Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №211/13359/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2231/26 Справа № 211/13359/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В, за участю представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно постанови судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року, 01.11.2025 року об 11.25 год. в м. Дружківка, по вул. Пилипенка (Енгельса), 81, водій ОСОБА_1 керував т/з BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота на відстані. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та огляду в медичному закладі з метою встановлення стану сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України – відмова особи, яка керує т/з від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На вказану постанову суду представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Рвачовим О.О., подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, або командиром його військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП. Вказує на те, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП на нього, як військовослужбовця, складено не уповноваженою на те особою, відтак, він не може бути суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що відмова від проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння була вимушеною, оскільки він є військовослужбовцем, який виконував терміновий наказ та дуже поспішав, даний факт вказує на те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності. Просив застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Рвачов О.О. в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, не заперечував проти розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Апеляційний суд з метою додержання прав особи, передбачених ст. 268 КУпАП, а саме знайомитися з матеріалами справи, бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо, належним чином повідомив ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи, проте останній своїми правами не скористався, до апеляційного суду не з`явився.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що суддя І інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500136 від 01.11.2025року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився під особистий підпис від проходження огляду у встановленому законом порядку;Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6061119 від 01.11.2025 (а.с. 6), ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом без ременя безпеки із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.; відеозаписом з місця події.

З відеозапису вбачається, що 01.11.2025 року о 11:37 годині у зв`язку з порушенням п.2.3.в ПДР, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота на відстані. На запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, він відповів, що вчора ввечері вживав пиво. Працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місті зупинки за допомогою технічного приладу Драгер або медичний заклад, нащо ОСОБА_1 відмовився.Також з відеозапису вбачається, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зі змістом складеного водія було ознайомлено,в протоколі в графі пояснення написав «керував авто вчора випив банку пива, в лікарню не поїду». Від керування транспортним засобом відсторонений.

Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що само собою утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 нібито, складено не уповноваженою на те особою, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), в тому числі й за статтею 130 КУпАП.

Передбачене п. 22 ст. 7 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних силах України» право військовослужбовців служби правопорядку, направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів, не є виключним правом тільки військовослужбовців військової служби правопорядку. Таке право згідно чинного законодавства мають і поліцейські, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Посилання адвоката на вимоги ст. 266-1 КУпАП, не є слушними, оскільки вказана норма статті передбачена лише для тих військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою.

Доводи апеляційної скарги адвоката, що відмова від проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння була вимушеною, оскільки він є військовослужбовцем, який виконував терміновий наказ та дуже поспішав, даний факт вказує на те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, не підтверджена об`єктивними доказами, оскільки ОСОБА_1 не обіймає посаду водія військового транспортного засобу, при собі не мав маршрутного листа або наказу безпосереднього командира щодо виконання бойового розпорядження такого ступеня важливості, який би дозволяв зробити висновок про перебування військовослужбовця в стані крайньої необхідності.

Крім того, на запитання працівника поліції «ви військовий чи цивільний?», ОСОБА_1 відповів –цивільний (запис 0:00:19)

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, військовослужбовці не мають преференцій у порівнянні з іншими водіями щодо відступу від дотримання Правил дорожнього руху, законом не передбачена можливість військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби взагалі не виконувати певні приписи Правил дорожнього руху, зокрема ті, що безпосередньо впливають на стан безпеки дорожнього руху.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Що стосується доводів захисника про застосування положень ст. 69 КК України при обранні виду та міри покарання, апеляційний суд виходить з наступного.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативними.

Загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

У цій справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії закону та не накладення на ОСОБА_1 на підставі ст.69 КК України додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Отже, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. – залишити без задоволення.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус