Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №191/2155/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7370/26 Справа № 191/2155/24 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О.О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Красвітної Т.П.,

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025року, головуючий у суді першої інстанції Порошина О.О.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі — ТОВ «ФК «ЄАПБ», Товариство) подало в суд позов проти ОСОБА_1 з вимогою про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 13321,22грн, з яких: 6937,14грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6384,08грн - заборгованість за відсотками.

Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що 12 лютого 2018року ОСОБА_1 уклала з АТ «Ідея Банк» угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-400-007684-18-980.

02 грудня 2020року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12/89, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

Зазначав, що всупереч умовам договору кредиту, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач здійснив лише один платіж для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Розмір непогашеної заборгованості ОСОБА_2 , перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, враховуючи оплату 1468,82грн, становить 13321,22грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки відповідачем було допущено порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла відповідна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Товариства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11 травня 2026року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025року.

В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження перерахування первісним кредитором грошових коштів на банківський картковий рахунок відповідача та доказів щодо використання відповідачем кредитних коштів.

Вважав, що наявність у відповідача заборгованості та її розмір не доведені належними та допустимими доказами.

Наголошував, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу під час дії особливого періоду за контрактом, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією проти України, має право на пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме на списання відсотків по кредиту.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

14 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду справу №191/2155/24 витребувано із суду першої інстанції; та 22 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2026року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

18 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Про призначення справи до розгляду та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

12 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписала з АТ «Ідея Банк» угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-400-007684-18-980, в якій просила відкрити їй поточний рахунок у національній валюті України, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку.

У справі наявний також Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 щодо кредитування рахунку споживача, який містить загальні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, строк кредитування, відсоткову ставку.

Згідно договору факторингу №12/89 від 02 грудня 2020року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», тобто первісний кредитор АТ «Ідея Банк» відступив новому кредитору права вимоги. Відповідно до договору факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором відступаються, (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк» та визначені в реєстрі боржників.

За змістом витягу з реєстру прав вимоги від 02 грудня 2020року відповідно до договору факторингу №12/89 від 02 грудня 2020року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-400-007684-18-980.

Також матеріали справи містять Розрахунок заборгованості за Кредитним договором, складений ТОВ «ФК «ЄАПБ», в якому зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 13321,22грн, з яких: 6937,14грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6384,08грн - заборгованість за відсотками.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивач набув право вимоги кредитора до відповідача за Кредитним договором, а відповідачка не виконує взяті на себе зобов`язання, заборгованість за договором не погашає.

Як правову підставу для задоволення позову суд першої інстанції виснував, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, та недоведеними є обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася /частина перша та друга статті 639 ЦК України/.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /частина перша статті 1054 ЦК України/.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним /стаття 1055 ЦК України/.

Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо погоджених між сторонами умов кредитування, відкриття відповідачу рахунку, встановлення на цей рахунок кредитного ліміту, розміру встановленого на цей рахунок кредитного ліміту, користування відповідачем кредитним рахунком, суми використаного кредитного ліміту та виникнення у позичальника зобов`язання сплатити певну суму отриманих в кредит коштів та процентів на користь кредитора у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідно до угоди про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-400-007684-18-980, ОСОБА_1 було відкрито кредитну лінію, видано кредитну картку тощо.

Заразом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження встановлення на рахунок відповідача кредитного ліміту та розміру такого ліміту.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували користування відповідачем кредитним рахунком та щодо суми використаного кредитного ліміту.

Доводи позовної заяви про встановлення Банком на рахунок відповідача кредитного ліміту та користування відповідачем коштами кредитного ліміту не підтверджені доказами.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. /частина перша, друга статті 77 ЦПК України/.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування /стаття 78 ЦПК України/.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /статті 79 ЦПК України/.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тож, позивачем не доведено встановлення на рахунок відповідача кредитного ліміту, користування відповідачем таким лімітом та неповернення у встановлений договором строк суми використаного кредитного ліміту та процентів за користування кредитними коштами.

Заразом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях /частина шоста статті 81 ЦПК України/.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тож, позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, з метою доведення своїх позовних вимог достатніми і допустимими доказами та задля уникнення доказування на підставі припущень, не надав суду доказів, які б надавали можливість встановити наявність між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, встановити істотні умови, на яких було надано кредит, розмір використаних коштів кредитного ліміту та період користування кредитним лімітом, що є обов`язковим для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що з наданих доказів неможливо встановити факт перерахування Банком грошових коштів у вигляді кредитного ліміту на банківський рахунок відповідача та використання відповідачем таких кредитних коштів.

Водночас, за відсутності доказів, які б підтверджували користування відповідачем кредитними коштами Банку та суми використаних кредитних коштів, неможливо перевірити наявний в матеріалах справи Розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Без встановлення вищевказаних обставин не буде відповідати вимогам законності стягнення з відповідача в судовому порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 321,22грн.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що наявність заборгованості відповідача за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості. Колегія суддів зазначає, що наданий позивачем Розрахунок заборгованості за кредитним договором не є безспірним доказом існування між сторонами кредитних правовідносин на умовах, про які зазначає позивач, та суми заборгованості за кредитним договорам у розмірі, який просить стягнути позивач.

Належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не надано, хоча в даному випадку доведення обставин, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком сторони, яка посилається на ці обставини.

За наведених умов відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Як зазначав Верховний Суд, стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Зважаючи на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що суду не надано доказів встановлення відповідачу кредитного ліміту, розміру встановленого кредитного ліміту, користування відповідачем кредитним рахунком, суми використаного кредитного ліміту та наявності у відповідача непогашеної заборгованості перед кредитором.

Висновки суду першої інстанції про доведеність отримання відповідачем від Банку кредитних коштів апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки така обставина наявними у справі доказами не підтверджена.

Саме з такого розуміння вищезазначених норм процесуального та матеріального права виходить суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Встановивши наведені фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, застосовуючи положення вищенаведених норм права апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав неповну оцінку, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 633,60грн.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 633,60грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026року.

Судді: