Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №711/681/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2037/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/681/24 Категорія: 304070000 Демчик Р.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л.

суддіСіренко Ю. В., Новіков О. М.

секретар Широкова Г.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Весеньова Євгена Володимировича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2026 (суддя в суді першої інстанції Демчик Р. В.) у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и в :

у січні 2024 ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води у розмірі 97 111,23 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 058,54 грн., 3 % річних в розмірі 375,19 грн., а всього 98 544,96 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 3 028 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та до квартири відповідача здійснюється позивачем.

У будинку АДРЕСА_2 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання.

В квартирі АДРЕСА_1 встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно п. 24 Правил надання послуг постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 розподіл між споживачами обсягу у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільчого обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії та із врахуванням показників квартирного лічильника теплової енергії.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг опубліковані на офіційному веб-сайті позивача, тому з боржником укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до ст. 642 ЦК України.

ОСОБА_1 фактично споживаючи послуги не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання.

Відповідач своєчасно з листопада 2020 не вносив плату за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.09.2023 складає 97 111,23 грн., тому позивач для захисту своїх порушених прав звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вказаної заборгованості, а також інфляційної складової боргу та 3 % річних.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та теплопостачання в розмірі 97 111,23 грн., інфляційні втрати в сумі 1 058,54 грн., 3 % річних в сумі 375,19 грн., а всього 98 544,46 грн. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідача станом на момент виникнення заборгованості є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, які надаються позивачем до вказаної квартири. Позивачем доведено, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не вносив плату на надані послуги з подачі теплової енергії та гарячого постачання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Суд надав оцінку листу-розрахунку заборгованості, а також розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, стягнувши їх з відповідача на корись позивача. ОСОБА_1 вищевикладених обставин під час розгляду справи не спростував, не надав доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Весеньов Є. В. просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2026 як незаконне та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Стягнути з ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 542 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, орієнтовний розрахунок якої складає 15 000 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в спірному судовому рішенні немає жодної інформації на підставі яких нормативно-правових актів суд перевірив розрахунок, наданий позивачем. Наявний в матеріалах справи розрахунок по ОР № 10007159, на підставі якого суд ухвалив рішення ніким не підписано, не засвідчено та не зазначено, хто його виготовив.

Суд не звернув увагу, що відповідно до обставин справи борг ОСОБА_1 мав обраховуватись за показниками квартирного лічильника, однак таких розрахунків позивачем не було надано, як і не надано показань вузла комерційного обліку, помісячних актів зняття показань будинкового теплолічильника, початкових і кінцевих показань, відомостей про дату встановлення, справність і повірку лічильника, помісячних протоколів розподілу тепла між усіма приміщеннями, показань квартирних теплолічильників інших споживачів.

Не в повній мірі з`ясувавши обставини справи, суд першої інстанції, надавши перевагу доказам позивача та безпідставно відхиливши докази відповідача дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування рішення суду.

Зазначено, що лист-розрахунок по ОР № 10007159, на підставі якого суд ухвалив рішення є належним доказом у справі, оскільки він підписаний з зазначенням посади та найменування юридичної особи. Документ виготовлений безпосередньо позивачем як стороною договірних відносин і уповноваженої на ведення відповідного обліку особою, тому правильно був прийнятий судом та обґрунтовано врахований під час ухвалення рішення. Відповідач жодним чином не спростував факт наявності заборгованості, тому суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_2 здійснюється ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно».

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 12 т. 1).

В будинку АДРЕСА_2 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, а в квартирі АДРЕСА_1 встановлено квартирний лічильник теплової енергії.

Згідно листа-розрахунку заборгованості по ОР № 10007159 (а.с. 8 т. 1) за адресою АДРЕСА_3 заборгованість по опаленню за період з 01.11.2020 по 01.09.2023 становить 94 430,11 грн.; заборгованість по гарячому водопостачанню за період з 01.11.2020 по 01.09.2023 становить 3 681,12 грн., загальна сума заборгованості – 97 111,23 грн.

Згідно розрахунку 3 % річних по ОР № 10007159 (а.с. 9 т.1) та розрахунку інфляційних втрат по ОР № 10007159 (а.с. 10 т.1) вбачається, що позивачем нараховано 375,19 грн. 3 % річних за період з листопада 2020 по грудень 2021 та 1 058,54 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2020 по листопад 2021 в зв`язку з простроченням відповідачем оплати комунальних послуг.

Такими є встановлені фактичні обставини справи. Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з подання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу, яка затверджена Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Частиною 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води – суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Згідно з наведеним вище, ПрАТ «Черкаське хімволокно», як суб`єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

З моменту надання позивачем послуг, відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачами зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає з норм чинного законодавства, зокрема ЦК України та умов договору, укладеного між сторонами.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. На це вказала Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 та Верховний Суд у постановах від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі № 372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 372/2236/21.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно постанов КМУ № 830 та № 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача за посиланням https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.

Таким чином між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до вимог ст. 642 ЦК України.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 ЗК «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 22 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджується КМУ, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Постановою КМУ № 1182 від 11.12.2019 були затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги гарячої води.

Відповідно до п. 32 вказаних Правил вартістю послуги з постачання гарячої води є встановлений відповідно до законодавства тариф. Інформування споживачів про намір зміни (коригування) тарифу на послугу з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 № 130.

Пунктом 33 Правил визначено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Згідно п. 34 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Пунктом 36 Правил передбачено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до ст. 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуги, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послугу, визначеного договором.

Відповідно п. 37 Правил, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Пунктом 38 Правил визначено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Встановивши, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , є споживачем послуг, які надаються до квартири, своєчасно та у повному розмірі не вносив плату за надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів (скарг, актів-претензій) щодо об`єму та якості спожитих послуг та їх обсягу.

Судом першої інстанції правильно враховано розрахунок заборгованості, приведений в листі-розрахунку по ОР № 10007159, оскільки він є належним доказом у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що такий розрахунок є неналежним доказом у справі, так як він не підписаний, не містить даних хто його виготовив та засвідчив є безпідставними оскільки спростовується самим розрахунком (а.с. 8 т. 1), який виготовлений економістом з договірних та претензійних робіт І категорії юридичного відділу з питань забезпечення діяльності теплопостачання та збуту ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» Ю. Капраловою та підписаний нею.

Доводи апеляційної скарги про неправильність розрахунку відхиляються колегією суддів, оскільки нарахування здійснено на підставі Методики та Закону № 2119-VІІІ, чинній на момент нарахувань до січня 2022, подальший перерозподіл обсягів теплової енергії здійснено на підставі Методики № 358, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій, (набрав чинності 28.01.2022). Обидва етапи нарахувань проведені позивачем законно та є методологічно обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції контррозрахунку відповідача, поданого при подачі відзиву відхиляються колегією суддів, оскільки не спростовують правильності нарахування боргу позивачем. Наданий відповідачем контррозрахунок, який міститься в його відзиві на позов, є методологічно неспроможним, оскільки не враховує: щомісячного температурного коефіцієнта, який безпосередньо впливає на розмір плати за опалення; в ньому застосовано єдиний «статичний» тариф без урахування зміни тарифів та зміни методики (формули нарахувань) протягом всього спірного періоду (зокрема, переходу з 13.11.2021 від спрощеного розрахунку до повної формули розрахункового теплового навантаження будинку з розподілом за Методикою; не враховує окремих складових плати, передбачених п. 34 Правил № 1182 (плата за функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого постачання, плата за абонентське обслуговування), та складений шляхом простого множення площі квартири на тариф, без зазначення за який період ці нарахування проведені, без врахування часткової оплати відповідача та тієї обставини, що в подальшому в його квартирі встановлено лічильник теплової енергії ( т.1, а.с. 74)

Всі зауваження представника відповідача до наданого позивачем розрахунку щодо відсутності помісячних актів зняття показань загальнобудинкового теплолічильника, відомостей про дату встановлення, справність і повірку вказаного приладу обліку, щомісячних протоколів розподілу тепла між усіма приміщеннями будинку, покази квартирних теплолічильників усіх інших споживачів, на думку колегії суддів мали б розглядатися при вирішенні питання про призначення у даній справі відповідних економічних чи бухгалтерських експертиз з приводу правильності врахування вказаних вихідних даних при проведенні розрахунку боргу, оскільки такий розрахунок виходить за рамки простого арифметичного і повинен проводитися відповідними спеціалістами. Однак ні в суді першої ні апеляційної інстанцій відповідних клопотань про проведення експертних досліджень сторонами перед судом не ставилося.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду в частині визначення суми боргу та наявності підстав для його стягнення з відповідача є законним і обґрунтованих підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.

Щодо рішення суду в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення оплати комунальних послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати у будь-який час.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи містять розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за неналежне виконання обов`язку по оплаті комунальних послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правильність наданих розрахунків, оскільки інфляційні втрати нараховані відповідно до індексів споживчих цін, а три відсотки річних нараховано відповідно до положень ст. 625 ЦК України. Підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає, а апеляційна скарга таких доводів не містить.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення та по суті зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з мотивувальної частини рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2026 вбачається, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» в повному обсязі, однак в резолютивній частині рішення зазначив – «позовні вимоги – задовольнити частково», що є опискою, яка підлягає виправленню судом першої інстанції в установленому законом порядку і не є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Весеньова Євгена Володимировича – залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2026 у даній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 25.08.2026.

Суддя-доповідач

Судді