Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №140/926/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/926/26 пров. № А/857/25137/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 140/926/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сорокою Ю.Ю. в м. Луцьку в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі – відповідач, ГУ НП) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2017 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі – Порядок № 44).

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що станом на 07.11.2015 не було передбачено проведення індексації грошового забезпечення поліцейських. ГУ НП як орган державної виконавчої влади зобов`язане діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, ГУНП є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, і не може брати на себе зобов`язання понад наявні кошторисні призначення та на цілі, прямо не визначені нормативними актами.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 по 2020 рік проходив службу в підрозділах Міністерства внутрішніх справ України.

30 грудня 2020 року був звільнений зі служби в поліції наказом ГУ НП від 29.12.2020 № 387 о/с, відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за (через хворобу).

20 листопада 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошових доходів населення за період служби.

27 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав відповідь ГУ НП від 23.12.2025 № 187172-2025, зі змісту якої вбачається, що йому у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась, підстави для її нарахування та виплати за вказаний період відсутні.

Крім того, позивач зазначає, що йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, тобто «індексація-різниці» за період з 01.03.2018 по 30.12.2020.

Вважаючи неправомірною невиплату відповідачем індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 31.10.2017 та з 01.03.2018 по 30.12.2020, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

З огляду на наведене, протягом спірного періоду служби позивач, як поліцейський, мав право на індексацію грошового забезпечення.

Апеляційний суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 94 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Цей Порядок затверджено відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова № 988), з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Постанова № 988 застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто з 07 листопада 2015 року (пункт 8 Постанови № 988).

Саме Постановою № 988 затверджені схеми окладів поліцейських.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 липня 1995 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 182-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

У частині п`ятій статті 2 Закону № 182-ХІІ вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 р. № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку № 1078).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий «базовий» місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом. Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує: - 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону № 1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016); - 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону № 1282-XII зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016).

Для всіх працівників Національної поліції України, як новоствореного органу, вперше визначено посадові оклади з 07.11.2015 року.

З огляду на дату встановлення поліцейським посадових окладів на підставі Постанови № 988 та враховуючи визначений Законом № 1282-XII поріг індексації (в листопаді-грудні 2015 року в розмірі 101%, а починаючи з січня 2016 року в розмірі 103%), а також офіційні статистичні дані про розмір індексу інфляції за 2015-2016рр., поріг індексації перевищено лише в квітні 2016 року (якщо період починається всередині місяця (07.11.2015), то цей перший місяць не включається, а починається розрахунок інфляції з першого повного місяця, тобто з грудня 2015 року: 1,007*1,009*0,996*1,010*1,035=1,057).

Відтак, індексація грошового забезпечення поліцейським повинна нараховуватися та виплачуватися починаючи з травня 2016 року.

Отже, в період з травня 2016 року по жовтень 2017 року відповідач дійсно протиправно не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення поліцейського. Оскільки індексація як складова грошового забезпечення поліцейського є однією з державних гарантій щодо оплати праці, тому така підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Тому в цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період.

Водночас суд апеляційної інстанції відкидає доводи апелянта про те, що індексація грошового забезпечення поліцейських повинна здійснюватися лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою пункт 2 Порядку № 1078 доповнено словом «№поліцейських».

Як вірно зазначив в спірному рішенні суд першої інстанції, право на індексацію грошового забезпечення поліцейських прямо передбачено частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII та не ставиться у залежність від прийняття підзаконних нормативно-правових актів, які лише конкретизують порядок реалізації такого права.

Водночас, в період з 01 січня 2016 року по квітень 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103%, а тому у відповідача не виникало обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу.

Відповідно, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведені мотиви, суд апеляційної інстанції визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 30.04.2016.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, то суд зазначає, що цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Порядок № 44 містить такі норми: - грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (пункт 2); - виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункт 3); - виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4); - грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5).

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення поліцейських і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Таким чином, оскільки компенсація сум податку з доходів фізичних осіб є похідною виплатою від грошового забезпечення та підлягає виплаті одночасно із ним, то у разі здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення позивача відповідач зобов`язаний також здійснити відповідну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити таку компенсацію одночасно з виплатою донарахованих сум індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи наведені вище мотиви, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції (в частині, що стосується позовних вимог за період з 01.01.2016 по 30.04.2016), обставинам справи, а також про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні спору за цей період, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в цій частині.

Щодо цієї частини позовних вимог апеляційний постановляє нове судове рішення - про відмову в задоволенні позову, а в решті - залишає рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року без змін.

У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до часткового задоволення позовних вимог у спосіб, що заявлений позивачем, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 140/926/26 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року, зобов`язання Головного управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді І. В. Глушко

Н. М. Судова-Хомюк