Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №569/25654/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/25654/25

Провадження № 22-ц/4815/983/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2026 року, ухвалене в складі судді Балацької О.Р., дата складання повного тексту судового рішення 10.02.2026 року, у справі №569/25654/25,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 16 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102073357 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.

Вказує, що 28 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором.

Первісний кредитор зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору, однак відповідач у порушення умов укладеного договору свої зобов`язання належним чином не виконав.

Просить стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість в сумі 60375,00 грн з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 43875,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 1500,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 102073357 від 16 грудня 2022 року у розмірі 18 375,00 гривень, з якої 15 000,00 гривень за сумою кредиту, 3 375,00 гривень прострочена заборгованість за процентами.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач підписав кредитний договір, а тому він був ознайомлений із строком кредитування, розміром процентних ставок, умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного договору.

Вказує, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до кредитного договору № 102073357 від 16 грудня 2022 року. Згідно із п.1.2 сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн., п. 1.3 кредит надається загальним строком на 105 днів з 16 грудня 2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Згідно із п. 1.3.1 пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 31 грудня 2022 року (рекомендована дата платежу).

Вважає, що відповідно до п.1.5.2 договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3375,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п.1.5.3 договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500,00 грн, які нараховуються стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалися.

Зазначає, що відповідно до чинного законодавства усі дії позивача є правомірними, оскільки у своєму позові позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що 16 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102073357, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000,00 грн, строком на 105 днів, пільговий період - 15 днів з нарахуванням процентів за користування кредитом та сплатою комісії за надання кредиту.

Договір укладено в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), а підтвердження укладення договору відображено в особистому кабінеті відповідача, який підтвердив ознайомлення з умовами договору та їх прийняття. У подальшому кредитні кошти було перераховано на банківську картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, належні платежі не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором.

Позивачем визначено, що станом на дату подання позовної заяви загальна сума заборгованості становить 60375,00 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 15000,00 грн, суми заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 43875,00 грн та суми заборгованості за комісією в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору, первісний кредитор мав право відступати права вимоги за договором третім особам без згоди позичальника.

28 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т, внаслідок чого позивач набув статусу нового кредитора та права вимоги за кредитним договором.

Позивачем було здійснено досудове врегулювання спору шляхом надсилання претензії про погашення заборгованості 04 листопада 2025 року.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 16 грудня 2022 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №102073357 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 15 000,00 грн строком на 105 днів.

Строк кредитування становить 105 днів, який зазначений у паспорті споживчого кредиту №102073357 (а.с.14).

Анкета-заява на кредит №102073357 від 16 грудня 2022 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту зі строком 15 днів до 31.12.2022 року.

При цьому, згідно з рішенням генерального директора ТОВ "Мілоан" О. Вініченко «Прийняття рішення по заяві 102073357», були погоджені наступні умови кредитування по заяві 102073357: замовлена сума: 15 000,00 грн., замовлений строк: 15 днів, погоджена сума: 15 000, 00 грн., погоджений строк: 15 днів, комісія за надання: 10.00% одноразово, ставка процентів: 1.50% за кожен день користування.

Платіжним дорученням №55988683 від 16.12.2022 року стверджується отримання відповідачем кредитних коштів на суму 15000, 00 грн.

28 квітня 2023 року року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №96-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №102073357 від 16 грудня 2022 року, що уклали ТОВ "Мілоан" та відповідач.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 96-МЛ/Т від 28.04.2023 року передано заборгованість відповідача за договором №102073357 на загальну суму 60375,00 гривень, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн., залишок заборгованості за відсотками 43875,00 грн., залишок заборгованості за комісією 1500,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо нарахування заборгованості за відсотками з огляду на встановлений договором строк кредитування 105 днів у зв`язку з наступним.

Згідно із ч.8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Із матеріалів справи встановлено, що в анкеті-заяві на кредит та прийнятті рішення по заяві №102073357 строк кредиту становить 15 днів, однак у договорі зазначено 105 днів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нарахування процентів потрібно здійснювати за період з 16 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, що становить 3375,00 грн.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в тому числі графіком платежів та анкетою-заявою, а не завуальованими, двозначними, умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначав, що з огляду на приписи частини четвертої ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З огляду на викладене, апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2026 року залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 27 серпня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.