд не погоджується з такими твердженнями, як і не погоджується з позицією захисника щодо обов`язку суду дати правову оцінку діям працівників поліції щодо затримання ОСОБА_13 під час розгляду даної справи.

З огляду на зазначене суд визнає такі докази, як: заяву ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції від 25 березня 2026 року; скаргу на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, що розташоване в м.Хмельницький від 03 квітня 2026 року; ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_13 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, що розташоване в м.Хмельницький; копію журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2025 рік, де зазначено відомості щодо перебування ОСОБА_5 на амбулаторному лікуванні з 17 листопада 2025 року; фотознімки тілесних ушкоджень ОСОБА_13 ; консультаційний висновок спеціаліста від 23 травня 2026 року щодо стану здоров`я ОСОБА_13 ; виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_13 від 30 січня 2026 року; скаргу адвоката ОСОБА_11 на висновок службового розслідування від 30 грудня 2025 року; відповідь Шепетівського районного управління поліції в Хмельницькій області від 19 січня 2026 року; ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року, неналежними доказами, оскільки вони не стосуються предмета доказування.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов таких висновків.

Судом під час судового розгляду встановлено, що дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , які виразились в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків та заподіянні працівнику правоохоронного органу умисних легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків мали місце. Зазначені дії містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 винуватий у вчиненні цих кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за його вчинення.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. ст. 50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, обставини справи, а також мету покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем проживання скарг щодо нього немає, є фізичною особою - підприємцем, на психіатричному чи наркологічному обліках не перебуває, є особою з інвалідністю третьої групи.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Суд не визнає зазначену стороною обвинувачення таку обставину, що обтяжує покарання. як використання умов воєнного стану. Оскільки відповідно до пункту 11 частини першої статті 67 КК України, обтяжуючою обставиною є саме використання умов воєнного або надзвичайного стану для вчинення злочину, а не сам факт його існування.

Зміст цієї норми свідчить, що для її застосування необхідно встановити:1) факт дії воєнного стану; 2) причинний зв`язок між умовами такого стану та способом вчинення злочину; 3) використання винним об`єктивних обмежень або особливостей правового режиму для полегшення реалізації злочинного наміру.

Так у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2024 року № 2102-ІХ, увів воєнний стан на всій території України, який неодноразово було продовжено і діяв станом на 17 листопада 2025 року.

Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, що виразились в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків та які виразилися у заподіянні працівнику правоохоронного органу умисних легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Суд не вбачає зв`язку між умовами такого стану та способом вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , а також використання останнім такого стану для полегшення реалізації злочинного наміру.

Отже, підстав для застосування судом такої обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану для вчинення злочину стороною обвинувачення не доведено.

Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, не визнання ним вини, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутність обставин, які обтяжують покарання, форму вини й мотиви вчинення кримінальних правопорушень, обставини, за яких були вчиненні кримінальні правопорушення, вид сукупності, суд уважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом із тим, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою з інвалідністю третьої групи, вперше притягається до кримінальної відповідальності, є офіційно працевлаштований, за місцем проживання скарг щодо нього немає, позицію потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, а також того, що покарання має на меті не лише кару, а передусім виправлення особи, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої та пунктом 2 частини другої статті 76 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_5 покарання положень статті 69 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Домірність покарання за злочин є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.

До того ж, як убачається з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_5 , орган пробації дійшов висновку, що ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюється як: «середній», а також про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_5 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України, суд не вбачає необхідності до набрання вироком законної сили обирати запобіжний захід.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 був фактично затриманий о 15 год 30 хв 17 листопада 2025 року в порядку ст. 208 КПК України. 19 листопада 2025 року ухвалою слідчого судді до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 за даним вироком слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання за даним вироком ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати попереднє ув`язнення у період з 17 листопада 2025 року по 19 листопада 2025 року включно з розрахунку: день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази підлягають вирішенню на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375 КПК України,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_5 винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання:

- за ч. 2 ст. 342 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки та з покладенням на нього, відповідно до вимог ст.76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- форменну флісову кофту темно-синього кольору зі знаками розпізнавання (пагони, шеврони) із написом на спині «Поліція», яка передана на зберігання під письмову розписку ОСОБА_8 – повернути останньому;

- диски з відеозаписами з нагрудного відео-реєстратора працівника поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_8 ; відео з відеореєстратора службового автомобіля марки «Skoda Rapid», номерний знак НОМЕР_1 за 17 листопада 2025 року; диск з виявленим відеозаписом у соціальній мережі «Telegram» у загальнодоступній групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; диск із відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «Наш край» – залишити в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

У строк відбування покарання за даним вироком ОСОБА_5 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 17 листопада 2025 року по 19 листопада 2025 року включно з розрахунку: день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua