Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №609/509/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/509/26

2/609/530/2026

24 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до

відповідача: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи не з`явились,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 20 травня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі позивач) через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача покликається на те, що 09 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 565884-КС-001.

Так, представник позивача зазначив, що 09.11.2025 р. товариство направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 565884-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня, ОСОБА_1 акцептувала оферту щодо укладення кредитного договору на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7419, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином, 09.11.2025 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 565884-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а остання зобов`язалась повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування Кредитом.

Вказує, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти, які обумовлені кредитним договором в розмірі 50000,00 грн. шляхом перерахування на банківські картку позичальника № НОМЕР_2 , яку остання вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Зазначає, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 565884-КС-001 виникла заборгованість, яка станом на 05 травня 2026 року складає 169500,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн; сума заборгованості по відсотках нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України - 25000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією - 10000,00 грн.

Посилаючись на вищевказане, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись із позовом, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Старцуном М.І. 09 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що позивачем не доведено факт укладання Договору з відповідачем та погодження його істотних умов, оскільки єдиним доказом є оригінал такого договору в електронній формі з усіма реквізитами, який дозволить перевірити наявність електронних цифрових підписів обох сторін договору у дату його укладання та встановити достовірний незмінний зміст підписаного сторонами Договору

Вказав, що надані паперові копії електронного документа не дозволяють встановити, ким саме вони були підписані і як саме. У Кредитному договорі у графі підпис Позичальника/Споживача, далі - Кредитора в Договорі - пусто, хоча вказано про укладення договору в електронній формі. У графі підпис позичальника зазначено про підпис одноразовим ідентифікатором, але сам підпис також відсутній. Тобто, неможливо встановити, що саме цей текст був погоджений і підписаний сторонами у наданій для суду редакції. Окрім того, нанесення на паперову копію електронного документа сукупності літер і цифр від імені позичальника не свідчить про підписання оригіналу договору у наданій редакції. За відсутності оригіналу кредитного договору не можна встановити достовірно, його умови, у тому числі розміри процентної ставки та строк нарахування відсотків, які були погоджені сторонами, а до текстів документів, односторонньо виготовлених та наданих позивачем у копіях для подання до суду, могли бути внесені будь-які відомості, вигідні позивачу.

Застосовуючи до спірних правовідносин правила статті 1055 ЦК України, необхідно керуватися тим, що єдиною можливою формою кредитного договору є письмова форма, доказом дотримання якої може бути виключно оригінал такого договору.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника кредитором, виписки з рахунку кредитора за дату виплати коштів відповідачу.

Вважає, що розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом є непропорційно великим, що є очевидно несправедливим для відповідача, як споживача та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, сектором дізнання Кременецького районного відділу поліції ГУНП у Тернопільській області здійснюється розслідування кримінального провадження №12025216010000261 від 24.11.2025 рку за ч.1 ст.182 КК України, саме щодо оформлення цієї позики.

Посилаючись на вказане, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

09 червня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» Виноградовим Ю.Е. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якому представник не погодився із доводами відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву.

Щодо наявності кримінального провадження за участю відповідача представник позивача вказав, що сам по собі факт наявності кримінального провадження за заявою відповідача та факт внесення даних у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за заявою відповідача свідчить лише про початок досудового розслідування у кримінальній справі, що ніяк не може підтверджувати те, що відповідач не укладав з ТОВ «Бізнес Позика» кредитний договір та що у відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором.

Окрім того, стороною відповідача не надано рішення у кримінальній справі, яким відповідача було визнано потерпілою особою внаслідок шахрайства або інших протиправних дій щодо неї.

Звертає увагу суду на те, що під час укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 проходила відео-верифікацію, під час якої:

- зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту;

- надала повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені нею під час здійснення відео-верифікації;

- підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту;

- зазначила свій номер телефону НОМЕР_1 ;

- зазначила серію та номер свого закордонного паспорта НОМЕР_3 ;

- зазначила свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо доказів видачі відповідачу кредитних коштів представник позивача вказав, що ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25.05.2025 р. за клопотанням сторони позивача витребувано з АТ «Таскомбанк» інформацію, що становить банківську таємницю.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали банк надав відповідь, у якій підтвердив факт випуску банківської картки на ім`я відповідача ОСОБА_1 та відкриття під неї відповідного банківського рахунку. Також банк надав виписку по вищезазначеній банківській картці (відкритому для її обслуговування рахунку), з якої вбачається, що відповідач отримала на свою банківську картку кредитні кошти у розмірі, який передбачений Кредитним договором, а саме 50000,00 грн. одним платежем 09.11.2025р. (у день укладення Кредитного договору), що узгоджується з доданим до позовної заяви доказом перерахування кредитних коштів.

Щодо укладення кредитного договору між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», представник позивача зазначив, що кредитний договір не підписувався відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису і не мав бути підписаним таким чином, оскільки, Кредитний договір між сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб сайті Кредитодавця в особистому кабінеті позичальника, та підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»

Відповідно до норм Закону України «Про електронну комерцію», позичальник та кредитодавець не повинні підписувати одноразовим ідентифікатором оферту та акцепт на укладення Кредитного договору, оскільки кредитодавець насдилає позичальнику в інформаційно-телекомунікаційній системі оферту на укладення Кредитного договору, а позичальник акцептує її шляхом введення одноразового ідентифікатора у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнює формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення Кредитного договору в електронній формі), чим акцептує оферту на укладення Кредитного та підписує Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором у відповідності до ч. 6 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Всі дії щодо укладення Кредитного договору позичальник здійснював в інформаційно-телекомунікаційній системі в своєму особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця.

Погодивши позичальнику кредит, кредитодавець в інформаційно телекомунікаційній системі на своєму веб-сайті надіслав позичальнику в її особистий кабінет оферту на укладення кредитного договору та направив на її номер мобільного телефону, який вона вказала заповнивши свої анкетні дані, смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для прийняття оферти на укладення Кредитного договору (для підписання Кредитного договору) у відповідності до ч. 3, ч. 4 та ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальник ознайомилась з офертою на укладення кредитного договору та умовами Кредитного договору, після чого вона ввела отриманий на свій номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнив формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення кредитного договору в електронній формі), чим акцептувала оферту на укладення Кредитного та підписала Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором у відповідності до ч. 6 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після цього, оригінал цілісного та незмінюваного Кредитного договору був розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця в цілодобовому постійному доступі, а також був додатково направлений на електронну адресу позичальника, яку вона вказала під час заповнення своїх анкетних даних.

Всі дії позичальника та кредитодавця щодо укладення Кредитного договору, а саме послідовність таких дій, їх опис, а також зазначення часу вчинення відповідної дії тощо, були зафіксовані та відображені у доданій до позовної заяви візуальній формі послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця, та яка була посвідчена уповноваженою особою Кредитодавця.

Щодо підписання позичальником паспорта споживчого кредиту та наданого разом з позовною заяву оригіналу паспорта споживчого кредиту представник позивача зазначив, що погодивши позичальнику кредит, кредитодавець в інформаційно телекомунікаційній системі на своєму веб-сайті надіслав позичальнику в її особистий кабінет паспорт споживчого кредиту та направив на її номер мобільного телефону, який вона вказала заповнивши свої анкетні дані, смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання паспорта споживчого кредиту. Позичальник ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, після чого вона ввела отриманий на свій номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор у відповідній графі у своєму особистому кабінеті та підписала паспорт споживчого кредиту своїм підписом одноразовим ідентифікатором. Після цього, оригінал цілісного та незмінюваного паспорта споживчого кредиту був розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Кредитодавця в цілодобовому постійному доступі.

Щодо надання кредитного договору та паспорта споживчого кредиту з кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «Бізнес Позика», представник позивача вказав, що додаткове підписання Кредитного договору та паспорт споживчого кредиту з боку кредитодавця не є обов`язковим, тому що кредитний договір між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями акцептуванням позичальником оферти на укладення Кредитного договору. Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту були підписані у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, про ще було детально зазначено вище за текстом.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором представник позивача вказав, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 10.2. Кредитного договору Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування Кредитом. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

У разі отримання права на сплату процентів за користування кредитом за Зниженою ставкою або втрати цієї можливості у зв`язку з несплатою за користування кредитом у встановлені строки, позичальник погоджується, що застосування зниженої та стандартної ставки в залежності від платіжної дисципліни позичальника є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором в залежності від дій позичальника чітко визначені домовленістю сторін.

На підтвердження того, що у відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що відповідач належним чином виконувала кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала.

Щодо правомірності встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі представник позивача вказав, що відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 10000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.

Щодо доданого до позовної заяви детального розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором представник позивача зауважив, що якщо сторона відповідача вважає, що позивач не врахував всі платежі відповідача за Кредитним договором у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості (у випадку здійснення позичальником платежів за Кредитним договором), вона не була позбавлена можливості, у відповідності до принципу змагальності сторін, надати суду належні та достатні докази здійснення тих платежів відповідача за Кредитним договором, які начебто не були враховані у наданому Позивачем Розрахунку заборгованості.

12 червня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» Виноградовим Ю.Е. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення аналогічні до змісту викладених у відповіді на відзив.

15 червня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Старцуном М.І. подано заперечення на відповідь на відзив.

Зазначив, що як вбачається з Витягу з ЄРДР від 24.11.2025 р. відповідач до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення звернулася задовго до відкриття провадження у даній цивільній справі, а тому твердження позивача про те, що відповідач звернулася до поліції із завідомо недостовірною та «фіктивною» заявою не відповідають фактичним обставинам справи та є припущенням

Окрім того, відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу виходячи із наступного. З відеозапису відеоверифікації позичальника неможливо встановити: дату та годину верифікації, суму кредиту та інші суттєві умови майбутнього договору для цілей якого проводилася верифікація; розбіжності в даті підписання Договору №565884-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) директором зазначені в Кредитному договорі та протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Так, датою підписання Кредитного договору директором ОСОБА_2 в Кредитному договорі є Дата: 09.11.2025 09:41:19, а в протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису такою датою є 09:41:17 09.11.2025; розбіжності в даті підписання директором паспорту споживчого кредиту та в протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Так, датою підписання директором паспорту споживчого кредиту є дата: 09.11.2025 09:40:42, а в протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису такою датою є дата: 09:35:23 09.11.2025. Натомість перевірки достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа накладення електронного підпису відповідача позивач не надав.

15 червня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» Виноградовим Ю.Е. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення аналогічні до змісту викладених у відповіді на відзив.

18 червня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» Виноградовим Ю.Е. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, у яких останній вказав, що додаткове підписання Кредитного договору та паспорта споживчого кредиту з боку кредитодавця не є обов`язковим, тому що Кредитний договір між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями акцептуванням Позичальником оферти на укладення Кредитного договору. Кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту були підписані у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

Окрім того, сторона відповідача належним чином не обґрунтувала те, що надані позивачем файли Кредитного договору, оферти та акцепту на його укладення, а також паспорт споживчого кредиту не є їх оригіналами, та не є цілісними та незмінюваними.

25 червня 2026 року представником позивача подано додаткові пояснення, у яких останній звертає увагу на те, що стороною відповідача не надано суду взагалі жодних доказів на спростування цілісності та незмінюваності файлів кредитного договору, а також оферти та акцепту на його укладення.

20 липня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» Виноградовим Ю.Е. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення аналогічні до змісту викладених у відповіді на відзив, та попередніх додаткових поясненнях.

21 серпня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Старцуном М.І. подано додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що із досліджених копій електронних доказів вбачається, що позивачем не доведено факт достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору, який є ключовим у цій справі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 10 червня 2026 року, за клопотанням представника позивача витребувано докази, що містять банківську таємницю.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено частково, витребувано з ТОВ «Бізнес Позика» оригінали наступних електронних доказів:

- паспорт споживчого кредиту за кредитним договором № 565884-КС-001;

- договір № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 року;

- пропозиція укласти договір (оферта) № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р.;

- прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 565884 КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р., судовий розгляд справи відкладено на 25 червня 2026 року, у зв`язку із неможливістю оглянути витребуваних доказів (надісланий цифровий носій інформації DVD-R не читабельний), судовий розгляд справи відкладено на 09 липня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи відкладено на 24 серпня 2026 року.

5. В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» не з`явився, у додаткових поясненнях від 25 червня 2026 року просив розгляд справи здійснити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

6. Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Старцун М.І. в судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява, згідно якої останній просив розгляд справи здійснювати за його та відповідача відсутності, в задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити.

7. За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 565884-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується пропозицією щодо укладення договору (оферта), самим договором, візуальною формою послідовності дій клієнта, анкетою клієнта, правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», та акцептом пропозиції (оферти) укласти вищевказаний договір.

Зокрема встановлено, що 09.11.2025 р ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 565884-КС-001 про надання кредиту.

09.11.2025 р. ОСОБА_1 , прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 565884-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

09.11.2025 р між сторонами було укладено Договір про надання кредиту № 565884-КС-001, який підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором UA-7419.

9. Згідно п. 2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»

Тип кредиту - кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1%, фіксована. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавецем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту 10000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 50000,00 грн. Термін дії договору до 26 квітня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 123660,68 грн. Загальні витрати за кредитом - 73660,68 грн. (п.п. 2.2 - 2.11 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору: Договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України

Відповідно до п. 4.3. договору вбачається, що кредит, проценти та будь-які інші платежі підлягають сплаті позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк відповідно до графіку платежів. Датою повернення кредиту, так само як і датою сплати процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору.

Пунктом 4.2.2 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

У розділі 12 «Реквізити та підписи сторін» вищевказаного договору у реквізитах позивальника зазначено: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_3 виданий 6121 06.07.2023, РНОКПП НОМЕР_4 , номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_5 .

Засоби зв`язку з Позичальником: Телефонний: НОМЕР_6 , електронний: ІНФОРМАЦІЯ_3, поштовий: АДРЕСА_1.

Примірник цього Договору прошу направити мені на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з Позичальником та погоджуюсь, що додаткове підтвердження одержання Договору не вимагається, такий документ вважається одержаним Позичальником з часу відправлення Кредитодавцем. За відсутності повідомлення від Позичальника про неотримання примірника Договору, примірник Договору вважається наданим Кредитодавцем Позичальнику.

Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7419. номер телефону: НОМЕР_1 , 09:41:17.

У реквізитах кредитодавця ТОВ «Бізнес Позика» зазначено, що підписувачем є ОСОБА_2 , тип підпису: кваліфікований електронний підпис посада підписувача: директор, дата: 09.11.2025 09:41:19.

10. В матеріалах справи також міститься паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі № 565884-КС-001, який підписано останньою за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора UA-0595.

11. У анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) вказані анкетні дані ОСОБА_1 , серія та номер паспорта, сума бажаного кредиту, а також номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_2 .

12. На підтвердження укладення договору позивачем надано візуальну послідовність укладення цього договору, з якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , 09.11.2025 р. о 09:34:35 використовуючи номер телефону ідентифікувалась в ІТС та зайшла в особистий кабінет; 09.11.2025 р. о 09:35:04 надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту; 09.11.2025 р. о 09:40:44 ознайомилась і підписала одноразовим ідентифікатором UA-0595 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних; 09.11.2025 р. о. 09:35:09 ознайомилась з офертою товариства та прийняла її умови; 09.11.2025 р. о 09:41:26 акцептувала умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-7419.

13. Під час укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 проходила відеоверифікацію, під час якої:

- зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту;

- надала повну згоду на проведення відеоверифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені нею під час здійснення відео-верифікації;

- підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту;

- зазначила свій номер телефону НОМЕР_1 ;

- зазначила серію та номер свого закордонного паспорта НОМЕР_3 ;

- зазначила свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане підтверджується змістом відеозапису, що знаходиться на цифровому носії інформації DVD-R долученого представником позивача до відповіді на відзив.

14. Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід» слідує, що на номер платіжної карти отримувача № НОМЕР_5 платник ТОВ «Бізнес Позика» 09.11.2025 р. здійснив переказ коштів в розмірі 50000,00 грн, вказавши призначення переказу «Перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 згідно кредитного договору № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р.».

Окрім того, відповідно до листа наданого АТ «Таскомбанк» на запит суду за клопотанням позивача, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та відкрито поточний рахунок в гривнях НОМЕР_7 . Вказане підтверджується заявою-договором на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в АТ «Таскомбанк» в межах проекту «izibank» №002/33668710-СК_СВ від 03.11.2025 р.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_1 вбачається, що 09.11.2025 р. о 09:41:54 на вищевказаний рахунок було зараховано кошти в розмірі 50000,00 грн. Відправник: POZYKA LLC BUSINESS.

15. Згідно розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р. вбачається, що станом на 05 травня 2026 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Бізнес Позика» становить 169500,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 84500,00 грн; сума заборгованості по відсотках нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України - 25000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією - 10000,00 грн.

Відповідно до вищевказаного розрахунку вбачається, що відповідач не внесла жодного платежу на погашення заборгованості.

16. З копії витягу з ЄРДР від 24 листопада 2025 року вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12025216010000261 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України за фактом оформлення невідомою особою кредитів в ТОВ «Бізнес Позика», «Швидко гроші» в розмірі 74000,00 грн. на ім`я ОСОБА_1 .

ІV. Оцінка Суду.

17. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

18. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

20. В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

21. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

23. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

24. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

25. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

26. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

27. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

28. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

29. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

30. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

31. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

32. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

33. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

34. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

35. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

36. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

37. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

38. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

39. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

40. Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

41. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

42. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

43. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

44. Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

45. Судом встановлено, що 09 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 565884-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується пропозицією щодо укладення договору (оферта), самим договором, візуальною формою послідовності дій клієнта, анкетою клієнта, правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», та акцептом пропозиції (оферти) укласти вищевказаний договір.

Окрім того, встановлено, що перед заповненням заявки та до укладання договору, відповідач ОСОБА_1 самостійно ознайомилась з інформацією про умови кредитування, розміщеними на сайті позивача, після чого заповнила заявку, тим самим зареєструвавшись в ПС та створивши особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефона, зазначеного ОСОБА_1 , і одноразового ідентифікатора), доступ до якого є лише у споживача, а не в кредитодавця.

Кредитний договір № 565884-КС-001 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7419, 09.11.2025 09:41:17».

Одноразовий ідентифікатор UA-7419 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_6 , який вказувався нею при реєстрації на сайті. Окрім того, у заяві -договорі на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в АТ «Таскомбанк» відповідачем також вказано цей мобільний номер телефону.

На підтвердження укладення договору позивачем надано візуальну послідовність укладення цього договору, з якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , 09.11.2025 р. о 09:34:35 використовуючи номер телефону ідентифікувалась в ІТС та зайшла в особистий кабінет; 09.11.2025 р. о 09:35:04 надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту; 09.11.2025 р. о 09:40:44 ознайомилась і підписала одноразовим ідентифікатором UA-0595 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних; 09.11.2025 р. о. 09:35:09 ознайомилась з офертою Товариства та прийняла її умови; 09.11.2025 р. о 09:41:26 акцептувала умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-7419.

09.11.2025 о. 09:41:17 відбулось підписання договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи товариства. Електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 09.11.2025 р. Договір та додатки до нього відправлену клієнту на електронну пошту, вказаний як засіб зв`язку.

Під час укладення кредитного договору відповідач проходила відео-верифікацію, під час якої надала повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені нею під час здійснення відео-верифікації, зазначила свій номер телефону, серію та номер закордонного паспорту, дату свого народження, що є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію».

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 11.4.4 договору, позичальник (відповідач) підтвердила, що вона ознайомлена з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх.

З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з правилами надання коштів у позику, подальше укладення електронних договорів кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19.

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід» слідує, що на номер платіжної карти отримувача № НОМЕР_5 платник ТОВ «Бізнес Позика» 09.11.2025 р. здійснив переказ коштів в розмірі 50000,00 грн., вказавши призначення переказу «Перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 згідно кредитного договору № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р.».

Окрім того, відповідно до листа наданого АТ «Таскомбанк» на запит суду за клопотанням позивача, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та відкрито поточний рахунок в гривнях НОМЕР_7 . Вказане підтверджується заявою-договором на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в АТ «Таскомбанк» в межах проекту «izibank» №002/33668710-СК_СВ від 03.11.2025 р.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_7 клієнта ОСОБА_1 вбачається, що 09.11.2025 р. о 09:41:54 на вищевказаний рахунок було зараховано кошти в розмірі 50000,00 грн. Відправник: POZYKA LLC BUSINESS.

Вказане спростовує доводи представника відповідача про недоведеність позивачем факту перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 09 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 565884-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, умови якого позивачем були виконані.

Надаючи правову оцінку кредитному договору суд приходить до висновку про його укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором UA-7419, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсним.

46. Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

При цьому, згідно із частиною третьою ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа. (постанова Верховного Суду від 04 лютого 2026 року по справі № 758/14925/23).

Так, ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року за клопотанням представника відповідача витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» оригінали наступних електронних доказів:

- паспорт споживчого кредиту за кредитним договором № 565884-КС-001;

- договір № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 року;

- пропозицію укласти договір (оферта) № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р.;

- прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 565884 КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р., які на виконання вищевказаної ухвали були надіслані представником позивача на адресу суду на цифровому носії інформації DVD-R та флешнакопичувачі, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановлено, що оригінали наданих доказів та кредитний договір поданий представником позивача через систему «Електронний суд» разом з позовною заявою за змістом ідентичні, та містять відмітку про їх підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-7419 (договір, оферта, акцепт), UA-0595 (паспорт споживчого кредиту).

Представник відповідача заперечуючи факт укладення та підписання кредитного договору, який доданий позивачем ТОВ «Бізнес Позика» до матеріалів даної цивільної справи, не надав суду кредитного договору, який би містив інші умови кредитування, також представником відповідача до матеріалів справи не долучено доказів, того, що відповідач отримала свій примірник електронного договору, у формі, що допускає зміни його змісту.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Бізнес Позика» доведено належними та допустимими доказами факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитного договору № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р. у редакції, яка подана позивачем до матеріалів даної цивільної справи, та не бере до уваги твердження представника відповідача, що позивачем не доведено факт достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

47. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

48. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

49. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

50. Згідно п. 2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»

Тип кредиту - кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Дата повернення кредиту 26.04.2026 р. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1%, фіксована.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором долученого до матеріалів цивільної справи вбачається, що за користування кредитом відповідачу нараховано проценти в розмірі 84500,00 грн.

Окрім того, встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувалися позивачем по 26.04.026 р., тобто, в межах строку кредитування, визначеного договором. Після вказаної дати розмір нарахованих процентів не відбувалось.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору. Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п. 2.4 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1% в день.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 вказаного розрахунку не спростувала, свого розрахунку не надала, у зв`язку з чим суд вважає доведеним той факт, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач мала заборгованість по відсоткам у заявленому ТОВ «Бізнес Позика» розмірі.

Доводи представника відповідача про те, що нараховані відповідачем суми є непропорційно великими, не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності суд оцінює критично та зазначає, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентних ставок, строк кредитування (до 26.04.2026 р.), порядок розрахунків, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.

Відповідач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її підписом в договорі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень ч.2 ст. 215 ЦК України.

Позовних вимог про визнання недійсним правочину чи окремих його умов відповідач не заявляла.

Таким чином, перевіривши порядок нарахування процентів, суд встановив, що їх нарахування здійснено відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки та в межах строку кредитування, визначеного договором. Розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного сторонами правочину, а тому підстав для висновку про неправомірність нарахування процентів не вбачається.

51. Щодо пункту 2.5 кредитного договору, яким передбачено комісію за видачу кредиту, суд зазначає зазначає наступне.

52. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

53. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

54. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

55. Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

56. Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р. свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 10000,00 грн., встановлена в п. 2.5 Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Водночас умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

57. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд вважає, що п.2.5 кредитного договору № 565884- КС-001 від 09.11.2025 р. щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту, суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»і є нікчемним з моменту укладення договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягає.

58. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 25000,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

59. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 18.06.2024 №3817-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

60. Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати заборгованості згідно статтею 625 цього Кодексу, а тому, в частині стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 25000,00 грн. за Договором № 565884-КС-001 від 09.11.2025 р. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід відмовити.

61. Що стосується доводів представника відповідача про те, що кредитний договір було укладено шляхом вчинення кримінального правопорушення відносно відповідача, то такі не заслуговують на увагу суду, оскільки сам по собі факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення щодо відповідача кримінального правопорушення, окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, зазначених відповідачем, стосовно того, що саме цей кредитний договір укладений шахрайським способом від імені ОСОБА_1 .

62. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

63. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

64. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

65. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

66. У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із останньої в користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р. у розмірі 134500,00 грн. з яких: 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 84500,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

67. Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

68. Позивачем ТОВ «Бізнес Позика» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

69. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2112,61 грн. (79,35%) судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог.

З цих підстав,

Керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 565884-КС-001 про надання кредиту від 09.11.2025 р. у розмірі у розмірі 134500,00 грн. з яких: 50000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 84500,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2112,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення рішення складено 27 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 411.

Реквізити рахунку позивача у банку: отримувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ отримувача коштів (ТОВ «БІЗПОЗИКА»): 41084239, найменування банку (у якому у ТОВ «БІЗПОЗИКА» відкритий банківський рахунок): Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ банку: 21685166, код МФО банку: 300528, номер банківського рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_8

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: М.В. Харлан