Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №707/2818/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1999/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №707/2818/26 Категорія: на ухвалу Тептюк Є.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіНовіков О.М., Сіренко Ю. В.

секретар Широкова Г.К.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Адамович О.В. на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 (повний текст складено 02.07.2026, суддя в суді першої інстанції Тептюк Є. П.) про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Шайтанової М.Г. в інтересах держави до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання недійсним договорів дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення,

в с т а н о в и в :

у червні 2026 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Шайтанова М.Г. яка діє в інтересах держави, звернулася до суду з вказаним позовом. Одночасно було подано заяву про забезпечення позову, в якій впросить вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:

- заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на квартиру АДРЕСА_1 ;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо вказаної квартири;

- заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на садовий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 7124989000:02:006:0318, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Слобода (колишня назва – с. Червона Слобода) ;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо вказаних садового будинку та земельної ділянки;

- заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на земельну ділянку, площею 0,0485 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Червонослобідська ТГ, кадастровий номер 7124989000:01:001:0247;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо зазначеної земельної ділянки, площею 0,0485 га;

- заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на транспортний засіб - BMW IX XDRIVE 50;

- заборони іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом цього спору є визнання недійсними договорів дарування від 18.12.2025, а саме: договору дарування квартири АДРЕСА_1 ; договору дарування садового будинку та земельної ділянки, площею 0,0755 га, кадастровий номер 7124989000:02:006:0318, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; договору дарування земельної ділянки, площею 0,0485 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Червонослобідська ТГ, кадастровий номер 7124989000:01:001:0247; а також договору відчуження транспортного засобу BMW IX XDRIVE 50, VIN НОМЕР_1 укладеними з метою уникнення конфіскації майна за вироком суду та недопущення звернення стягнення на нерухоме та рухоме майно.

Ураховуючи, що підставою звернення прокурора до суду з цим позовом є недобросовісні дії ОСОБА_2 щодо відчуження нерухомого майна, шляхом укладення оспорюваних договорів з метою уникнення конфіскації зазначеного майна за обвинувальним вироком суду, тому позивач припускає, що невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав держави.

Позивач також вказує, що зазначене припущення також підтверджується фактом попереднього відчуження спірного майна саме з метою уникнення від стягнення на майно відповідача та можливої конфіскації майна за вироком суду. При цьому, у разі укладення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (нові власники майна на підставі оспорюваних договорів) будь-яких правочинів щодо відчуження майна, буде знівельовано значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою його витребування.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 вказану заяву задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням прав на квартиру АДРЕСА_3 (загальна площа (кв.м): 76,3; житлова площа (кв.м): 40,4) розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 988133271101);

- заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна квартири (загальна площа (кв.м): 76,3; житлова площа (кв.м): 40,4) розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 988133271101);

- заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням прав на садовий будинок, загальною площею 200,2 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0755 га, кадастровий номер 7124989000:02:006:0318, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційні номери нерухомого майна 844073671249, 798247871249);

- заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна садового будинку, загальною площею 200,2 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,0755 га, кадастровий номер 7124989000:02:006:0318, які розташовані за адресою: Черкаська область Черкаський район, с. Слобода (колишня назва – с. Червона Слобода) (реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна 844073671249, 798247871249).

- заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням прав на земельну ділянку, площею 0,0485 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Червонослобідська ТГ, кадастровий номер 7124989000:01:001:0247 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 273551371249);

- заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки, площею 0,0485 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Червонослобідська ТГ, кадастровий номер 7124989000:01:001:0247 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 273551371249).

- заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на транспортний засіб - BMW IX XDRIVE 50, VIN НОМЕР_1 ;

- заборонено іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо транспортного засобу BMW IX XDRIVE 50, VIN НОМЕР_1 .

Суд першої інстанції вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна на користь інших осіб, які не є учасниками справи, а відтак істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду, а також ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача.

При цьому судом враховано, що зазначений вид забезпечення позову не становитиме надмірний тягар для власників майна, оскільки будинок, земельна ділянка, квартира та автомобіль фактично перебуватимуть у володінні власників та обмежується лише їх можливість розпоряджатися ними. Вказаний вид забезпечення позову не впливатиме на матеріальний стан відповідачів та не призведе до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Адамович О. В. подала 17.07.2026 через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що жодного доказу існування реальних ризиків фактичних дій відповідачів, спрямованих на відчуження спірного майна, виставлення об`єктів на продаж, укладення попередніх договорів, видачі довіреностей на розпорядження тощо заява про забезпечення не містить.

Також скаржник зазначає про те, що судом не було враховане того, що оспорювані договори було укладено 18.12.2025, підозру ОСОБА_2 вручено 23.01.2026, проте з того часу майно не відчужувалося і не пропонувалося до продажу, відповідач ОСОБА_3 постійно проживає у спірній квартирі, яка є її єдиним житлом, жодних реєстраційних дій за спірними об`єктами після укладення договорів не вчинялося.

Крім того вказує, що заборона суду адресована невизначеному колу осіб («іншим особам»).

Також скаржник наголошує на тому, що оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову застосовано з посиланням, зокрема, на наявність кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України та припущення про відчуження майна з метою уникнення його можливої конфіскації або звернення стягнення. При цьому скаржник звертає увагу на відсутність податкового боргу та передчасності висновків про ухилення ОСОБА_2 від сплати податків. Сам факт внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не підтверджує ані факту вчинення такого кримінального правопорушення, ані розміру несплачених податків, ані вини конкретної особи. Отже, висновки суду першої не відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві на вказану апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що апелянтом не наведено жодного належного аргументу про необґрунтованість чи незаконність оспорюваної ухвали, що б слугувало підставою для її скасування апеляційним судом, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02.07.2025 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання про застосування заходів забезпечення позову, яке вирішувалося судом в оскарженій ухвалі, регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову, зокрема, п. 2– забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Застосовуючи захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти дії по відчуженню зареєстрованого за відповідачами на праві власності майна, суд першої інстанції у цій справі виходив з того, що у разі задоволення позову, захист порушеного права позивача може стати неефективним у разі відчуження відповідачами квартири на користь третіх осіб, порушені права позивача вимагатимуть додаткового захисту, а виконання такого рішення буде суттєво ускладненим.

Такий висновок суду першої інстанції по суті вимог заяви про забезпечення позову апеляційний суд вважає вірним.

Відтак висновки про необхідність забезпечення позову, про що вказав суд першої інстанції, є обґрунтованими, а посилання скаржника на те, що накладене обмеження порушує права відповідачів на належне їм майно має бути відхилено, адже застосований судом захід забезпечення не обмежує їх право на користування таким майном та носить тимчасовий характер.

Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідачів, заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими ст. 158 ЦПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі щодо неповного з`ясування обставин справи не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Більш того, скаржниця просить суд скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції повному обсязі, вказуючи про її незаконність щодо застосування заходів забезпечення позову і щодо автомобіля, який належить їй, та одночасно на незаконність таких заходів забезпечення і щодо нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_3 , яка законність такої ухвали не оспорює.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що жодного доказу існування реальних ризиків фактичних дій відповідачів, спрямованих на відчуження спірного майна на увагу не заслуговують виходячи з наступного. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, на яку посилається і сам скаржник). На відміну від звичайних спорів, де ризик відчуження є лише гіпотетичним, у цій справі відчуження майна вже попередньо відбулося, у зв`язку з чим і пред`явлено до відповідачів зазначений позов.

Колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про те, заборона суду адресована невизначеному колу осіб («іншим особам»), адже заборона іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо предмета спору прямо передбачена п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Така заборона адресована не власнику майна, а державним реєстраторам та іншим особам і спрямована на недопущення внесення до реєстрів записів, які унеможливили б виконання рішення суду.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, висновків суду першої інстанції не спростовують і на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 про застосування заходів забезпечення позову у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 про застосування заходів забезпечення позову у даній цивільній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 25.06.2026.

Суддя-доповідач

Судді