Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №510/1461/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №510/1461/26

Суддя: Сорокін К. В.

Справа № 510/1461/26

Провадження 2/510/2216/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Іванової Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок садибного типу (незакінченого будівництва) АДРЕСА_1 та визнання дійсним договір купівлі-продажу від 29.09.2023 року вищевказаного житлового будинку. Позовні вимоги мотивує тим, що 29.09.2023 р. між нею та відповідачем, у простій письмовій формі, було укладено договір купівлі – продажу вищевказаного житлового будинку, який не був посвідчений нотаріально, але було виконано усі суттєві умови договору. Сторони домовились про усі суттєві умови договору, відбулось повне виконання договору, однак відповідач ухиляється від посвідчення укладеного договору купівлі – продажу у нотаріальному порядку.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просив розглянути справу за його відсутності. На фіксації судового засідання технічними засобами не наполягав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачу на підставі Витягу про державну реєстрацію прав №31051366 від 22.08.2011 року, належить на праві власності житловий будинок, садибного типу (незакінчений будівництвом) АДРЕСА_1 .

29.09.2023 р. ОСОБА_1 домовилась із відповідачем про купівлю вищевказаного нерухомого майна. В той же день було укладено відповідний письмовий договір купівлі – продажу, який не було посвідчено у нотаріальному порядку, однак сторони домовилися про усі суттєві умови договору, крім того, відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці нерухоме майно, правовстановлюючі документи на житловий будинок, а позивачка передала відповідачу обумовлену суму коштів у розмірі 82000 грн, що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 29.09.2023 р.

Також сторони домовилися про зустріч у нотаріуса в місті Рені Одеської області для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, без необхідності будь-яких додаткових повідомлень чи нагадувань про дату та час такої зустрічі. Однак до теперішнього часу договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, оскільки відповідач у погоджений сторонами строк до нотаріуса не з`явився, від виконання досягнутих домовленостей фактично ухиляється. На телефонні дзвінки відповідач не відповідає, на зв`язок не виходить, а призначені зустрічі ігнорує.

Таким чином, незважаючи на досягнуту між сторонами домовленість щодо укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, відповідач без поважних причин не з`явився до нотаріуса та не вчинив необхідних дій для нотаріального посвідчення договору.

З огляду на наведене позивачка вважає, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу від 29.09.2023 року.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду докази в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивачка передала продавцю обумовлену суму коштів, а продавець передав позивачці нерухоме майно та документи на нього.

Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі – продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці нерухоме майно та документи на нього, які в неї були наявні, а остання у свою чергу, передала відповідачу обумовлену суму коштів, отже позивачка прийняла нерухоме майно, фактично вступила у володіння цим майном.

Відповідач жодного разу не висував вимог щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачкою, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було сплачено судовий збір у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачкою, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220, 328, 657 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Договір купівлі-продажу від 29.09.2023 року, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок садибного типу (незакінчений будівництвом), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на житловий будинок садибного типу (незакінчений будівництвом), що розташований по АДРЕСА_1 .

Стягнути з позивача ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя К.В. Сорокін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua