Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №676/4373/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №676/4373/26

Суддя: Мантуляк Ю. В.

Справа № 676/4373/26

Номер провадження 3/676/1303/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., з участю захисника Антонюка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільського Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 18 травня 2026 року о 13 год. 57 хв. в с.Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області по вул.І.Франка,84, керував транспортним засобом – Volkswagen Gollf, д.н.з. НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки, смс-повідомлення на мобільний номер телефону, який він вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 своєчасно та належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, будь-яких доказів поважності неприбуття в судове засідання суду не надав, те, що приписами ст.268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник Антонюк І.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_2 дійсно перебував за кермом автомобіля, мав намір поїхати, проте, побачивши поліцейських, припаркував автомобіль біля паркану. Вважав, що поліцейські не надали належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_3 автомобілем, адже відсутні дані про те, на який саме пристрій було зафіксовано факт руху, дані про цей пристрій відсутні у протоколі про адміністративні правопорушення. Крім того, поліцейські повідомили ОСОБА_4 , що причиною зупинки було повідомлення громадян щодо керування ОСОБА_3 автомобілем у нетверезому стані, проте відомості про таке звернення до протоколу поліцейські не долучили. У зв`язку з чим захисник вважав, що зупинка автомобіля була протиправна. Також поліцейські не повідомили водію ознаки сп`яніння, а тому їх вимога пройти огляд на стан сп`яніння була протиправною. Таким чином, на думку захисника, поліцейські порушили порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Зокрема, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669074 від 18 травня 2026 року, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_2 18 травня 2026 року о 13 год. 57 хв. в с.Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області по вул..І.Франка,84, керував транспортним засобом – Volkswagen Gollf, д.н.з. НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп`яніння, та даними відеозаписів із відеореєстратора патрульного автомобіля, нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_3 автомобілем, наявність у нього явних ознак сп`яніння, а також було зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

До матеріалів справи долучено також направлення ОСОБА_1 до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня`КПМР з відміткою про те, що огляд не проводився.

Суддя відхиляє доводи захисника Антонюка І.В. про відсутність належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_3 транспортним засобом, безпідставність зупинки автомобіля та порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, із дослідженого суддею відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля під назвою «Гой факт руху» вбачається, що водій автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух, після чого, побачивши автомобіль патрульної поліції, здійснив рух заднім ходом та припаркував автомобіль біля огорожі будинку. Із відеозаписів із назвами «clip-0» та «clip-2» встановлено, що за кермом зазначеного автомобіля перебував саме ОСОБА_2 .

При цьому відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про конкретну назву та модель відеореєстратора, за допомогою якого зафіксовано рух автомобіля, сама по собі не свідчить про недопустимість відповідного доказу. Суддя враховує, що відеозапис безпосередньо долучений до матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення у розділі 11 зазначено про долучення до нього, серед іншого, відеозапису з відеореєстратора, а із самого відеозапису вбачається час його здійснення та відображається назва пристрою «70mai». Отже, джерело походження відеозапису та обставини, які ним зафіксовані, можуть бути встановлені безпосередньо під час його дослідження судом.

Більш того, факт руху автомобіля узгоджується з іншими дослідженими суддею доказами. Зокрема, із відеозаписів із нагрудних камер поліцейських убачається, що після зупинки ОСОБА_2 не заперечував того, що перед появою поліцейських автомобіль перебував у русі. Таким чином, сукупність досліджених доказів дає судді достатні підстави для висновку про те, що саме ОСОБА_2 безпосередньо керував транспортним засобом перед його зупинкою.

За таких обставин доводи захисника про відсутність доказів факту керування транспортним засобом є необґрунтованими.

Не погоджується суддя і з доводами захисника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу.

Як убачається з досліджених відеозаписів, поліцейські повідомили ОСОБА_4 про причину зупинки, якою, з їх слів, була інформація про можливе керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння. Така підстава для зупинки транспортного засобу передбачена пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому чинне законодавство не передбачає обов`язку поліцейського під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення долучати до них окремий документ, який би підтверджував надходження відповідного повідомлення громадян або іншим чином документально підтверджував правомірність прийнятого поліцейським рішення про зупинку транспортного засобу. Сам по собі факт відсутності такого документа серед матеріалів справи не свідчить про незаконність зупинки, якщо з інших доказів убачається її фактична підстава.

Крім того, суддя враховує, що законність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не є предметом розгляду цієї справи як самостійна вимога, а ОСОБА_2 чи його захисник у встановленому законом порядку таких дій не оскаржували. Водночас під час розгляду справи суддя перевірив наведені стороною захисту доводи щодо обставин зупинки та не встановив таких порушень, які б свідчили про недопустимість отриманих після зупинки доказів.

Також суддя відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_4 не були повідомлені конкретні ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти огляд.

Із досліджених відеозаписів убачається, що поліцейські повідомили ОСОБА_4 про те, що він у стані сп`яніння керував автомобілем та має ознаки сильного алкогольного сп`яніння. Згодом після встановлення даних особи водія, останньому запропонували пройти відповідний огляд на стан сп`яніння. При цьому під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 об`єктивно спостерігалися ознаки, які могли свідчити про перебування його у стані алкогольного сп`яніння, зокрема нечітка мова, поведінка, що не відповідала обстановці, а також запах алкоголю з порожнини рота. Зазначені ознаки зафіксовані поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідні обставини також підтверджуються відеозаписом із нагрудної камери поліцейського «clip-0» (проміжок часу з 14 год. 01 хв. 43 сек. до 14 год. 02 хв. 02 сек.), на якому зафіксовано спілкування поліцейського з ОСОБА_3 та його поведінку. При цьому ОСОБА_2 під час спілкування не заперечував наявності в нього ознак сп`яніння, а також продемонстрував поліцейським пляшку з алкогольним напоєм.

Суддя також бере до уваги пояснення самого ОСОБА_1 , який повідомив, що раніше працював дільничним офіцером поліції та обізнаний із порядком проведення огляду на стан сп`яніння.

Отже, твердження захисника про те, що поліцейські не повідомляли ОСОБА_4 про ознаки сп`яніння та не мали законних підстав пропонувати йому пройти огляд, спростовуються безпосередньо дослідженими суддею відеозаписами та змістом протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суддя не встановив істотних порушень порядку зупинки транспортного засобу, встановлення факту керування ним ОСОБА_3 або проведення огляду на стан сп`яніння, які б могли бути підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Докази у справі отримані та оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому доводи захисника в цій частині суддя відхиляє.

З урахуванням викладеного вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена, а його дії, які виразились у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого діяння, особа порушника, а також відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, а тому вважаю необхідним накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такі стягнення у вказаній справі є необхідною мірою відповідальності та будуть достатніми засобами виховання особи і запобігатимуть вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті 40-1 КУпАП зі ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 130, 268, 277-2, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Після набрання постановою законної сили:

Стягувачем штрафу є Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, провулок Коцюбинського, 35/2.

Стягувачем судового збору є Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул. Липська, 18/5.

Боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янець-Подільського Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, РНОКПП НОМЕР_1 .

Реквізити для сплати штрафу:

Розрахунковий рахунок UA 748999980313060149000022001

ГУК у Хмельницькій області/Хмельницька область/21081300

Код одержувача 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

ККД: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106;

Код отримувач (код за ЄДРПОУ) 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

ККД бюджету 22030106; пункт 5.

Штраф підлягає сплаті не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

При примусовому виконанні постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір визначеного постановою суду штрафу, а також стягуються витрати на облік правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області Юрій МАНТУЛЯК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua