Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №496/5504/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5504/26

Провадження № 2-а/496/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря – Сурженка В.С.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову № R604666 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань усі понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 липня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста він отримав електронний файл постанови із накладеним кваліфікованим електронним підписом, що є офіційним підтвердженням постанови та дає змогу перевірити її справжність. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 03 липня 2026 року щодо нього була винесена постанова № R604666 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Постановою встановлено: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.». Зазначену вище постанову № R604666 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03.07.2026 вважає протиправною, як таку, що ухвалена з суттєвими порушеннями встановленого законом порядку. Частиною сьомою статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що відповідач звернувся до Нацполіції з приводу допущеного ним порушення 12 грудня 2025 року. Отже, саме цю дату слід вважати датою виявлення відповідачем вчиненого ним правопорушення. Доказом того, що перебіг тримісячного строку, протягом якого на нього могло би бути накладене адміністративне стягнення має обчислюватися саме з 12 грудня 2025 року є розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, де у розділі «Правопорушення» датою порушення щодо нього справи про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП є саме 12 грудня 2025 року. Отже, відповідач виявивши факт вчинення правопорушення, порушив щодо нього справу про адміністративне правопорушення 12.12.2025 і у той самий день направив відповідне звернення до органу Національної поліції з вимогою здійснити адміністративне затримання та доставити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Факт порушення справи, очевидно, покладає початок відліку строку притягнення до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (Постанова Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №149/2498/17). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону вважаю, що моментом виявлення порушення, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами чи органом державної влади. Згідно зі статтею 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально. Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності у даній справі про адміністративне правопорушення мав обчислюватися з 12 грудня 2025 року по 12 березня 2026 року. Накладаючи адміністративне стягнення 03 липня 2026 року, відповідач діяв після закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто з порушенням приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, отже, і з порушенням приписів статті 279-9 КУпАП. Посилаючись на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року, адміністративну справу № 496/5504/26, передано судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_2 ..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представники відповідача, відзиву на позов не надали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою встановлено: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.».

Судом встановлено, що відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 30.06.2026 року, щодо ОСОБА_1 наявні відомості про адміністративну справу № F3617113 за статтею 210-1 КУпАП, а дата порушення справи визначена як 13.12.2025 року.

З огляду на наведене, а також за відсутності поданих відповідачами доказів іншої дати виявлення адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що саме з 13.12.2025 року відповідачу були відомі обставини, які ним у подальшому покладено в основу притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився 12.03.2026 року.

Накладаючи адміністративне стягнення 03.07.2026 року, відповідач діяв після закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто з порушенням приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, отже, і з порушенням приписів статті 279-9 КУпАП.

Крім того наявність заяви позивача від 30.06.2026 року про те, що він не оспорює допущене порушення та погоджується на розгляд справи за його відсутності, не спростовує факту закінчення строків накладення адміністративного стягнення, не перериває, не поновлює та не продовжує строки, встановлені статтею 38 КУпАП.

Така заява може мати значення для спрощення процедури розгляду справи та вирішення питання про складення чи не складення протоколу про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених КУпАП, однак не звільняє посадову особу від обов`язку діяти в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності та не надає права накладати адміністративне стягнення після закінчення таких строків.

Подання особою заяви про згоду на розгляд справи за її відсутності не звільняє відповідача від обов`язку встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, перевірити належність і допустимість доказів, а також викласти у постанові конкретні фактичні обставини правопорушення.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить із такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у ТЦК та СП.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалася і станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію на території України.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-XII призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють ТЦК та СП або командири військових частин.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ТЦК та СП утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП.

Згідно з пунктом 9 Положення №154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють ознайомлення громадян України з їхніми правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні ТЦК та СП, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформлюють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1); відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (пункт 34).

Частинами 8, 9 статті 5 зазначеного закону встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, але не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;

подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), цей Порядок визначає: процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та які при цьому не мають права на відстрочку від такого призову, в тому числі з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), серед іншого: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;

забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Згідно з пунктом 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Пунктом 10 Порядку №559 встановлено, що відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 13 Порядку №559 РТЦК та СП або їх відділи можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16 березня 2017 року дані Реєстру повинні бути достовірними.

Виходячи із того правого регулювання, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться відомості про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).

Відповідно до 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Однак, на момент винесення рішення у цій справі сплили строки накладення адміністративних стягнень за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 9 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідача не було підстав.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів на доведення правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

При цьому, суд відмовляє у визнанні оскаржуваної постанови протиправною, оскільки згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено визнання постанови не правомірною (протиправною).

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241 246, 257 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову № R604666 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П. Портна