Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №587/3049/26 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №587/3049/26

Суддя: Степаненко О. А.

Справа № 587/3049/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 01.07.2026 року близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, висловлюючись в його бік нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоди його психологічному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала і пояснила, що ніякої сварки фактично не було, співмешканець приїхав до її будинку, перебуваючи вже у стані алкогольного сп`яніння та маючи при собі спиртні напої, на її зауваження щодо вживання алкогольних напоїв відреагував агресивно, почав кричати, викликав поліцію. Зазначила, що останній має проблеми зі здоров`ям і щоб уникнути в подальшому конфлікту, вона разом з онуком пішла в хату де і була до приїзду поліції. Жодної шкоди ні фізичному ні психологічному здоров`ю ОСОБА_2 вона не завдавала.

Заслухавши ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу наведених вище норм слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Судом установлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому долучено в якості доказів протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №775348 від 01.07.2026 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.07.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.07.2026 року, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії №558847 від 01.07.2026, відеозапис.

Разом з тим, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

При цьому, до зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів на підтвердження того, що потерпілому ОСОБА_2 було завдано шкоду психічному здоров`ю.

З долученого до протоколу відеозапису, який досліджений судом, також не встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно потерпілого ОСОБА_2 і заподіяла такими діями шкоду його психологічному здоров`ю.

З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.07.2026 року, складеної відносно ОСОБА_1 , вбачається, що поліцейським уповноваженого підрозділу поліції рівень небезпеки визначено «низький».

Суд зауважує, що наявність сварок, суперечок і непорозумінь між особами на побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак жодним чином не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства. Образи, засудження, дорікання тощо, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в цьому випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.

Таким чином, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що за викладених у протоколі фактичних обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, то провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Степаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua