Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №380/8809/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8809/24 пров. № А/857/30645/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі №380/8809/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі №380/8809/24 позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.10.2021 №1-6804 у порядку, передбаченому Програмою про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), а також членів сімей таких осіб, затвердженою ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520 та зобов`язано Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2021 №1-6804 у порядку, передбаченому Програмою про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), а також членів сімей таких осіб, затвердженою ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

04 травня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про роз`яснення судового рішення, у якій вказує, що Львівським окружним адміністративним судом зобов`язано Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2021 №1-6804 у порядку, передбаченому Програмою про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), а також членів сімей таких осіб, затвердженою ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520. У мотивувальній частині рішення суд визнає й зазначає про те, що Програма діяла до 2022 р. й закінчилась 31.12.2022. При цьому, саме Програма передбачала механізм розгляду заяв Комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС й подальші кроки виконавчих органів Львівської міської ради зважаючи на результати розгляду. Натомість, у резолютивній частині рішення судом зазначено, що Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій повинен виконати рішення суду в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, що є об`єктивно неможливим, оскільки дія Програми завершилась 31.12.2022 р., а відтак станом на сьогодні не існує правових підстав для діяльності Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС. Окрім цього, у резолютивній частині рішення суд фактично ототожнив Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, який не мав узагалі повноважень на виконання положень Програми із Комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС, яка й була окремо утворена з єдиною метою – виконання Програми. Таким чином, нечітке формулювання резолютивної частини рішення суду позбавляє можливості реалізувати його належне виконання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року в задоволені заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволені заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі №380/8809/24 є чітким і зрозумілим, в тому числі резолютивна частина резолютивна частина рішення не припускає кілька варіантів тлумачення та повністю розкриває зміст його мотивувальної частини. Щодо обставин, на які покликається відповідач, то такі виникли вже після виникнення спірних правовідносин, що були предметом розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року та прийняти нову, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим же доводами що й заяву про роз`яснення рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції, вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Статтею 255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Так, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз`яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз`яснення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Так, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, або ж встановлювати чи трактувати обставини та докази на їх підтвердження, які не досліджувались судом, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Водночас, при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа №591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Дослідивши зміст рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі №380/8809/24, апеляційний суд дійшов висновку, що воно є чітким і зрозумілим, в ньому наведено мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог; терміни, вжиті у рішенні суду першої інстанції, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.

Резолютивною частиною рішення зобов`язано Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій в особі Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції/ООС розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2021 №1-6804 у порядку, передбаченому Програмою про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), а також членів сімей таких осіб, затвердженою ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4520.

З наведеного убачається, що резолютивна частина рішення суду відповідає вимогам частини 5 статті 246 КАС України, а в мотивувальній частині, з врахуванням доводів позовної заяви та поданих заперечень, чітко зазначено, чому суд прийшов до відповідного висновку та яким законом керувався при винесенні такого.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Щодо покликання в заяві на те, що звернення до суду із заявою про роз`яснення обумовлено обставинами, що унеможливлюють виконання винесеного рішення, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі можуть підставою оскарження судового рішення, а не підставою його роз`яснення.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, з врахуванням положень ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції доходить переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої про відмову у роз`ясненні судового рішення.

Керуючись статтями 229, 241, 254, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі №380/8809/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний