Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №583/963/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/963/26

2/583/769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області

про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2026 року позивач звернувся до суду з позовом про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною, в якому просить зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні неповнолітньої доньки шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері наступним чином: кожні перші та треті вихідні кожного місяця, а саме з п`ятниці починаючи з 17.00 год. до 18.00 год. неділі з ночівлею за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов`язку на батька повернути дитину матері; щороку в період новорічних та різдвяних свят – 25 грудня з 17.00 до 19.00 год., 01 січня з 12.00 год. до 18.00 год. з покладенням обов`язку на батька повернути дитину матері; щороку 27 січня на день народження дитини з 14.00 до 17.00 год. з покладенням обов`язку на батька повернути дитину матері; щороку ІНФОРМАЦІЯ_2 на день народження батька дитини з 15.00 до 19.00 год. з покладенням обов`язку на батька повернути дитину матері; встановити можливість спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 кожного дня телефоном, месенджерами, будь-якими засобами зв`язку з 18.00 до 19.00 год.; у разі відсутності можливості спілкування батька з донькою у визначений час, то інший час для спілкування з донькою визначається за попередньою домовленістю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивує тим, що з 2016 р. він (позивач) проживав однією сім`єю з відповідачкою у незареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилася донька ОСОБА_3 . Спочатку вони проживали в м. Харків, а з вересня 2024 р. переїхали в м. Охтирка. Спільне життя не склалося, тому з 27.01.2025 р. вони припинили фактичні шлюбі відносини. Неповнолітню доньку відповідачка забрала проживати до себе. Відповідачка досить швидко знайшла собі нового чоловіка, змінивши прізвище, народила ще одну дитину. Його (позивача) донька виявилася зайвою в нових стосунках відповідачки, її чоловік ставиться вороже до ОСОБА_4 , не вважає її членом їх сім`ї. Раніше він (позивач) постійно забирав доньку до себе додому з ночівлею, ОСОБА_4 проживала в нього на вихідних з п`ятниці до неділі, бувало проживала й більший час. Він (позивач) турбується про дитину, майже всі кошти витрачає на неї, надає всі види допомоги, водив до лікаря. Останнім часом відповідачка забороняє будь-які зустрічі з донькою та чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вважає, що в інтересах неповнолітньої дитини мати спілкування, отримувати допомогу в житті та допомагати у вихованні та становленні поглядів на життя разом з батьком, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивача та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що вона не заперечує проти зустрічей доньки з батьком, але не згодна з тим, щоб батько забирав її на ночівлю. На даний час відповідач проживає у квартирі, яку винаймає з іншою сторонньою особою, в квартирі відсутні умови для перебування там малолітньої дитини. Їх дочці всього 6 років і в силу свого віку вона потребує, щоб саме мати була поряд, допомогла їх з гігієнічними процедурами перед сном.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування - виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області в судовому засіданні просила врахувати висновок органу опіки та піклування Охтирської міської ради Сумської області про вирішенні даного спору.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов такого висновку.

Предметом спору у справі є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.02.2026 р. (а.с. 7).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава заохочує та підтримує материнство і батьківство та забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (стаття 7 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Зі змісту ст. 155 СК України вбачається, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права, зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «Хант проти України», № 31111/04, § 54).

Аналіз релевантної практики ЄСПЛ, норм національного та міжнародного права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність захисту прав дитини, а тому насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретно взятої справи, а вже тільки потім права її батьків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних й світових історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

У цьому контексті суд зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Між тим із батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт, таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дітей. Крім того, на думку суду, дитина має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року в справі № 742/3278/23 (провадження № 61-7675св24), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23) та інші).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23), від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (провадження № 61-14795св23), від 27 лютого 2024 року у справі № 295/12894/20 (провадження № 61-1143св24), від 14 травня 2024 року у справі № 756/3852/22 (провадження № 61-3152св24).

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Відповідно до частини четвертої, п`ятої і шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування – виконавчого комітету Охтирського міської ради Сумської області , затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 142 від 15.06.2026 р., орган опіки та піклування Охтирської міської ради вважає доцільним рекомендувати суду визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні і вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері наступним чином:

-кожну суботу кожного місяця з 10.00 год. до 18.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку в період новорічних та різдвяних свят – 25 грудня з 17.00 год. до 19.00 год., 1 січня з 12.00 год. до 18.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку 27 січня в день народження дитини з 14.00 год. до 17.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку 15 квітня в день народження батька з 15.00 год. до 19.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-встановити можливість спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 будь-якими засобами зв`язку без обмежень у зручний для дитини час.

У разі відсутності можливості спілкування батька з донькою у визначений час, інший час для спілкування з донькою визначається за попередньою домовленістю ОСОБА_1 та матері дитини ОСОБА_2 .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

В позовній заяві позивач зазначає, що приводом його звернення з позовом до суду стало те, що мати малолітньої доньки перестала давати йому дитину, перешкоджає йому спілкуватися з дитиною, внаслідок чого він був позбавлені будь-якого права та можливості зустрічей з донькою, спілкування з нею, прийняття участі у розвитку та вихованні дитини.

Такі твердження позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні (а.с. 13).

По даній справ судом встановлено, що право батька на спілкування з дочкою є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи обставин, які б свідчили, що таке спілкування перешкоджає нормальному розвитку дитини, суд не встановив.

Судом встановлено, що дитина тривалий час проживає з матір`ю та має відповідні соціальні контакти за місцем проживання матері. Однак вочевидь дитина потребує і батьківської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток.

Суд вважає, що право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод та встановлення способу участі батька у вихованні дочки.

Встановлюючи спосіб участі батька у вихованні дитини суд враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, поведінку батька, його бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні та з урахуванням віку дитини, дотримання розпорядку дня дитини, стану її здоров`я, вважає за можливе визначити спосіб участі батька у виховані дитини за запропонованим органом опіки та піклування варіантом.

При цьому визначені дні побачення батька з донькою та їх спільний відпочинок мають відбуватися без присутності матері, що не буде порушувати прав та інтересів дитини, яка бажає спілкуватися зі своїми батьком та згодна спілкуватись з ними без присутності матері, крім цього таким чином унеможливиться виникнення будь-яких конфліктів між батьками дитини (сторонами у справі). Обставин, які вказували б на те, що дитині буде шкодити спілкування з батьком і спільний відпочинок з ним без присутності матері, не встановлено.

Суд вважає, що визначення батьку способів його участі у спілкуванні та вихованні дочки спрямоване на повернення батька у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у їх синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, що дитина за станом здоров`я, віком, психологічним станом, або враховуючи її зайнятість (навчання), не може зустрічатися з батьком у той спосіб, який зазначено у висновку органу опіки та піклування, та спілкуватися з ним за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку без обмежень у зручний для дитини час.

Матеріали справи також не містять доказів про небажання дитини бачитися з батьком або проводити разом з ними час. Навпаки, з висновку органу опіки та піклування вбачається, що у ході спілкування фахівців Служби у справах дітей Охтирської міської ради з малолітньою ОСОБА_3 , остання повідомила, що вона проживає з мамою, братом та вітчимом, любить і поважає обох батьків, має бажання спілкуватися та зустрічатися з біологічним батьком ОСОБА_5 , але мама заборонила спілкування між ними, сумує за батьком.

Суд зазначає, що дитина повинна виховуватися у любові до близьких і відчувати цю любов від них, тому зазначений порядок відповідатиме як інтересам малолітньої ОСОБА_3 , яка матиме змогу спілкуватися з батьком у звичному для неї режимі та, водночас, розвиватися згідно її віку, відвідуючи школу та гуртки, так і інтересам позивача, який матиме достатньо часу для спілкування з дитиною.

Такий порядок не суперечить інтересам дитини та не позбавляє відповідачку можливості виховувати та розвивати її.

Вимоги позивача в частині встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері кожні перші та треті вихідні кожного місяця, а саме з п`ятниці починаючи з 17.00 год. до 18.00 год. неділі з ночівлею за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення, так як судом встановлено, що батьком не створено умов для зустрічей батька з дитиною з ночівлею: відсутнє окреме дитяче ліжко, відсутні облаштовані зони для розвитку та відпочинку, квартира потребує косметичного ремонту, крім того, в даній квартирі в окремій кімнаті проживає інший чоловік, який не являється членом родини, що було з`ясовано службою у справах дітей Охтирської міської ради у ході відвідування помешкання позивача, що підтверджується висновком органу опіки та піклування (а.с. 49-50).

Суд звертає увагу на те, що з урахування вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені у майбутньому права звернутися до суду з позовом про зміну встановленого судом способу участі у вихованні дитини.

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги від 16.02.2026 р., ордер від 23.02.2026 р., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 23.02.2026 р., квитанцію від 23.02.20226 р. на суму 10000,00 грн. (а.с. 14-17).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката Кудіна О.М., суд виходить з наступного.

У акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 23.02.2026 р. зазначено, що адвокатом здійснено таку роботу: консультування, перевірка змін в діючому законодавстві, узгодження правової позиції, складання, оформлення та подання позовної заяви, за необхідності складання письмових клопотань, участь адвоката в судових засіданнях, висловлювання доводів, міркувань та заперечень, складання та оформлення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, представництво інтересів позивача у суді всіх інстанцій. Сторони домовилися, що замовник сплачує виконавцю гонорар за надані послуги у фіксованому розмірі, визначеному за погодженням на загальну суму 10000,00 грн.

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10000,00 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн. (а.с. 5).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 4331,20 грн.

Керуючись Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., ст.ст. 7, 19, 141, 150, 153, 155, 157, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері наступним чином:

-кожну суботу кожного місяця з 10.00 год. до 18.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку в період новорічних та різдвяних свят – 25 грудня з 17.00 год. до 19.00 год., 1 січня з 12.00 год. до 18.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку 27 січня в день народження дитини з 14.00 год. до 17.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері;

-щороку 15 квітня в день народження батька з 15.00 год. до 19.00 год. з покладанням обов`язку на батька повернути дитину матері.

Встановити можливість спілкування батька ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 будь-якими засобами зв`язку без обмежень у зручний для дитини час.

У разі відсутності можливості спілкування батька з дочкою у визначений час, інший час для спілкування з дочкою визначається за попередньою домовленістю ОСОБА_1 та матері дитини ОСОБА_2 .

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат 4331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 27.08.2026 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова