Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №344/9775/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/9775/26

Провадження № 33/4808/535/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

27 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю захисника адвоката Сенича В.І.

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Сенича В.І. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору, -

встановив:

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 18 травня 2026 року о 16 год год. 44 хв. в м. Івано-Франківську, по вул.Г.Мазепи, 146А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW X5» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На вищевказане рішення суду захисником адвокатом Сенич В.І. було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 13 серпня 2026 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

До початку судового розгляду 17.08.2026 року на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшла заява захисника адвоката Сенича В.І. про відкликання апеляційної скарги у якій захисник просить повернути апеляційну скаргу у зв`язку із її передчасним поданням.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник адвокат Сенич В.І. підтримав вимоги своєї заяви та повідомив, що відкликає свою апеляційну скаргу, оскільки про подання такої заяви його просив ОСОБА_1 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ст. 268 КУпАП передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, вищевказана норма закону не містить даних щодо можливості прийняття апеляційним судом рішення про відкликання апеляційної скарги та її повернення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Так, враховуючи, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, яка регулює певні правові відносини, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.

Відповідно до ч.2 ст.7 і ст.294 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд повинен створити сторонам такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, в зв`язку з чим сторони самі вирішують який спосіб захисту їх інтересів є найбільш ефективним та використовують надані їм законом права на свій власний розсуд.

За таких обставин, апеляційний суд неодноразово вказував на те, що особа, яка подала апеляційну скаргу є вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених законом та повинна мати право відмовитися від апеляційної скарги до закінчення апеляційного розгляду. При цьому, суд повинен переконатись в тому, що апелянт діє добровільно та свідомо і розуміє правові наслідки поданої ним заяви про відмову від апеляційної скарги у вигляді закриття апеляційного провадження та набуття законної сили рішення суду, яке було оскаржено ним в апеляційному порядку.

Вказаний висновок відповідає вимогам ст.403 КПК України, відповідно до якої особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Подання апелянтом заяви про відмову від апеляційної скарги є належною правовою підставою для закриття апеляційного провадження.

Разом з тим, подання заяви про відкликання апеляційної скарги не має правових підстав для закриття апеляційного провадження.

За таких обставин необхідно відмовити захиснику адвокату Сеничу В.І. у задоволенні його клопотання про відкликання апеляційної скарги та її повернення у зв`язку із її передчасним поданням.

Вищевказане рішення не позбавляє можливості захисника адвоката Сенича В.І. подати відповідну заяву про відмову від апеляційної скарги за умови, що він розуміє правові наслідки подання такої заяви у вигляді закриття апеляційного провадження та неможливості повторного оскарження судового рішення, набуття законної сили постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити захиснику адвокату Сеничу В.І. у задоволенні заяви про відкликання апеляційної скарги на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 та її повернення у зв`язку із її передчасним поданням.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв