Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №212/14561/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1484/26 Справа № 212/14561/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника – адвоката Амельчишина О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Амельчишина О.В., на постанову Покровського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року, водій ОСОБА_1 30.11.2025 року о 01:58 годині в м. Кривий Ріг по вул. Романа Шухевича 29, керував т.з. Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме – запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На законну вимогу працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатору Драгер або у медичній установі – відмовився. Зафіксовано на бодікамеру бк475350, 475191, 475250 та на службовий відеореєстратор. Вищевказаний транспортний засіб належить ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На вказану постанову суду представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Амельчишиним О.В. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що рапорт, направлення на медичний огляд, картка обліку адміністративного правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення не доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, оскільки працівники поліції не проводили огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння та не повідомляли про наявність інших ознак, а тому були відсутні підстави для оформлення направлення на огляд до медичного закладу і складання акту огляду на стан сп`яніння. Вищезазначений протокол не є доказом провини водія, оскільки він не містить власноручно зробленого водієм запису про підтвердження факту керування ним транспортного засобу та про відмову від проходження огляду. Натомість в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що не керував транспортним засобом, оскільки за кермом перебував ОСОБА_2 , а він та інший пасажир перебували на задньому сидінні автомобіля. Після зупинки авто ОСОБА_3 швидко пересів на сидіння пасажира, не загальмувавши авто ручним гальмом та не заглушив двигун. Побачивши це, ОСОБА_1 опустив спинку водійського сидіння і пересів на місце водія, щоб заглушити двигун та поставити авто на ручне гальмо, бо автомобіль міг покотитись та вдарити авто поліцейських. Він повідомив про те, що не керував автомобілем, але поліцейський не надав можливість сказати, пояснивши що за це може бути кримінальна відповідальність. Після того як поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що вбачають ознаки сп`яніння, ОСОБА_3 повідомив поліцейських, що саме він керував авто, проте поліцейські повідомили що складуть протокол на двох. Під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_3 неодноразово стверджував, що саме він керував автомобілем, а потім ОСОБА_3 пересів з місця водія ТЗ на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_1 пересів з заднього сидіння на місце водія ТЗ. Стверджує, що у разі відсутності доказів того, що саме ОСОБА_1 керував ТЗ, відсутні підстави для його відповідальності за відмову від проходження від огляду на стан сп`яніння.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник – адвокат Амельчишин О.В., в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, стверджуючи, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням вимог ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 за ст. 130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Також суд враховує визначення терміну "керування транспортним засобом", який наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Після перегляду апеляційним судом відеозапису, який наявний в матеріалах справи, встановлено, що що 30.11.2025 т.з. Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 рухався у комендантськугодину та був зупинений працівниками поліції. Clip-3, (камера 475191) початок відеозапису о 01:58:32 години, працівник поліції підійшов до автомобіля зі сторони водійського сидіння, на якому перебував ОСОБА_1 , а з іншої двері виходить особа у військовій формі. Поліцейський запитує у нього: «Що відбувається? Чому розкладені сидіння, чому ви пересаджуєтесь, та запитує у особи, яка була на пасажирському місці: «Чому їздите за кермом у стані алкогольного сп`яніння?» Той запитує «Я?», я не їхав за кермом. Робити мені більше нічого, як пересаджуватися у автомобілі».Після цього на вимогу поліцейського ОСОБА_1 передав свої документи. Коли ОСОБА_1 вийшов з водійського сидіння на запитання поліцейського повідомив, що вдень трохи випив пива, на що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці на виявлення ознак стану сп`яніння. В цей час інша особа, ОСОБА_3 , повідомив працівникам поліції, що саме він керував транспортним засобом та запропонував поліцейським, що він пройде огляд на стан сп`яніння та щоб протокол склали саме на нього, оскільки він сидів за кермом, а тому сидіння в автомобілі «відкинуте». Разом з цим, ОСОБА_1 продовжував вказувати на те, що він не керував транспортним засобом, неодноразово зазначав, що вони з пасажиром ОСОБА_3 помінялись місцями. На протязі всього відеозапису ОСОБА_3 стверджував, що саме він керував транспортним засобом, а потім пересів на пасажирське сидіння. Відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 мотивував тим, що він не керував транспортним засобом. В протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи» ОСОБА_1 зазначив, що не керував ТЗ.

Отже з вищевикладеного вбачається, що працівник поліції починаючи з самого початку спілкування сам стверджував, що за кермом знаходилась інша особа, а не ОСОБА_1 .

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад саме за ч.1 ст. 130 КУпАП, а наявний інший склад - за передачу керування транспортним засобом іншій особі.

Статтею 130 КУпАП передбачено притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які керували транспортним засобом у стані сп`яніння та за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні докази, що дають підстави поза розумним сумнівом стверджувати про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та за відмову останнім пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки не встановлено, що саме він керував транспортним засобом, тобто в його діях відсутній скал адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а саме, що не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а інших доказів на підтвердження того, що працівники поліції зупинили транспортний засіб Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять, приходжу до висновку, що апеляційна скаргаадвоката підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Амельчишина О.В., –задовольнити .

Постанову Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 –скасувати.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус