Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №521/8963/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8963/26

Номер провадження № 2/521/6766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» – не з`явився;

від ОСОБА_1 – не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 110079 грн. 55 коп. та судових витрат у справі, а саме: судового збору у розмірі 3328 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.10.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491012826, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40758,17 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 16.10.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23 %.

В подальшому, 17.12.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491016505, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 12350,65 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 18.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 %.

Представник позивача зазначив, що відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 року Позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».

Як вказав позивач, 17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФЛЕКСІС» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

В подальшому, 18.05.2021 року між ТОВ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

В подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

Представник позивача зазначив, що станом на день подання позовної заяви, відповідач має загальну кредитну заборгованість за Договором №491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 83355,54 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 39633,48 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 27213,50 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108,56 грн., заборгованість за пенею – 400 грн.

Також представник позивача зазначив, що станом на день подання позовної заяви, відповідач має загальну кредитну заборгованість за Договором №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 26724,01 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 12167,83 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14156,18 грн., заборгованість за пенею – 400 грн.

Представник позивача зауважив, що загальний розмір заборгованості за кредитними договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року складає 110079,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 51801,31 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 41369,68 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108,56 грн., заборгованість за пенею – 800 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача на свою користь, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10.06.2026 року у справі №521/8963/26 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

14.08.2026 року через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшов відзив на позовну заяву (вх. №59557), у якому представник відповідача просив суд: поновити строк на подання відзиву, розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

В обґрунтування відзиву, представник відповідача посилався на те, що позивач не довів факту набуття права вимоги до Відповідача, а саме позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач повідомлявся про передачу прав вимоги за «нібито» укладеними ним договорами. По-друге, заявляючи вимоги, ТОВ «Коллект Центр» посилається на Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладений із ТОВ «Вердикт Капітал». А відповідно до умов п. 7.1–7.4 вказаного Договору № 10-01/2023, за відступлення прав вимоги новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору. При цьому умови договору чітко передбачають: у випадку несплати (як повної, так і часткової) новим кредитором ціни договору у встановлений строк, права грошової вимоги до боржників автоматично повертаються первісному кредитору. Сплата цих коштів має бути підтверджена доказами про їх зарахування на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал». Позивач не надав суду жодного доказу (платіжного доручення, банківської виписки або акта розрахунків), який би підтверджував реальне перерахування грошових коштів від ТОВ «Коллект Центр» на користь ТОВ «Вердикт Капітал» на виконання умов Договору № 10-01/2023.

На переконання відповідача, оскільки факт оплати ціни договору № 10-01/2023 Позивачем не доведений, відсутні правові підстави стверджувати, що права вимоги до ОСОБА_1 взагалі перейшли до ТОВ «Коллект Центр» і не повернулися до попереднього власника. При цьому, як вказано відповідачем, доведення Позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України.

Крім того представник позивача зазначив, що позивачем не надано суду доказів щодо розміру заборгованості та не надано виписку по особовому рахунку відповідача, таким чином розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами належним чином не підтверджується.

Також відповідач зауважив, що позивач необґрунтовано нарахував відсотки та пеню, а саме позивачем не доведено, що умови кредитних договорів, укладених із АТ «Альфа Банк», містили правові підстави для нарахування фіксованих штрафів або комісій у тих розмірах, які сьогодні заявляються, або право фінансової установи в односторонньому порядку змінювати баланс рахунку.

В подальшому представник позивача наголосив, що позивачем безпідставно нараховані відсотки поза межами строку кредитування за Договором № 491016505 за період з 10.01.2023 по 07.05.2026 років (у сумі 16 108,56 грн), оскільки кінцевий строк повернення кредиту за цим договором сплив 18.12.2022 року (строк дії становив 36 місяців) та відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення строку дії договору відсотки за кредитною ставкою (у цьому випадку 39,90% річних) нараховуватися не можуть. Кредитор має право лише на захист за ст. 625 ЦК України, вимоги за якою Позивач заявив у розмірі 0,00 грн. Отже, нарахування 16 108,56 грн. відсотків після грудня 2022 року є повністю незаконним.

Також представник позивача зазначив, що позивач пропустив строків позовної давності, а саме, що обидва кредити були оформлені у жовтні та грудні 2019 року та як вбачається з доданих Позивачем виписок, регулярні платежі за обома рахунками припинилися ще у першій половині 2020 року, після чого банк зафіксував прострочення та з урахуванням вимог ст. 256, 257, 261 ЦК України та правових позицій Верховного Суду щодо щомісячних ануїтетних платежів, строк позовної давності за кожним окремим періодом та щодо стягнення тіла кредиту в цілому сплив задовго до звернення Позивача до суду у травні 2026 року.

Окрім наведеного, у відзиві на позов, представник відповідача зауважив, що стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн, є безпідставним, оскільки справа розглядається в спрощеному провадженні, є малозначною та типовою. Позовна заява є стандартним шаблоном, оформленим без значних часових чи інтелектуальних витрат з боку адвокатів Позивача. Дана сума порушує принципи співмірності та розумності, встановлені ст. 137 ЦПК України. Крім того наголосив, що Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 року у справі № 357/7395/20 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

На підставі поданого відзиву, представник позивача вважає що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, що є наслідком відмови у їх задоволенні в повному обсязі.

18.08.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №60284), у якій позивач просить суд позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити в повному обсязі. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, позивач вказав, що доводи сторони відповідача щодо застосування строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до Закону України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року. Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 01.06.2026 року, відтак в день звернення до суду – строки позовної давності позивачем не порушені, з огляду на що, на думку позивача підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Щодо заборгованості відповідача за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року представник позивача зазначив, що відсотки нараховані за погодженими в Угоді № 491012826 від 15.10.2019 року умовами, а саме за відсотковою ставкою 23% річних та в межах строку дії договору до 16.10.2024 року.

Щодо заборгованості відповідача за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року представник позивача зазначив, що відсотки нараховані за погодженими в Угоді № 491016505 від 17.12.2019 року умовами, а саме за відсотковою ставкою 39,9% річних та в межах строку дії договору до 18.12.2022 року.

Крім цього, представник позивача зазначив, що розрахунки заборгованості виконані у відповідності до умов договору та є максимально деталізованими і містять усі складові, а саме: загальну суму заборгованості, тіло кредиту, суму нарахованих відсотків та штрафу із зазначенням періоду нарахування та перевірити коректність сум, вказаних в розрахунках, можна за допомогою базових арифметичних дій, спираючись на умови, вказані у договорі. Також надані розрахунки заборгованості чітко відображають структуру боргу, а самі суми нараховані у суворій відповідності до умов Угод та вимог чинного законодавства України. Всі нарахування є правомірними, обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, що виключає будь-які сумніви щодо їх правильності.

Також представник позивача зазначив, що відповідач підписавши власноручним підписом Паспорти споживчого кредиту від 15.10.2019 року та 17.12.2019 року до Угод №491012826 та №491016505 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для мене, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. У п. 6 Паспортів споживчого кредиту від 15.09.2019 року та 17.12.2019 року вказано наслідки прострочення виконання та\або невиконання зобов`язань за договором, а саме: за кожне прострочення платежу, що триває від 1 (одного) до 4 (чотирьох) днів – 100 грн., за кожне прострочення платежу, що триває 5 (п`ять) днів та більше -300,00 грн. Ураховуючи викладене, сторони при укладенні Угод досягли повної згоди щодо всіх істотних умов, зокрема беззастережно погодили застосування та розмір штрафних санкцій у разі прострочення виконання або невиконання позичальником своїх грошових зобов`язань. У Додатках №1 до Угод №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року визначено суми та порядок внесення платежів.

Відтак, на переконання позивача, у зв`язку з порушенням Відповідачем строків повернення кредитної заборгованості за Угодами, АТ «Альфа-Банк» (правонаступник — АТ «Сенс Банк») здійснило нарахування штрафних санкцій. Зокрема, за Угодою № 491012826 від 15.10.2019 року та за Угодою № 491016505 від 17.12.2019 року нараховано штраф у розмірі 100 грн. за перші чотири дні прострочення, а також 300,00 грн — починаючи з п`ятого дня порушення зобов`язання. Таким чином, загальний розмір штрафу за кожним договором становить 400 грн.

Представник позивача, зауважив, що ТОВ «Вердикт Капітал» у своїх стандартних формах розрахунків заборгованості, в яких відображаються всі складові боргу, помилково ідентифікавано суму в розмірі 400 грн. як «пеня» замість «штраф», що є технічною опискою та в подальшому призвело до некоректного документального відображення такої помилки.

Крім цього представник позивача наголосив, що під час послідовного переходу прав вимоги від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», а надалі — від ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» до ТОВ «Вердикт Капітал», загальний розмір заборгованості за Угодами залишався абсолютно незмінним. До складу цієї заборгованості безперервно входила саме сума 400 грн., яка за своєю суттю та першоджерелом виникнення є заборгованістю зі штрафів. Таким чином, жодного викривлення обсягу чи структури зобов`язань Відповідача не відбулося.

В подальшому представник позивача зазначив, що набуття позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача за кредитними договорами є правомірними, що підтверджується послідовністю переходу прав вимог, а саме копіями платіжних доручень щодо оплати переходу прав вимоги до позивача, Актами приймання-передачі Реєстру Боржників, Актом зарахування зустрічних однорідних вимог, Витягами із Реєстрів Боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, які містять виключно відомості щодо відповідача за Угодою № 491012826 від 15.10.2019 року та Угодою №491016505 від 17.12.2019 року .

Таким чином, представник позивача зауважив, що подані позивачем докази у сукупності беззаперечно підтверджують належне та правомірне відступлення права вимоги за Угодою № 491012826 від 15.10.2019 року та Угодою №491016505 від 17.12.2019 року від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а також дотримання сторонами всіх вимог договору факторингу та норм чинного цивільного законодавства України.

Крім того, представник позивача зазначив, що позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, та їхня вартість.

В судове засідання, призначене на 27.08.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. За вимогами заяв, скерованих до суду, і позивач, і представник відповідача просили суд розглядати справу без участі представників учасників справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно із п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 15.10.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491012826, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40758,17 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 16.10.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23 %.

Відповідно до п.3 Угоди в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди, визначаються такі деталі: складові загальної вартості кредиту, графік платежів з повернення Кредиту та сплати відсотків за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за Угодою.

Відповідно до Додатку №1 до Угоди № 491012826 Відповідач зобов`язаний до 08 числа вносити суму в розмірі 1149 грн. в кількості 60 таких платежів та останній платіж в сумі 1148,12 грн. в період з 16.11.2019 року по 16.10.2024 року.

У п.6 Паспорту споживчого кредиту зазначено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, а саме: штраф за кожне прострочення платежу, що триває від 1 (одного) до 4 (чотирьох) днів – 100 грн., за кожне прострочення платежу, що триває понад 5 (п`ять) днів та більше 300 грн.

Згідно меморіального ордера № 665509 від 16.10.2019 року, наданого АТ «Сенс Банк» вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до Договору №491012826 від 15.10.2019 року та за його клопотанням від 15.10.2019 року перераховані кошті у розмірі 40758,17 грн.

Випискою про рух коштів підтверджено, що 16.10.2019 року ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 40758,17 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 17.05.2021 року за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року рахується загальна сума заборгованості у розмірі 52212,32 грн., з яких: 39633,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12178,84 грн. - заборгованість за відсотками та 400 грн. - заборгованість за штрафами.

В подальшому судом встановлено, що 17.12.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491016505, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 12350,65 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 18.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 %.

Відповідно до п.3 Угоди в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди, визначаються такі деталі: складові загальної вартості кредиту, графік платежів з повернення Кредиту та сплати відсотків за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за Угодою.

Відповідно до Додатку №1 до Угоди № 491016505 Відповідач зобов`язаний був до 10 числа вносити суму в розмірі 593,48 грн. в кількості 36 таких платежів та останній платіж в сумі 592,91 грн. в період з 18.01.2020 року по 18.12.2022 року.

У п.6 Паспорту споживчого кредиту зазначено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, а саме: штраф за кожне прострочення платежу, що триває від 1 (одного) до 4 (чотирьох) днів – 100 грн., за кожне прострочення платежу, що триває понад 5 (п`ять) днів та більше 300 грн.

Згідно меморіального ордера № 673155 від 18.12.2019 року, наданого АТ «Сенс Банк» вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до Договору №491016505 від 17.12.2019 року та за його клопотанням від 17.12.2019 року перераховані кошті у розмірі 12350,65 грн.

Випискою про рух коштів підтверджено, що 18.12.2019 року ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 12350,65 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 17.05.2021 року за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року рахується загальна сума заборгованості у розмірі 19022,58 грн., з яких: 12167,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6454,75 грн. - заборгованість за відсотками та 400 грн. - заборгованість за штрафами.

17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФЛЕКСІС» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

Платіжним дорученням №253 від 17.05.2021 року підтверджено здійснення оплати за Договором факторингу № 2.

Відповідно до Додатку №1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 року до ТОВ «ФЛЕКСІС» перейшло право вимоги за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 52212,32 грн. та за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 19022,58 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

Платіжними дорученнями №260530015 від 16.06.2021 року, №260990544 від 17.06.2021 року, №260990545 від 17.06.2021 року, №260990546 від 17.06.2021 року, №260990552 від 17.06.2021 року та №Ф від 26.07.2021 року, які підтверджують здійснення оплати за договором факторингу № 18-05/21.

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 18.05.2021 року до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року, вбачається, що сторонами передбаченого договорами дотримано порядок оформлення відступлення права вимоги.

Відповідно до Додатку №1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 52212,32 грн. та за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 19022,58 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором №491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 67246 грн. 98 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 26724 грн. 01 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 12167 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 14156 грн. 18 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №591042672.

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року та Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, вбачається, що сторонами передбаченого договорами дотримано порядок оформлення відступлення права вимоги.

Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 67246 грн. 98 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 26724 грн. 01 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 12167 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 14156 грн. 18 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 07.05.2026 року, ОСОБА_1 за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року має загальну заборгованість у загальному розмірі 83355 грн. 54 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість з нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 16108 грн. 56 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Доказів погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу з боку відповідача матеріали справи не містять.

Окрім наведено, позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем суду надано Договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, Заявка на надання юридичної допомоги №1477 від 01.04.2026 року, Витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року на суму 25000 грн.

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зокрема, доказів погашення кредитної заборгованості відповідача, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, встановлено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 512, 514, 516, 518 ЦК України – кредитор у зобов`язанні дійсно може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою… тощо; кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що між первісним кредитодавцем та позичальником у даній справі фактично виникли кредитні правовідносини, оскільки 15.10.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491012826, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 40758,17 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 16.10.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23 %.

В подальшому, 17.12.2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №491016505, за умовами якого, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 12350,65 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 18.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 %.

Перерахування коштів від первісного позикодавця на рахунок позичальника у даному разі підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальним ордером № 665509 від 16.10.2019 року, наданого АТ «Сенс Банк» з якого вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до Договору №491012826 від 15.10.2019 року та за його клопотанням від 15.10.2019 року перераховані кошті у розмірі 40758,17 грн. та меморіальним ордером № 673155 від 18.12.2019 року, наданого АТ «Сенс Банк» з якого вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до Договору №491016505 від 17.12.2019 року та за його клопотанням від 17.12.2019 року перераховані кошті у розмірі 12350,65 грн.

Крім того виписками про рух коштів підтверджено, що 16.10.2019 року ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 40758,17 грн. та 18.12.2019 року ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 12350,65 грн.

Судом встановлено, що на підставі укладених договорів відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цими Договорами, однак свого зобов`язання вчасно не виконав.

Суд зазначає, що ст. 6 і 627 ЦК України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Також, судом встановлено, що 17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФЛЕКСІС» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

Платіжним дорученням №253 від 17.05.2021 року підтверджено здійснення оплати за Договором факторингу № 2.

Відповідно до Додатку №1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 року до ТОВ «ФЛЕКСІС» перейшло право вимоги за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 52212,32 грн. та за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 19022,58 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року.

Платіжними дорученнями №260530015 від 16.06.2021 року, №260990544 від 17.06.2021 року, №260990545 від 17.06.2021 року, №260990546 від 17.06.2021 року, №260990552 від 17.06.2021 року та №Ф від 26.07.2021 року, які підтверджують здійснення оплати за договором факторингу № 18-05/21.

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 18.05.2021 року до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року, вбачається, що сторонами передбаченого договорами дотримано порядок оформлення відступлення права вимоги.

Відповідно до Додатку №1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 52212,32 грн. та за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року щодо ОСОБА_1 у загальному розмірі 19022,58 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором №491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 67246 грн. 98 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 26724 грн. 01 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 12167 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 14156 грн. 18 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №591042672.

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року та Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, вбачається, що сторонами передбаченого договорами дотримано порядок оформлення відступлення права вимоги.

Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 67246 грн. 98 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року за кредитним договором №491016505 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 26724 грн. 01 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 12167 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 14156 грн. 18 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Тобто, право вимоги до позичальника у цьому разі правомірно перейшло до позивача у даній справі.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 07.05.2026 року, ОСОБА_1 за кредитним договором №491012826 від 15.10.2019 року має загальну заборгованість у загальному розмірі 83355 грн. 54 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість з нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості – 16108 грн. 56 коп., заборгованість за пенею – 400 грн.

Судом встановлено, що загальний розмір заборгованості за кредитними договорами №491012826 від 15.10.2019 року та №491016505 від 17.12.2019 року складає 110079 грн. 55 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 51801 грн. 31 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 41369 грн. 68 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108 грн. 56 коп., заборгованість за пенею/штрафом – 800 грн.

Отже, спірні правовідносини у даній справі, як встановлено судом, стосуються повернення отриманої фізичною особою кредиту у фінансовій установі.

Судом у даній справі також встановлено та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, що відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов`язань за договорами кредиту, жодним чином не сплачував заборгованість за основною заборгованістю (тілом кредиту), зокрема, за договором №491012826 у розмірі 39633 грн. 48 коп., за договором №491016505 у розмірі 12167 грн. 83 коп., а тому, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими належними та допустимими доказами.

Крім того, як вбачається судом із наявних матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу відсотки за користування позиченими коштами, а саме за Договором №491012826 від 15.10.2019 року заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 27213,50 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108,56 грн., та за Договором №491016505 від 17.12.2019 року заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14156,18 грн.

З приводу нарахування вказаного вище розміру відсотків за користування позиченими коштами, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, укладаючи Договір №491012826 від 15.10.2019 року сторони погодили, що Позичальнику надається кредит у розмірі 40758,17 грн., а Позичальник зобов`язується повернути кредит в строк до 16.10.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23 % та укладаючи Договір №491016505 від 17.12.2019 року, сторони погодили, що Позичальнику надається кредит у розмірі 12350,65 грн., а Позичальник зобов`язується повернути кредит в строк до 18.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 %.

Судом встановлено, що відсотки за Договором №491012826 від 15.10.2019 року на дату відступлення права вимоги у розмірі – 27213,50 грн., та з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості у розмірі – 16108,56 грн., нараховані за погодженими в Угоді № 491012826 від 15.10.2019 року умовами, а саме за відсотковою ставкою 23% річних та в межах строку дії договору до 16.10.2024 року.

Судом також встановлено, що відсотки за Договором №491016505 від 17.12.2019 року на дату відступлення права вимоги у розмірі – 14156,18 грн., нараховані за погодженими в Угоді № 491016505 від 17.12.2019 року умовами, а саме за відсотковою ставкою 39,90% річних та в межах строку дії договору до 18.12.2022 року.

Таким чином, судом встановлено, що проценти позивачем відповідачу за користування позиченими коштами нараховано арифметично вірно.

З огляду на вказане, наявні підстави вважати, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача нарахованих відсотків за користування кредитними коштами також підтверджено останнім належними та допустимими доказами.

При цьому, доводи відповідача, вказані ним у відзиві на позов з приводу невірності розрахунків заборгованості як за тілом кредиту, так і відсотків, за їх користування, невідповідності процедури переходу права вимоги до позивача від попередніх факторів вимогам чинного законодавства, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Щодо доводів відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Враховуючи, що з 12.03.2020 року по 30 червня 2023 року на території України діяв карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину, вимоги банку є обґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності припадає на період введення на території України карантину.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та продовжується у період дії воєнного стану, який поновлено Законодавцем 04.09.2025 року на підставі Закону України № 4434-IX.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування у даній справі наслідків спливу позовної давності, оскільки позивачем в межах такого строку відбулося звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідності до ст. 12, 80 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредиту в добровільному порядку позивачу не повернуті, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь – який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 491012826 від 15.10.2019 року в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 39633,48 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 27213,50 грн., заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108,56 грн., що загалом становить 82955,54 грн. та за Договором №491016505 від 17.12.2019 року в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 12167,83 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14156,18 грн., що загалом становить 26321,01 грн. потребують задоволення.

При цьому, суд зазначає що зворотного суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь нарахованого штрафу за Договором №491012826 від 15.10.2019 року у розмірі 400 грн., та нарахованого штрафу за Договором №491016505 від 17.12.2019 року у розмірі 400 грн., що загалом складає 800 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованого штрафу за двома кредитними договорами у загальному розмірі 800 грн. задоволення не потребують.

З огляду на встановлені судом обставини, наявні підстави вважати, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами потребують часткового задоволення, з відмовою в іншій частині.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог с. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд констатує, що в матеріалах справи наявний Договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, Заявка на надання юридичної допомоги №1477 від 01.04.2026 року, Витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року, відповідно до якого встановлено види виконаних робіт адвокатом на загальну суму 25000 грн.

Водночас, заперечуючи проти нарахованого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, представник відповідача звертав увагу суду на неспівмірність такого розміру складності спору, який виник між сторонами та зазначив, що стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн, є безпідставним, оскільки справа розглядається в спрощеному провадженні, є малозначною та типовою. Позовна заява є стандартним шаблоном, оформленим без значних часових чи інтелектуальних витрат з боку адвокатів Позивача. Дана сума порушує принципи співмірності та розумності, встановлені ст. 137 ЦПК України.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доводи відповідача про необґрунтованість розміру таких витрат, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем витрати на підтвердження надання йому правничої допомоги є обґрунтованими, такими, що потребують задоволення, а доводи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Одночасно із цим, суд зауважує, що враховуючи те, що позов судом задоволено частково, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 24825 грн.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3305 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926, реквізити рахунку IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346) заборгованість за Договором № 491012826 від 15.10.2019 року у загальному розмірі 82955,54 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 39633 грн. 48 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 27213 грн. 50 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 16108 грн. 56 коп., за Договором №491016505 від 17.12.2019 року 26321 грн. 01 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 12167 грн. 83 коп.., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14156 грн. 18 коп., що загалом становить 109279 грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 3305 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 24825 грн.

В частині позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) штрафу у загальному розмірі 800 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.08.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н.О. Шевчук