Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №522/13901/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №522/13901/26

Суддя: Кривохижа Ю. А.

Справа № 522/13901/26

1-кп/522/3026/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026162510000825 від 13.07.2026 року за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Іллічівська (Чорноморська), Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 366-3 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. Наказом УМВС України в Одеській області в грудні 2004 року ОСОБА_4 призначено на посаду оперуповноваженого УМВС в Одеській області.

2. У подальшому у серпні 2011 року ОСОБА_4 призначено на посаду старшого оперуповноваженого УМВС України в Одеській області.

3. Далі, ОСОБА_4 в листопаді 2015 року був призначений старшим оперуповноваженим кримінальної поліції ГУНП в Одеській області.

4. В подальшому Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 77 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_4 присвоєно спеціальне звання майор поліції.

5. В подальшому на підставі організаційно-штатних змін в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 0078о/с від 14.11.2016 ОСОБА_4 призначено на посаду старшого оперуповноваженого підрозділу Головного управління Національної поліції в Одеській області.

6. Далі, на підставі змін у штатах Національної поліції наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 0020о/с від 04.06.2020 ОСОБА_4 призначено оперуповноваженим підрозділу Головного управління Національної поліції в Одеській області.

7. В подальшому, 04.08.2021 наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 0041о/с ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 05.08.2021 року.

8. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

9. Тому, проходячи службу в лавах Національної поліції України, маючи спеціальне звання – майор поліції і склавши Присягу на вірність Українському народові, ОСОБА_4 , був поліцейським, мав владні повноваження та виконував функції держави, на час проходження служби в поліції.

10. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів.

11. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Одеській області, в спеціальному службовому званні майор поліції є службовою особою правоохоронного органу.

12. Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

13. Згідно абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

14. При цьому, п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

15. З грудня 2004 року, вступивши на службу до поліції і розпочавши службові відносини, ОСОБА_4 набув статус особи, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», став суб`єктом декларування та відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

16. Частиною 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

17. Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію»,

на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

19. У свою чергу, ОСОБА_4 ознайомлений і обізнаний про спеціальні обмеження, вимоги, заборони, пов`язані зі службою в поліції, визначені Законом України «Про запобігання корупції», взяв на себе обов`язок дотримуватись них та попереджений про юридичні наслідки їх не виконання, в тому числі вимог фінансового контролю.

20. За час проходження служби в поліції, ОСОБА_4 ознайомився, засвідчив свою обізнаність та особисто підписав про ознайомлення з антикорупційним законодавством.

21. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

22. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області

№ 0041 о/с від 04.08.2021, відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», оперуповноваженого підрозділу Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції через хворобу , з 5 серпня 2021 року.

23. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

24. Отже, 04.08.2021 є останнім днем служби ОСОБА_4 в лавах Національної поліції України, коли наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 0041 о/с від 04.08.2021 його звільнено зі служби в поліції (через хворобу), тому по завершенню цього дня, він вважається таким, що припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави.

25. Згідно абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

26. Законом України від 20.09.2023р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023р., відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

27. У зв`язку з цим, після звільнення зі служби в поліції та припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, ОСОБА_4 виник обов`язок не пізніше 31.01.2024 подати шляхом заповнення щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, за визначеною Національним агентством з питань запобігання корупції формою.

28. В цей час, будучи обізнаним про встановлені вимоги фінансового контролю, спосіб, механізм і терміни подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достеменно знаючи про наявний обов`язок декларування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 взагалі не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, за визначеною Національним агентством з питань запобігання корупції формою, хоча мав для цього реальну можливість, сприятливі умови і обстановку.

29. За результатами проведеного контролю щодо своєчасності подання

ОСОБА_4 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку ч. 1 ст. 512 Закону України «Про запобігання корупції», державні органи, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

30. Відповідно до ч.1 ст. 52-1 Закону України «Про запобігання корупції», стосовно осіб, зазначених у підпунктах "в", "г", "д", "е", "з", "и" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов`язане з державною таємницею у зв`язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно- розшукової, контр розвідувальної, розвідувальної діяльності, осіб, які безпосередньо забезпечують безпеку посадових осіб відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством.

31. Так, 26.03.2024 підрозділ ГУНП в Одеській області повідомив Департамент Національної поліції України про факт не подання ОСОБА_4 щорічної декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, шляхом направлення повідомлення на адресу цього Департаменту Національної поліції України, які в подальшому 27.03.2024 повідомили НАЗК про факт не подання ОСОБА_4 щорічної декларації за минулий 2021 рік, після звільнення.

32. Однак, свідомо ігноруючи вимоги повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

за № 151-10/65843-24 від 10.09.2024 і засади антикорупційного законодавства України, будучи попередженим і обізнаним про встановлені вимоги фінансового контролю, спосіб, механізм і терміни подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достеменно знаючи про наявний обов`язок декларування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 45, абз. 1 п. 27 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 так і не вчинив дій щодо подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, хоча мав для цього реальну можливість, сприятливі умови і обстановку.

33. Таким чином, ОСОБА_4 будучи суб`єктом декларування, відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, а саме після звільнення з 04.08.2021 з посади оперуповноваженого підрозділу ГУНП в Одеській області (юридична та фактична адреса: м. Одеса, вул. Єврейська, 12), будучи попередженим про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та достовірно знаючи про обов`язковість подання щорічної декларації за минулий рік, діючи з прямим умислом усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» у період часу з 00 год. 00 хв. 13.10.2023 до 00 год. 00 хв. 01.02.2024, перебуваючи на території України, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, не вчинив дій пов`язаних із подачею щорічної декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (декларація після звільнення).

ІІ. Позиція обвинуваченого

34. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені даного кримінального проступку визнав повністю та підтвердив фактичні обставини справи.

ІІІ. Оцінка Суду

35. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

36. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, а саме: – умисне неподання суб?єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

37. Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання

38. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

39. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

40. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція статті 366-3 КК передбачає альтернативні види покарань, та відповідно до статті 65 КК враховує:

40.1 класифікацію кримінального правопорушення і те, що згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до кримінального правопорушення;

40.2 особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

40.3 наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

40.4 те, що він є раніше несудимим.

41. У зв`язку із чим, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 (двох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік, в межах санкції ст. 366-3 КК України.

42. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

43. Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

44. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за статтею 366-3 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 (двох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

2. Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua