Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №712/15001/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2066/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/15001/25 Категорія: 304090000 Токова С.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіСіренко Ю. В., Новіков О. М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Кузьмінського О. О. на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.05.2026 (повний текст складено 27.05.2026, суддя в суді першої інстанції Токова С. Є.) у цивільній справі за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь кредитну заборгованість у загальному розмірі 28640 грн (за тілом кредиту 4500 грн, за процентами 23190 грн, за комісіями 950,00 грн)та понесені судові витрати, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконав належним чином свої зобов`язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість про стягнення якої порушено питання в даній справі. Зауважує, що позивач у справі набув права вимоги до боржників за укладеними договорами факторингу, у тому числі, і щодо відповідача на суму, заявлену до стягнення.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.05.2026 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4167055 від 02.10.2021 у сумі 22115 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн та судовий збір 1870,50 грн. Суд першої інстанції вказав на обґрунтованість тверджень позивача про невиконання позичальником за кредитним договором своїх зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості. Водночас суд першої інстанції зауважив, що проміжний кредитор (ТОВ «Вердикт Капітал») здійснив неправомірне нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 26.01.2022 до 23.02.2022 (включно) на суму 6525,00 грн поза межами погодженого у кредитному договорі строку кредитування, що обумовило відхилення вказаної частини позовних вимог.

Представник відповідача адвокат Кузьмінський О. О. подав на вказане рішення суду першої інстанції 27.07.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1870,50 грн, мотивуючи про наявність пільг у ОСОБА_1 щодо такого виду судових витрат як у особи з ІІ групою інвалідності за приписами п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 28640 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Отже предметом апеляційного перегляду в даному випадку є рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1870,50 грн за розгляд цієї справи в суді першої інстанції, з приводу чого подано апеляційну скаргу, що обумовлює межі встановлення фактичних обставин апеляційним судом.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 02.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит № 4167055, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом 3000 грн., які нарахоуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № 26-01/2022-83, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

28.08.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС укладено договір про відступлення права вимоги № 28-08/25, в тому числі за кредитним договором № 4167055.

За аргументами позивача, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 28640 грн (за тілом кредиту 4500 грн, за процентами 23190 грн, за комісіями 950,00 грн).

Отримавши права вимоги на підставі зазначених правочинів до відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення суми кредитного боргу.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 105 6-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З урахуванням вказаних норм матеріального права та встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин, суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги у порядку розподілу судових витрат на підставі положень ст. 141 ЦПК України стягнув з відповідача на користь позивача 1870,50 грн судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується даними його пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Враховуючи вищенаведене правове регулювання, суд першої інстанції в цій справі помилково та всупереч положень п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вказав про стягнення з відповідач на користь держави судового збору.

За змістом ч.6 ст.141 ЦПК України у разі, якщо особу, з якої присуджено стягнення судових витрат, звільнено від їх сплати, відповідні витрати компенсуються за рахунок держави.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.05.2026 у даній справі слід скасувати в частині вказівки про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права – п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», та ухвалити в цій частині постанову, якою відповідні витрати позивачу компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.05.2026 у даній цивільній справі – змінити, скасувавши в частині вказівки про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Компенсувати ТОВ «Факторинг Партнерс» судові витрати на сплату судового збору у суді першої інстанції у сумі 1 870,50 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У решті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.05.2026 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 25.08. 2026.

Суддя-доповідач

Судді