Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №398/1125/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

27 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/1125/24

провадження № 22-ц/4809/1035/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від16 лютого 2026 року у складі судді Голосеніної Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради (далі по тексту - КП «ЦМЛ м. Олександрії») про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову вказувала, що з 02.08.2021 вона працювала на посаді лікаря-нефролога, пізніше на посаді лікаря-терапевта приймального відділення КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Досить тривалий час роботодавець порушував терміни виплати заробітної плати, а за вересень-жовтень 2023 року виплат взагалі не було. 31.10.2023 року її звільнено з посади лікаря-терапевта приймального відділення за п.5 ст.36 КЗпп у зв`язку з переводом до КП «ЦМЛ м. Олександрії». Вона зверталася до відповідача з вимогою виплатити їй заробітну плату за вересень-жовтень 2023 року, проте отримала відмову та рекомендацію звернутися до ліквідаційної комісії. У той же час, відповідач вимагав відпрацювати 3 роки відповідно до договору від 08.07.2019 №1 з посиланням на те, що КП «ЦМЛ м. Олександрії» є правонаступником КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». 21.11.2023 вона звернулася до відповідача із заявою про звільнення та просила звільнити її з 01.12.2023 через порушення КЗпп, а саме невчасне отримання заробітної плати. Листом від 29.11.2023 року їй було відмовлено у звільненні з причин необхідності відпрацювати трирічний термін згідно з договором, який спливає 31.07.2024, а також повідомлено, що відповідач не є правонаступником КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» у відносинах щодо виплати заробітної плати. 01.12.2023 вона повторно написала заяву про звільнення, проте також отримала відмову.

03.01.2024 року вона звернулася до Національної служби здоров`я України з повідомленням про незаконне утримання роботодавцем трудової книжки та про фактичне припинення трудових відносин з 01.12.2023. Державною службою з питань праці було проведено позапланову перевірку та виявлено порушення термінів виплати заробітної плати та вимоги ч.3 ст.38 КЗпп щодо розірвання у визначений строк працівником трудового договору за власним бажанням, за наслідками перевірки винесено припис та матеріали перевірки передані до правоохоронних органів.

Посилаючись на вказані обставини просила суд зобов`язати КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» звільнити її, ОСОБА_2 , з посади лікаря-терапевта приймального відділення на підставі ч.3 ст.38 КЗпп та видати трудову книжку; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити вихідну допомогу відповідно до вимог ст.44 КЗпп у розмірі не меншому, ніж тримісячний середній заробіток.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2024 провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №398/4462/24 за позовом ОСОБА_1 до КП «ЦМЛ м. Олександрії» про визнання протиправним наказу про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з прогулом, змінити дату та формулювання наказу, внести зміни до трудової книжки, що розглядалося у порядку цивільного судочинства.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року по справі № 398/4462/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «ЦМЛ м.Олександрії» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов`язання вчинити дії було відмовлено. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29.04.2025 по справі №398/4462/24 рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року скасовано та ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «ЦМЛ м. Олександрії». Визнано незаконним та скасовано наказ КП «ЦМЛ м. Олександрії» від 22 липня 2024 року №77-к про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря терапевта приймального відділення №2 у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпп України; змінено дату та формулювання причини звільнення з роботи ОСОБА_1 , зазначено дату звільнення -01 грудня 2023 року, підставу звільнення: «Звільнена за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю згідно з ч.3 ст.38 КЗпп України» та зобов`язано КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» внести зміни до трудової книжки.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.06.2025 поновлено провадження у справі.

15 серпня 2025 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання КП «ЦМЛ м.Олександрії» від 15 серпня 2025 року та залишено позовні вимоги без розгляду в частині звільнення позивача з посади лікаря терапевта приймального відділення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та видачі трудової книжки.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від16 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до КП «ЦМЛ м. Олександрії» про зобов`язання вчинити певні діїзадоволено. Зобов`язано КП «ЦМЛ м. Олександрії» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 63639 грн 45 коп вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпп України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням КП «ЦМЛ м. Олександрії» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити вихідну допомогу та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити суму до 16692,85 грн.

Адвокат Кучма Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від16 лютого 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу КП «ЦМЛ м. Олександрії» - без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник КП «ЦМЛ м. Олександрії» адвокат Руссу Н.О. підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити. Адвокат Кучма Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 08 липня 2019 року між Олександрійською центральною районною лікарнею (як роботодавцем) та ОСОБА_3 (як випускником), яка закінчила Українську медичну стоматологічну академію, факультет: лікувальна справа (диплом С 19 №013580) було укладено договір №1 про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я не менше трьох років після закінчення інтернатури, предметом якого є обов`язкове відпрацювання випускником, який навчався за державним замовленням, в інтернатурі за кошти державного (місцевого) бюджету протягом трьох років після закінчення інтернатури в цьому закладі охорони здоров`я. За цим договором випускник після закінчення інтернатури працевлаштовується на роботу згідно зі спеціальністю та кваліфікацією в Олександрійську центральну районну лікарню на посаду лікаря-нефролога (т.1 а.с.6-7).

Як свідчить запис у трудовій книжці позивача прізвище ОСОБА_4 змінено на прізвище ОСОБА_5 . 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «внутрішні хвороби» в Олександрійську центральну районну лікарню на підставі наказу від 31 липня 2019 року №82-к (т.1 а.с.44-45).

Члени комісії з припинення КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» (код ЄДРПОУ 01995077) склали акт передачі договорів про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я після закінчення інтернатури, затверджений директором КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» 01 листопада 2023 року, про те що відповідно до розроблених графіків звільнення та переведення працівників КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» на постійну роботу до КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» права, обов`язки та інші умови договорів про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я після закінчення інтернатури переходять до правонаступника - КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії», зокрема, за договором від 08 липня 2019 року №1 про відпрацювання випускником у закладі охорони здоров`я не менше трьох років після закінчення інтернатури (т.1 а.с.99-100).

Кропивницьким апеляційним судом у справі №398/4462/24 встановлено, що 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» із заявою, зареєстрованою за №2822, про звільнення її з посади лікаря-терапевта приймального відділення з 01 грудня 2023 року у зв`язку із неодноразовим порушенням права на вчасне отримання заробітної плати. Просила виплатити їй 01 грудня 2023 року заробітну плату за вересень, жовтень та листопад 2023 року у повному обсязі, компенсувати заробітну плату за час невикористаної відпустки та інші належні їй виплати, ознайомити її з наказом про звільнення та видати належно оформлену трудову книжку (т.1 а.с.128-136).

Листом від 29 листопада 2023 року №2259 КП «ЦМЛ м. Олександрії» повідомило ОСОБА_1 про те, що до складу КП «ЦМЛ м. Олександрії» її переведено з 01 листопада 2023 року у зв`язку з приєднанням КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» КП «ЦМЛ м. Олександрії». Тобто, до заборгованості з виплати заробітної плати за вересень та жовтень поточного року, що виникла за попереднім місцем роботи позивачки, комунальне підприємство «Центральна міська лікаря м. Олександрії» не має жодного відношення, оскільки не є правонаступником в частині заборгованості. Зазначало про можливість звернення позивача до ліквідаційної комісії КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Щодо вимоги позивача про звільнення зазначено, що вона працює відповідно до договору, укладеного за попереднім місцем роботи, термін якого спливає 31 липня 2024 року. Тому звільнення з 01 грудня 2023 року неможливе (т.1 а.с.10).

01 грудня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до роботодавця із заявою (зареєстровано за вх. № 2891 від 01 грудня 2023 року) про звільнення з 01 грудня 2023 року у зв`язку з порушенням її прав як працівника, а саме порушення строків та невиплата заробітної плати за вересень, жовтень та листопад 2023 року, станом на 01 грудня 2023 року належні розрахунки не проведено. Зазначала, що 01 грудня 2023 року з`явилася для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, проте отримала відмову, про розгляд заяви про її звільнення не повідомлено. Вказала, що своїм останнім робочим днем вважає 01 грудня 2023 року та просила відповідача в найкоротший термін звільнити її з посади лікаря-терапевта приймального відділення за власним бажанням у зв`язку з порушенням її прав як працівника (порушення термінів виплати та невиплата заробітної плати), ознайомити її з наказом про звільнення та видати належним чином завірену копію наказу і належно оформлену трудову книжку, провести належні їй виплати, в тому числі компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату (т.1 а.с.11).

Листом від 04 грудня 2023 року №2288 КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» повідомило ОСОБА_1 , що її було переведено до КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» з 01 листопада 2023 року у зв`язку з приєднанням КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» до підприємства, заборгованість з виплати заробітної плати за вересень та жовтень 2023 року виникла за попереднім місцем роботи ОСОБА_1 , КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради не є правонаступником в частині заборгованості, запропоновано звернутися до ліквідаційної комісії КНП «Центральна районна лікарня Олександрійської міської ради». Щодо звільнення зазначено, що ОСОБА_1 працює відповідно до договору, укладеного за попереднім місцем роботи, термін якого спливає 31 липня 2024 року, тому звільнення з 01 грудня 2023 року неможливе (т.1 а.с.12).

Як свідчить акт від 05 лютого 2024 року №ПС/КР/3931/008, складений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 38 КЗпп України щодо розірвання у визначений працівником строк трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, а саме ОСОБА_1 подала заяву (вх. № 2891 від 01.12.2023), в якій просить звільнити її за власним бажанням у зв`язку з порушенням прав (порушення термінів та невиплата заробітної плати), у відповіді від 04 грудня 2023 року № 2288 зазначено, зокрема, що звільнення з 01 грудня 2023 року неможливе. Колективним договором встановлено терміни виплати заробітної плати до 7 та 22 числа. Заробітна плата ОСОБА_1 за листопад 2023 рік виплачувалася 24 листопада 2023 року в сумі 2760,00 грн, 29 листопада 2023 року в сумі 3657,00 грн та 18 грудня 2023 року в сумі 10622,65 грн, що є порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпп України (т.1 а.с.79-81).

Приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 08 лютого 2024 року №ПС/КР/3931/0085/П, складеним Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці, директора КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради Приходька В.М. зобов`язано до 08 березня 2024 року забезпечити додержання норм законодавства про працю, а саме у зв`язку з виявленням порушення ч.3 ст.38 КЗпп України: трудовий договір, укладений на невизначений строк, не розривається у строк, про який просить працівник, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (т.1 а.с.82).

Згідно з копією листа КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» від 02 квітня 2024 року №252 та довідки КП «ЦМЛ м. Олександрії» від 02 квітня 2024 року №252 заробітна плата лікаря-терапевта ОСОБА_1 за вересень 2023 року була виплачена у розмірі 20452,68 грн - 08.12.2023 та за жовтень 2023 року була виплачена двома платежами: аванс у розмірі 4000 грн - 20.10.2023 та заробітна плата у розмірі 39275,94 грн - 21.12.2023. Заборгованість станом на 01.04.2024 по заробітній платі відсутня (т.1 а.с.49 зворот -50).

Відповідно до копії витягів з відомостей на перерахування коштів на особові рахунки працівників КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» ОСОБА_1 виплачено за вересень 2023 року - зарплату у сумі 20452,68 грн (витяг з відомості № 250 від 08.12.2023), за жовтень 2023 року - аванс у сумі 4000 грн (витяг з відомості № 240 від 20.10.2023), за жовтень 2023 року - зарплату в сумі 39275,94 грн (витяг з відомості № 256 від 21.12.2023) (т.1 а.с.51).

Наказ КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» від 22 липня 2024 року №77-к, яким ОСОБА_1 – лікаря-терапевта приймального відділення №2, яка працює згідно договору №1 від 08 липня 2019 року, про звільнення з роботи 22 липня 2024 року у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпп України без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації згідно з абз.5 ст.431 КЗпп України постановою Кропивницького апеляційного суду у справі №398/4462/24 від 29 квітня 2025 року визнано незаконним та скасовано. Змінено дату звільнення - з 01 грудня 2023 року, формулювання причин звільнення «За власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю згідно з ч.3 ст.38 КЗпп України» та зобов`язано внести зміни до трудової книжки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем, постановою Кропивницького апеляційного суду у справі №398/4462/24 від 29 квітня 2025 року змінено дату звільнення - з 01 грудня 2023 року, формулювання причин звільнення «За власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю згідно з ч.3 ст.38 КЗпп України», і в день звільнення позивачці не було виплачено належну від підприємства суму вихідної допомоги у розмірі 63639 грн 45 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Згідно зі ст.1 КЗпп Україні цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці та охорону трудових прав працівників.

Статтею 44 КЗпп України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.

Судом першої інстанції встановлено, що Колективним договором КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, укладеним та затвердженим 11 липня 2022 року, пп.7.2.1 п.7.2 розділу 7 встановлено, що адміністрація КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради зобов`язується забезпечити дотримання законодавства про оплату праці; забезпечити виплату заробітної плати не рідше 2-х разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів (до 7-го та 22-го числа кожного місяця), та не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається цим договором та становить не менше 50 % оплати за фактично відпрацьований час; п.п.7.2.14 п.7.2 розділу 7 надавати вихідну допомогу працівникові, який припинив трудову діяльність на підставі ст.36 п.6 та ст.40 п.1, 2 КЗпп України у розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст.44 КЗпп України) (т.1 а.с.101-104).

Отже, колективним договором не передбачено виплату вихідної допомоги внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпп).

Проте, вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі по тексту Порядок №100).

Згідно з Розділом ІІІ Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Проте, якщо законом встановлено виплату у розмірі декількох місячних середніх заробітних плат (у даному випадку — тримісячний середній заробіток відповідно до ст. 44 КЗпп України), розрахунок базового середньомісячного показника здійснюється із виплат за розрахунковий період (останні 2 календарні місяці).

Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції та стороною позивача розміром середньої заробітної плати позивачки (заробітна плата за листопад 2023 року, що взята за основу середнього заробітку), який становить 21213 грн 15 коп.

Враховуючи те, що позивач перебувала у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення їй не були виплачені належну від підприємства суму вихідної допомоги, правильним є висновок місцевого суду про задоволенні її вимог виходячи з розрахунку суми вихідної допомоги, а саме, що 21213,15 грн (заробітна плата за листопад 2023 року – середня заробітна плата) х 3 місяці = 63639,45 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності зменшення суми вихідної допомоги, оскільки позивачка пропрацювала у листопаді 2023 року не повний місяць не відповідає обставинам справи.

Судом встановлено, що наказом від 31.10.2023 №305-к КНП «Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради» ОСОБА_1 звільнено у порядку переводу в КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» 31 жовтня 2023 року за п.5 ст.36 КЗпп України. Запис у трудовій книжці (№ запису 16) свідчить про те, що позивача прийнято на роботу з 01.11.2023 (т.1 а.с.45 зворот). Звільнена з роботи за рішенням суду з 01 грудня 2023 року. Тобто, в КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» ОСОБА_1 пропрацювала один повний місяць, за який нараховано 21213,15 грн (т.1 а.с.157).

Розрахунок вихідної допомоги розраховано із виплати, що нарахована позивачці у місячному розрахунковому періоді, тобто виходить із заробітної плати, яка нарахована пропорційно відпрацьованому часу, що не суперечить Порядок №100.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської радизалишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від16 лютого 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко