Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №610/3872/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року

м. Харків

Справа № 610/3872/25

Провадження № 22-ц/818/3991/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів – Савенка М.Є., Кружиліної О.А.

за участю секретаря – Муренченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року, ухвалене суддею Феленком Ю.А.,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду із заявою, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021 у сумі 97 011,48 грн., яка виникла станом на 02.10.2025.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ" (далі – ТОВ "ФК "ЦФР") і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4735274824, за умовами якого відповідач отримав шляхом безготівкового переказу кредит у сумі 69 755,76 грн. строком 36 місяців до 23.09.2024, сплатою річних процентів у розмірі 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячних процентів 3 % від суми кредиту. ТОВ "ФК "ЦФР" свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу у визначеному договором розмірі кредитні кошти, тоді як відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 02.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 97 011,48 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) – 51 680,93 грн., заборгованості за річними процентами (у т.ч. прострочена) – 5,14 грн., заборгованість за щомісячними процентами (у т.ч. прострочена) – 45 325,41 грн. На підставі договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4735274824 від 09.30.2021 набув позивач. Невиконання відповідачем своїх зобов`язань стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, АТ «Таксомбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на нез`ясування всіх обставин справи.

Стверджує, що відсутність у матеріалах справи меморіальних ордерів не є безумовною підставою для висновку про те, що банк не виконав умови договору, якщо факт видачі коштів та їх використання Позичальником підтверджується випискою по рахунку.

Звертає увагу на те, що відповідно інформації з виписки по картковому рахунку, останній фактично користувався ними та здійснив часткове погашення заборгованості, що свідчить про дійсність кредитного договору та отримання позичальником коштів. Вважає, що саме виписка і доводить отримання відповідачем кредитних коштів від Банку та користування ними, а також здійснені платежі на погашення кредиту.

Просить рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідача.

ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить рішення суду залишити без змін та апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази видачі або перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу. Відомості про погашення заборгованості, наявні у виписці по особовим рахункам, не є однозначним підтвердженням надання відповідачу кредитних коштів первісним кредитором, оскільки з них неможливо встановити як сам факт надходження кредитних коштів на відповідний рахунок, так і їх розмір, що у свою чергу унеможливлює здійснення розрахунку заборгованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.03.2021 між ТОВ "ФК "ЦФР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4735274824, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати кредит у загальному розмірі 69 755,76 грн. строком на 36 місяців, а позичальник у свою чергу, зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених у паспорті кредиту № 5274824, який згідно з п. 1.3. кредитного договору є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що підписавши цей договір, позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми за наступними реквізитами:

- 9 735,60 грн – погашення поточної заборгованості за його діючим кредитним договором № 5713921440 від 06.06.2019 на рахунок НОМЕР_1 ;

- 50 219,40 грн – переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту згідно з кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021 на рахунок НОМЕР_2 ;

- 6 352,11 грн – оплата страхового платежу за договором страхування № 4735274824-С від 09.03.2021 на рахунок НОМЕР_3 ;

- 650 грн – оплата страхового платежу за договором страхування № 4735274824-KMZ від 09.30.2021 на рахунок НОМЕР_4 ;

- 800 грн – оплата страхового платежу за договором страхування № 4735274824-ЛО від 09.03.2021 на рахунок НОМЕР_3 ;

- 200 грн – оплата за електронний ключ доступу до додатку "SUPPORT.UA", SU4735274824 від 09.03.2021 на рахунок НОМЕР_5 (а.с. 10).

Аналогічні умови та відповідний графік платежів наведені у паспорті кредиту № 5274824 від 09.03.2021, згідно з якими розмір процентної ставки за надання кредиту складає 3 % річних від суми кредиту, що становить 1 798,65 грн, щомісячні проценти нараховуються за процентною ставкою 3 %, загальні – 0,01% (а.с. 10-11).

У матеріалах справи наявна також заява-анкета на отримання послуг в ТОВ "ФК "ЦФР" від 06.03.2021, підписанням якої ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з умовами Внутрішніх правил надання фінансових кредитів TOB "ФК "ЦФР" (надалі – Правила), які розміщені на веб-сайті www.kreditmarket.ua (а.с. 11 зв.).

Анкета-заява, Паспорт кредиту та Кредитний договір підписані відповідачем власноручним підписом.

Позивачем долучено до матеріалів справи примірник Умов отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" в редакції від 04.05.2019, затверджених наказом генерального директора № 13 від 04.05.2020 (а.с. 12-15).

На підтвердження виконання умов кредитного договору первісним кредитором щодо перерахування відповідачу кредитних коштів позивач надав виписки по особовим рахункам відповідача за період з 09.03.2021 до 02.10.2025. У вказаних виписках міститься інформація за період з 17.12.2021 до 25.12.2024 (а.с. 36-117).

Виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 містять дані про призначення платежів, зокрема 17.12.2021 про оприбуткування тіла кредиту за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021 згідно з договором факторингу № 171221 від 17.12.2021 на суму 55 894,64 грн; з 05.01.2022 – про погашення заборгованості за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021, з 02.02.2022 – про перенесення заборгованості з за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021, а також з 20.12.2021 про нарахування процентів за спірним кредитним договором тощо.

17.12.2021 між АТ "ТАСКОМБАНК" (фактор) і ТОВ "ФК "ЦФР" (клієнт) було укладено Договір факторингу № 171221, за умовами якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним (п. 2.1. Договору факторингу) (а.с. 16-26).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 АТ "ТАСКОМБАНК" набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021 у загальному розмірі заборгованості 56 818,12 грн (а.с. 27).

За даними платіжної інструкції № 833437008 від 17.12.2021 на виконання умов вказаного вище договору факторингу АТ "ТАСКОМБАНК" здійснило плату ТОВ "ФК "ЦФР" за відступлення прав вимоги у сумі 467 336 417,92 грн (а.с. 28).

Відомостей про надсилання відповідачу повідомлення про відступлення первісним кредитором прав вимог на користь АТ "ТАСКОМБАНК" за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021, із зазначенням реквізитів нового кредитора, суду не надано.

23.10.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення-вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 4735274824 від 09.03.2021, у загальному розмірі станом на 23.10.2024 – 97 010,84 грн. (а.с. 29-31).

Згідно наданого АТ "ТАСКОМБАНК" розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.10.2025 становить 97 011,48 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) – 51 680,93 грн., заборгованості за процентами (у т.ч. прострочена) – 5,14 грн., заборгованості за щомісячними процентами (у т.ч. прострочена) – 45 325,41 грн. (а.с. 33-34).

За вимогами статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у строк відповідно до умов договору.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нормами частини другої статті 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У статті 512 ЦК України зазначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правилами статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2021 між ТОВ "ФК "ЦФР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4735274824, право вимоги за яким було відступлено на підставі договору факторингу №171221 від 17.12.2021 АТ «Таскомбанк».

Пунктом 1.4 договору № 4735274824 передбачено, що ОСОБА_1 , як позичальник, підписавши цей договір доручає ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту суми грошових коштів на рахунки відкриті в АТ «Таскомбанк» на ім`я ОСОБА_1 , ПАТ «СК «ТАС», ТОВ «ЦФР» для погашення кредитної заборгованості та оплати послуг зі страхування і цифрових послуг.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач зазначає, що ним надано належні та допустимі докази на підтвердження перерахування грошових коштів первісним кредитором відповідачу за договором № 4735274824, зокрема розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку, яка є первісним бухгалтерським документом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, у тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Таскомбанк» дійсно надало виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 (а.с. 35-117), однак вона не містить відомостей щодо перерахування відповідачу кредитних коштів, оскільки не відображає спірний період, а саме березень 2021 року (момент укладення кредитного договору), а містить лише відомості про рух коштів та нарахування заборгованості за кредитом з 17.12.2021, тобто після відступлення права вимоги у грудні 2021 року. Виписки по рахунку відповідача, сформовані первісним кредитором – ТОВ "ФК "ЦФР", в матеріалах справи відсутні.

Відтак, відомостей про зарахування на рахунки відповідача кредитних коштів безпосередньо у день укладення кредитного договору вказана виписка не містить. Крім того, у наданій виписці відсутні дані щодо операцій по рахунку відповідача у період з 09.03.2021 (дата укладення кредитного договору) по 17.12.2021 (дата відступлення права вимоги), що унеможливлює здійснення розрахунку заборгованості.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказані документи не підтверджують перерахування грошових коштів в рамках умов договору № 4735274824 ПАТ «СК «ТАС» та ТОВ «ЦФР».

Доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості за кредитним договором, який складений представником позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, є безпідставним, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в рамках кредитного договору.

Що стосується платіжної інструкції № ТС-242689 від 06.03.2021, копію якої позивач долучив до відповіді на відзив на підтвердження перерахування кредитних коштів у сумі 50 219,40 грн. відповідачу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Положеннями частин 5, 6 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У разі пропуску строку подання доказів учасник справи має навести поважні причини такого пропуску. (Постанова КЦС ВС від 26.08.2024 № 753/6702/21 (61-7740св23))

Причин, з яких цей доказ не міг бути поданий у зазначений строк, позивачем не наведено, відтак судом правомірно не прийнято докази, що подані з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

У зв`язку з недоведенням позивачем факту перерахування відповідачу кредитних коштів, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами у період з 09.03.2021 по 17.12.2021, колегія суддів не знаходить правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені в оскаржуваному рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом, а також тлумаченням норм матеріального права на свій розсуд.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк»- залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді М.Є. Савенко

О.А. Кружиліна