Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №707/1029/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1969/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 707/1029/25 Категорія: на ухвалу Волкова Н.С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,

секретар: Широкова Г.К.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Чернявський Анатолій Леонідович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Чернявського Анатолія Леонідовича на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29 червня 2026 року (у складі судді Волкової Н.С.) про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за участю приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року представником відповідача – адвокатом Чернявським А.Л. було подано заяву про визнання виконавчих листів Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/1029/25, виданих 24.04.2026 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101682061968046 від 21.04.2023 у розмірі 65378,69 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн такими, що не підлягають виконанню.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.04.2026 у справі № 707/1029/25 виконавчі листи від 04.12.2025 у справі № 707/1029/25 визнано такими, що не підлягають виконанню.

24.04.2026 Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 707/1029/25 повторно видано виконавчі листи.

Відтак, заявник вважає, що вказані виконавчі листи від 24.04.2026 у справі № 707/1029/25 видані повторно з того самого питання, що й виконавчі листи від 04.12.2026, що є самостійною та достатньою підставою для визнання цих виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29.06.2026 у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів у справі № 707/1029/25 такими, що не підлягають виконанню, відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що виконавчі листи від 24 квітня 2026 року видані не повторно на виконання чинного судового рішення, а замість виконавчих листів, які були визнані такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з їх помилковою видачею.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду, представником ОСОБА_1 – адвокатом Чернявським А.Л. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29.06.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Апеляційна скарга обґрунтована тими ж доводами, що і заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, порушив приписи ст. 432 ЦПК України та легалізував виконавчі листи від 24.04.2026 у справі № 707/1029/25, які повторно видані з одного і того самого питання, що й виконавчі листи від 04.12.2026.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 3 ЦК України та статей 2, 4, 5, 12, 13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30.10.2025 у справі № 707/1029/25 первісні позовні вимоги АТ «А-Банк» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101682061968046 від 21.04.2023 в розмірі 65378,69 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «А-Банк» про визнання відсутніми будь-яких обов`язків за кредитним договором № ABH0CT155101682061968046 від 21.04.2023.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» витрати на отримання правової допомоги в розмірі 5000 грн.

Повний текст рішення суду складено 03.11.2025.

03.12.2025 адвокат Чернявський А.Л., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30.10.2025.

04.12.2025 Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчі листи у справі № 707/1029/25.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10.02.2026 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Чернявського Анатолія Леонідовича залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30.10.2025 у даній справі залишено без змін.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.04.2026 виконавчі листи, видані 04.12.2025 у справі № 707/1029/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101682061968046 від 21.04.2023 у розмірі 65378,69 грн 69 та витрат на отримання правової допомоги в розмірі 5000 грн, визнано такими, що не підлягають виконанню, оскільки такі виконавчі листи були видані за рішенням, яке не набрало законної сили.

24.04.2026 Черкаським районним судом Черкаської області за заявою позивача видано виконавчі листи у справі № 707/1029/25.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, представник ОСОБА_1 – адвокат Чернявський А.Л. вважає, що виконавчі листи від 24.04.2026 є такими, що видані повторно з одного й того ж питання, що і виконавчі листи від 04.12.2025.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, вирішуючи питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд має встановити не лише правильність його видачі, а й наявність на момент розгляду заяви обставин, які свідчать про припинення повністю або частково обов`язку боржника, на виконання якого видано виконавчий документ.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

– видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

– коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

– видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

– помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

– видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

– пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 01.07.2015 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що доводи заявника про повторну видачу виконавчих листів від 24.04.2026 з того ж самого питання, що й виконавчі листи від 04.12.2025 є необґрунтованими.

Правовий зміст процесуальної підстави «видача виконавчого документа двічі з одного й того ж питання», про яку зазначив Верховний Суд, полягає у наявності двох одночасно чинних виконавчих документів, що можуть бути пред`явлені до примусового виконання, чим створюється ризик подвійного виконання одного й того самого судового рішення.

Проте, у даній справі виконавчі листи від 04.12.2025 визнано такими, що не підлягають виконанню, а отже, ризик подвійного стягнення чи існування двох ідентичних виконавчих документів відсутній.

Виконавчі листи від 24.04.2026 по справі № 707/1029/25 видані після набранням законної сили рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30.10.2025.

Зважаючи на викладене, видача виконавчого листа після набрання судовим рішенням законної сили, у разі якщо попередній лист визнано таким, що не підлягає виконанню через його передчасну видачу, не є повторною видачею виконавчого документа з тих самих питань, а відтак не може слугувати підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Чернявського Анатолія Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29 червня 2026 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 27 серпня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова