Додаткове рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №704/200/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/81/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №704/200/26 Категорія:

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіНовіков О.М., Сіренко Ю. В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта» про захист прав споживача у спосіб відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив у порядку захисту прав споживачів стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі 672,12 грн та у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн, мотивуючи про таке.

17.01.2026 з відділення № 1 оператора поштового зв`язку "Нова Пошта" (с. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.) до Садгірського районного суду Чернівецької області за накладною № 59001555463694 позивачем здійснено відправлення документів, а саме три примірника заяви з долученими до неї копіями документів, які стосувалися клієнта та містили інформацію, яка є адвокатською таємницею.

20.01.2026 секретар судді Садгірського районного суду Чернівецької області повідомила його, що отриманий конверт не містить усіх копій заяви, а саме з трьох заяв, кожна з яких містить 43 сторінки особистої інформації клієнта, суд отримав лише одну, про що складено відповідний акт від 19.01.2026.

20.01.2026 до позивача звернувся клієнт з претензією щодо неякісно наданих адвокатом послуг.

20.01.2026 позивач повторно направив на адресу суду дві копії заяви, які були втрачені внаслідок недбалих дій працівників поштової служби.

Позивач звертався зі скаргою до відповідача щодо неналежного надання послуг, внаслідок чого він зазнав матеріальних збитків у сумі 672,12 грн, та моральну шкоду, яку оцінює у 20 000 грн, що полягає у душевних стражданнях через: порушення його професійної репутації та довіри перед клієнтами; ризику розголошення адвокатської таємниці; необхідності виправдовуватися перед клієнтом та судом; загрозу притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 позовні вимоги у справі відхилено за необґрунтованістю тверджень позивача про порушення його прав споживача, зокрема, з огляду на те, що позивач передав поштовій службі відправлення, запакувавши його самостійно, а докази вини відповідача у пошкодженні упаковки, а також самого відправлення відсутні, отже відповідач не може нести відповідальність за пошкодження вантажу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 22.05.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2026 у даній цивільній справі скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта» про захист прав споживача у спосіб відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 672,12 грн та кошти у відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь державного бюджету України 730,29 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

31.07.2026 ОСОБА_1 подав заяву, якою просить ухвалити у цій справі додаткову постанову щодо розподілу судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» на користь ОСОБА_1 22 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заява обґрунтована тим, що 24.03.2026 року позивач подав до Тальнівського районного суду Черкаської області клопотання про долучення доказів судових витрат і включення до складу судових витрат витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500,00 грн. До зазначеного клопотання були додані договір про надання правничої допомоги, додаток до договору, акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис виконаних адвокатом робіт та платіжний документ про оплату гонорару. Отже, вимога про компенсацію витрат була заявлена своєчасно, а їх розмір і фактичне понесення підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи. Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу ним не розподілялися. Після скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового рішення виникла необхідність у новому розподілі всіх судових витрат, а не лише судового збору.

Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, апеляційний суд прийшов до такого висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Далі, положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За результатами розгляду апеляційної скарги у цій справі позовні вимоги задоволено частково, а саме на 17,76 %.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 2 статті 141ЦПК України щодо пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3996,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу – задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою доповнити постанову Черкаського апеляційного суду від 28.07.2026 у цій справі вказівкою про стягнення з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 3996,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повний текст додаткової постанови складено 25.08.2026.

Суддя-доповідач

Судді