Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №521/20981/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №521/20981/25

Суддя: Леонов О. С.

Справа № 521/20981/25

Провадження № 2-а/521/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 , а провадження у справі закрити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виїхав та постійно проживає за межами України до початку повномасштабного вторгнення. Жодних повісток, викликів або повідомлень про розгляд справи про адміністративне правопорушення від відповідача він не отримував. Про існування оскаржуваної постанови дізнався випадково із мобільного застосунку «Резерв+» 30.11.2025 року. Позивач наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення за його участю не складався, про час та місце розгляду справи його не сповіщали, чим грубо порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, за відсутності доказів вчинення правопорушення, а тому є протиправною.

Стислий виклад заперечень відповідача

27.01.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку та підлягає призову під час мобілізації. 07.03.2025 року на зареєстровану адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням було направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.03.2025 року. Позивач за викликом не з`явився. Відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги Правил військового обліку, зокрема не повідомив у семиденний строк про зміну адреси свого місця проживання, що призвело до неотримання ним повістки. Відповідач наголошує, що оскаржувана постанова була автоматично сформована після оновлення позивачем облікових даних, а правопорушення є триваючим.

Заяви та клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів, а саме: копії оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, мотивуючи це неможливістю їх самостійного отримання. 17.03.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій додатково наголосив, що відповідач не надав суду жодного доказу належного вручення повістки та повідомлення про розгляд справи.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 03.12.2025 року поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року клопотання представника позивача задоволено. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зокрема оскаржувану постанову, протокол та докази належного сповіщення про час і місце розгляду справи. Вказана ухвала від 04.06.2026 року була доставлена до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 06.06.2026 року о 08:14:06, про що свідчить довідка про доставку електронного документа. Крім того, копія ухвали двічі направлялася на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») та була двічі фактично вручена уповноваженій особі відповідача Бугаєнко, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення: відправлення № 067195817461 (вручено 19.06.2026 року); відправлення № 067211245317 (вручено 02.07.2026 року).

Однак, станом на час ухвалення даного рішення, вимоги ухвали суду від 04.06.2026 року відповідачем не виконано. Витребувані судом ключові докази правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності (включаючи саму оскаржувану постанову) суб`єктом владних повноважень до суду не надані, причини неможливості їх подання суду не повідомлені. У зв`язку з цим, на підставі ч. 6 ст. 77 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд виходить з такого.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників процесу, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Гарантоване статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист передбачає об`єктивну наявність порушеного права. Судовому захисту підлягає лише порушене право особи, яке безпосередньо стосується її інтересів. Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача, а тому особа повинна довести, а суд – встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася, і що вони були порушені, не визнані або оспорені відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 .

Разом з цим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену у відношенні іншої особи — ОСОБА_2 , та закрити відповідне провадження.

Суд констатує, що позивач не навів жодного обґрунтування та не надав жодного доказу на підтвердження того, що оскаржувана постанова, винесена відносно ОСОБА_2 , має будь-яке відношення до позивача ОСОБА_1 , порушує його особисті права, свободи чи охоронювані законом інтереси. Матеріали справи не містять доказів того, що при оформленні адміністративних матеріалів суб`єктом владних повноважень було допущено технічну помилку у написанні власного імені чи по батькові особи, яка притягається до відповідальності, або що позивач діє в інтересах вказаної особи на підставі належним чином оформлених документів представництва.

Крім того, під час розгляду справи позивачем не було доведено факту фізичної наявності (існування) самої оскаржуваної постанови від 23 січня 2025 року у відношенні ОСОБА_2 , яку він просить скасувати. Матеріали справи не містять копії вказаного рішення суб`єкта владних повноважень. Роздруківка із застосунку «Резерв+», наявна в матеріалах справи, містить лише загальну інформацію про порушення правил військового обліку станом на 30 березня 2025 року, проте не є доказом винесення конкретної постанови від 23 січня 2025 року відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Хоча в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування їх правомірності покладається на відповідача, це не звільняє позивача від обов`язку довести факт існування самого оскаржуваного акту індивідуальної дії та факт порушення цим актом безпосередньо його прав.

Суд відхиляє аргументи позивача щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, щодо нескладення протоколу та неналежного сповіщення про час і місце розгляду справи), оскільки перевірка процедури винесення постанови можлива лише за умови доведення факту існування такої постанови та наявності у позивача права на її оскарження. З огляду на те, що позивач просить скасувати неіснуючий в матеріалах справи документ, винесений щодо іншої особи, надання правової оцінки діям відповідача в розрізі дотримання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення є неможливим і процесуально недоцільним.

Перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позивачем не доведено факту існування оскаржуваного рішення та порушення його прав, відсутні правові підстави для висновку про недотримання відповідачем вказаних критеріїв правомірності поведінки у спірних правовідносинах з позивачем. Недоведеність обставин, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, унеможливлює визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів порушення прав ОСОБА_1 оскаржуваною постановою, винесеною щодо іншої особи, а також недоведеність факту існування самої постанови від 23 січня 2025 року у відношенні ОСОБА_2 , суд приходить до безумовного висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог. Спірні правовідносини не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — відмовити повністю.

2.У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати (судовий збір), понесені позивачем, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають та залишаються за позивачем.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення (проголошення).

Повне найменування та реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Дата складення повного судового рішення — 27 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

27.08.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua