Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №932/12036/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7949/26 Справа № 932/12036/25 Суддя у 1-й інстанції - Малінов О. С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Красвітної Т.П.,

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Малінов О.С.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У січні 2026року ОСОБА_1 подала в суд заяву, в якій вимагала визнати таким, що не підлягає виконанню, судовий наказ, який був виданий 25 вересня 2025року Шевченківським районним судом міста Дніпра по справі № 932/12036/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Існування таких вимог ОСОБА_1 пов`язувала з тим, що на дату винесення судом вищевказаного судового наказу між сторонами існує спір щодо місця проживання дітей, з 03 вересня 2025року спільні діти проживають по черзі як з ОСОБА_1 , так і з ОСОБА_2 , та існування спору між батьками щодо місця проживання дитини унеможливлює вирішення питання про стягнення аліментів у наказному провадженні, яке є безспірним.

Вказувала, що судом було помилково враховано проживання дітей разом з ОСОБА_2 лише на підставі довідки про склад сім`ї. Вважала, що наявність спору про право є перешкодою для видачі судового наказу, а у разі його видачі, це є підставою для визнання судового наказу помилково виданим та відповідно таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026року зупинено провадження у справі №932/12036/25 за заявою ОСОБА_1 до розгляду по суті справи № 932/14955/25.

Суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі слід зупинити з підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справ до вирішення іншої справи, оскільки в провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа №932/14955/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

27 травня 2026 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд” апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026року.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклала вимогу про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі за її заявою, що порушує її право на доступ до правосуддя, та крім того державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, виданого по справі №932/12036/25, у зв`язку з чим на всі рахунки ОСОБА_1 накладено арешт, що унеможливлює проведення нею будь-яких операцій по рахункам.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін через те, що обставини, якими апелянт обґрунтовувала свої апеляційні вимоги не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

01 червня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Шевченківського районного суду міста Дніпра цивільну справу; та 11 червня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

15 червня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

03 серпня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Про призначення справи до розгляду та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Правовою підставою для зупинення провадження у справі суд першої інстанції вказав пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України - об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Частиною першою статті 251 ЦПК України передбачено підстави для зупинення провадження у справі, який є вичерпним.

Зокрема, пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Тож, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Інститут зупинення провадження у справі впроваджений для об`єктивного і правильного розгляду залежних одна від одної цивільних чи інших справ, зокрема, з метою недопущення у подальшому здійснення процедури повороту виконання рішення суду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Проте, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для зупинення провадження у даній справі враховуючи те, що не встановлено неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу від 25 вересня 2025року в справі №932/12036/25 щодо стягнення аліментів на утримання дітей, таким, що не підлягає виконанню, до вирішення по суті цивільної справи № 932/14955/25 про визначення місця проживання дітей.

Наявність в провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра цивільної справи з позовними вимогами про визначення місця проживання дітей ніяким чином не перешкоджає розгляду даної заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, та не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі, у розумінні положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Одночасно, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної цивільної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суд взагалі не аналізував та не встановлював, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття судового рішення у зазначеній цивільній справі за заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, місцевий суд не пояснив причин такого процесуального підходу і не надав детального пояснення своїх міркувань щодо можливості зупинення судом провадження у справі, в якій розглядається саме процесуальне питання, пов`язане із виконанням судового рішення, яким в даному випадку є питання про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

За наведених обставин апеляційним судом не встановлено наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення цивільної справи № 932/14955/25.

Також, суд першої інстанції не врахував, що заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, має бути розглянута судом в десятиденний строк з дня її надходження, про що прямо зазначено у частині третій статті 432 ЦПК України.

Тож, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду по суті справи № 932/14955/25.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Саме з такого розуміння вищезазначених норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2026року.

Судді: