Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №510/824/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/824/26

Провадження 2/510/1940/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені об`єднані в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача – ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, що розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (кадастровий номер 5124184000:01:002:0793).

Крім того, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача – ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, що розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (кадастровий номер 5124184000:01:005:0630).

Свої вимоги, обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем були уклали письмові договори про купівлю-продаж вищевказаного нерухомого майна. Однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельних ділянок. На неодноразові прохання позивачів належним чином оформити документи, відповідач кожного разу посилалася на те, що вона зайнята та не має часу. При цьому сторони домовились про усі суттєві умови договорів, відбулось повне виконання договорів. Тому, позивачі вимушені звернутися із позовом до суду.

Ухвалою судді Ренійського районного суду Одеської області від 03.06.2026 року відкрито провадження по даній справі №510/824/26.

На підставі ухвал суддів, цивільні справи були об`єднанні в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справ №510/824/26.

Позивачі у підготовче судове засідання не з`явилися, направили до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка у підготовче судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що 05.12.2024 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовився із відповідачкою ОСОБА_4 про купівлю вищевказаних земельних ділянок, що розташовані на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (кадастрові номери 5124184000:01:002:0793 та 5124184000:01:005:0630).

05.12.2024 р. було укладено відповідні договори купівлі-продажу, які не було посвідчено у нотаріальному порядку. Проте, відбулось повне виконання договорів, а саме відповідачка передала позивачам нерухоме майно, а позивачі передали відповідачці обумовлену суму коштів, що підтверджується відповідними розписками, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, позивачі фактично вступили у володіння нерухомим майном, користуються ними з 05.12.2024 р. На неодноразові прохання позивачів належним чином оформити документи, відповідачка кожного разу посилалася на те що вони зайнята та не має часу.

З огляду на наведене позивачі вважають, що відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договорів купівлі – продажу від 05.12.2024 р.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду докази в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі – продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебувають в податковій заставі. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивач передав продавцю обумовлену суму коштів, а продавець передав позивачу нерухоме майно в натурі та документи на нього.

Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договорів купівлі – продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідачка передала позивачам нерухоме майно та документи на нього, а останні, у свою чергу, передали відповідачці обумовлену суму коштів, що підтверджується розписками за договорами купівлі-продажу від 05.12.2024 р., позивачі прийняли нерухоме майно, фактично вступили у володіння цим майном.

Відповідачка жодного разу не висунула вимоги щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечувала проти визнання права власності за позивачами про що свідчать заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачеми, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220, 328, 368, 657 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності – задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5124184000:01:002:0793), яка розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5124184000:01:005:0630), яка розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін