Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №577/4717/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4717/26

Провадження № 3/577/1435/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешканки

АДРЕСА_1 , громадянку України, непрацюючої

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 000395 від 04.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , має на вихованні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню неї ухилилась від виконання батьківських обов`язків, а саме: 04.08.2026 о 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а неповнолітня ОСОБА_2 залишилася без батьківської опіки та піклування, що могло створити загрозу для життя та здоров`я дитини, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 184 КУпАП та ст. 150 СК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Суд зауважує, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиними належними та допустимими доказами факту порушення адміністративного нагляду (а.с. 2).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.

Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою необхідно керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: "ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи".

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

У той же час, окрім протоколу, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що 04.08.2026 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої доньки. Зокрема, з доданих письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 04.08.2026 вона разом з донькою ОСОБА_3 поїхали до її бабусі в с. Козацьке, де вона разом із сестрою ОСОБА_4 вживала спиртне, а пізніше вони посварилися. ОСОБА_5 викликала поліцію та повідомляла, що вона нібито напоїла свою доньку, але насправді такого не було (а.с. 3), надходження звернення такого змісту підтверджується і доданим до протоколу рапортом (а.с. 4).

Таким чином матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 04.08.2026 о 16:00 год. залишала неповнолітню ОСОБА_2 без нагляду чи іншим чином не виконувала свої батьківські обов`язки.

Згідно правової позиції ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 184 КУпАП, ст. 245, 247, 251, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя: Н. В. Потій