Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №931/243/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 931/243/26 Головуючий у 1 інстанції: Безп`ятко О. І.

Провадження № 22-ц/802/1055/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Матвійчук Л.В.,

з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 01 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір кредитної лінії № 586768031 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 34204,00 грн (з урахуванням усіх траншів), шляхом переказу на банківські карти № НОМЕР_1 та № НОМЕР_5, які були вказані ним при укладенні договору. Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі. В подальшому, згідно укладеного договору факторингу № МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс». Зазначає, що зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, а відповідач в свою чергу, зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем становить 122936,80 грн, однак заявлено до стягнення 105835 грн, що складається з 34203,18 грн заборгованості по кредиту, 69579,79 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 2052,24 грн заборгованості по комісії за надання кредиту. Зазначає, що проценти після розірвання договору з 08.02.2026 року не нараховувалися, кінцевою датою повернення кредиту є 06.07.2030 (п. 7).

Просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 105835,21 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 01 червня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 586768031 від 06 червня 2025 року у розмірі 105835 грн 21 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові ТОВ «Таліон Плюс».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Таліон Плюс», посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 27 серпня 2026 року, тобто, дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено, що 06 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №586768031 (далі - кредитний договір), який є електронним документом та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором TWZM (а.с. 25 на звороті-38).

06 червня 2025 року ОСОБА_1 в електронній формі підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8989 паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №586768031 від 06.06.2025 року (а.с. 23 на звороті-25).

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 06.06.2025 року зазначено персональні дані позичальника та номер банківської карти НОМЕР_2 (а.с. 23).

Положеннями п. 14.2 та п. 14.12 кредитного договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 9000 грн. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 06.06.2025 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п. 2.2, 2.3, 2.4).

Згідно п. 8.1, 8.3, 8.4, 8.5 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено (п. 8.1). Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3). Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 540 грн 00 коп. Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 170593,20 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 161593,20 грн (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму наданого кредиту у розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до п 8.7.1 Договору за період від 06.06.2025 р. до 13.06.2025 р. (включно) кедитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 89,80% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,10 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 36,50 відсотків річних.

Згідно п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 9000 грн на картку № НОМЕР_1, яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією платіжного доручення (заява) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача виданого АТ КБ «ПриватБанк» та копією довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 24/03/2026 року (а.с. 60 на звороті, 63 на звороті).

06 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 38-39).

Згідно умов додаткової угоди сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 500 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 9500 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 30 грн. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 540,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 500 грн на картку № НОМЕР_1, яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 24.03.2026 року (а.с. 62 на звороті, 64).

09 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 39 на звороті-40 на звороті).

За умовами додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 200 грн. Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 9700,00 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 12 грн 00 коп. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 570,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 200 грн на картку № НОМЕР_1, яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 29.08.2025 року (а.с. 61, 64 на звороті).

13 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 41-42).

Згідно умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 4900 грн. Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 14599,30 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 294 грн 00 коп. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 582,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 4900 грн на картку № НОМЕР_6, яку позичальник вказав у додатковій угоді, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 29.08.2025 року (а.с. 61 на звороті, 65).

15 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 42 на звороті-43 на звороті).

Згідно умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 3600 грн. Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 18199,30 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 216 грн 00 коп. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 876,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 3600 грн на картку № НОМЕР_1, яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 24.03.2026 року (а.с. 62, 65 на звороті).

11 липня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 44-45).

Згідно умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 13007 грн. Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 31206,30 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 780 грн 42 коп. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 1092,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 13007,00 грн на картку № НОМЕР_1, яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 24.03.2026 року (а.с. 63, 66).

29 липня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду до договору № 586768031 від 06.06.2025 р. (а.с. 45 на звороті-46).

Згідно умов додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем траншу в сумі 2997 грн. Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 34203,18 грн. Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 179 грн 82 коп. Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 1872,42 грн.

На виконання умов додаткової угоди до кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 2997 грн на картку № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується копією довідки-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованої ТОВ «ПрофГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/24032026/Э від 24.03.2026 року (а.с. 60, 66 на звороті).

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7- 260506/56260-БТ вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_2 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , на яку було зараховано грошові кошти: 06.06.2025 року - 9000,00 грн, 06.06.2025 року - 500,00 грн, 09.06.2025 року - 200,00 грн, 15.06.2025 року - 3600,00 грн, 11.07.2025 року - 13007,00 грн, 29.07.2025 року - 2997,00 грн (а.с. 178-181).

Крім того, із відповіді АТ «ПУМБ» від 11.05.2026 року № КНО-07.8/7987 БТ вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_3 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , на яку 13.06.2025 року було зараховано грошові кошти у сумі 4900 грн (а.с. 137).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. За таких обставин доводи відповідача щодо відсутності належних доказів отримання ним кредитних коштів суд вважає необґрунтованими та відхиляє.

Із детального розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що станом на 16 вересня 2025 року, на день відступлення права вимоги, заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зі сплати кредиту становила 74669,44 грн, з яких 34203,18 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 21312,43 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 2052,24 грн - комісія, 17101,59 грн - неустойка. Крім того, 13.06.2025 позичальником здійснено оплату в сумі 68,00 грн, 13.07.2025 в сумі 5535,00 грн., 20.08.2025 в сумі 5,00 грн, а всього на суму 5608,00 грн. (а.с. 19 на звороті-20), яку і просить стягнути позивач, як новий кредитор.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.

За статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір кредитної лінії № 586768031 від 06.06.2025 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором TWZM8989, що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

На підтвердження укладення договору кредитної лінії № 586768031 від 06.06.2025 року 531740843 від 26 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивач надав електронні докази в паперовій формі. Договір підписаний електронним підписом одноразовими ідентифікаторами, які відповідно до вимог чинного законодавства були власноручно введені відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору та додатковими угодами до нього, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що позивач надав належний розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, а також кредитний договір, додаткові угоди дот договору, які містять усі істотні умови та був укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи і згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України вважаються укладеними в письмовій формі. Урахувавши, що надані позивачем документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також існування у позичальника заборгованості за цим договором, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 105835, 21 грн , з яких 34203,18 грн сума тіло кредиту, 69579, 79 - сума нарахованих відсотків, 2052, 24 гривень - комісії на користь позивача ТОВ «Таліон Плюс», до якого згідно з умовами договору факторингу №МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

16 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/53, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить до ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 12 на звороті-14).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 11 лютого 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 586768031 від 06.06.2025 року на загальну суму 74669,44 грн, з яких 34203,18 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 21312,43 грн заборгованість по відсотках, 2052,24 грн заборгованості за комісією, 17101,59 грн заборгованості за неустойкою (а.с. 15 на звороті-16).

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №586768031 від 06.06.2025 року та вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів, оскільки заборгованість за кредитним договором так і не була сплачена відповідачем.

Крім того, ТОВ «Таліон Плюс» набуло не лише право вимагати повернення тіла кредиту та вже нарахованих процентів, але й право вимагати всіх майбутніх нарахувань, які можуть виникнути у межах строку дії кредитного договору, що є важливою частиною укладання договору факторингу та надання послуг з факторингу.

Починаючи з 17 вересня 2025 року по 07 лютого 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», згідно якого заборгованість станом на 07.02.2026 року становить 122936,80 грн, з яких 34203,18 грн тіло кредиту, 69579,79 грн відсотки, 2052,24 грн комісія, 17101,59 грн неустойка (а.с. 21-22).

Безпідставними є твердження апелянта про не правильно здійснений розрахунок щодо заборгованості за відсотками у розмірі 69579,79 грн, оскільки на його думку за 102 дні (до 16.09.2025 року) сума відсотків становить 34190,40 грн.

Такі твердження відповідача не ґрунтуються на вимогах закону та зроблені без врахування умов договору факторингу згідно яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло право нараховувати проценти в межах та на умовах, визначених кредитним договором.

При цьому наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та підтверджується матеріалами справи, тоді як відповідач не надав належного та обґрунтованого контррозрахунку, який би спростовував правильність здійснених нарахувань. За таких обставин доводи відповідача щодо неправильності розрахунку процентів є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Також помилковими є доводи відповідача щодо неправомірного нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 2052,24 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту і ця умова договору не визнана недійсною.

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів.

Відповідач укладений кредитний договір не оспорював ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем належним чином підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за комісією у розмірі 2052,24 гривень, а тому така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зазначене, в даному випадку комісія не є штрафною санкцією, а є комісією, яка передбачена умовами договору, а тому відповідач в силу вимог, як Цивільного кодексу не звільнений від її сплати.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про задоволення позову ТОВ «Таліон Плюс» є законним та обґрунтованим.

Бездоказовими є доводи апеляційної скарги про не подання позивачем беззаперечних доказів перерахунку первинним кредитором коштів на рахунок відповідача .

Діяльність первісного кредитора та позивача, як небанківської фінансової установи регулюється Національним банком України (НБУ). Так, Відповідно до п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджені Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 №113 - договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

У п. 5.1. кредитного договору містить номер особистого електронного платіжного засобу, з використанням реквізитів якого Кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу)., який відповідає порядку вказаному у п. 10 вищезазначеного Положення

При заповненні заявки відповідач особисто вказав реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 , що була випущена для управління відкритим на його власне ім`я рахунком, на який він бажав отримати кредитні кошти.

Відповідно до пункту 5.3 Кредитного договору, саме позичальник несе відповідальність за правильність наданих реквізитів та підтверджує, що за ними сума кредиту буде зарахована на її власний рахунок.

Первісний кредитор, діючи як надавач фінансових послуг, виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та надав Відповідачу кредит на суму 34 204,00 грн. Це підтверджується повідомленнями на успішний переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку отримувача та довідками про ініціювання платежу, зі змісту яких вбачається, що на карткові рахунки Відповідача (№№ НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ) було здійснено зарахування кредитних коштів декількома траншами на загальну суму 34 204,00 грн.

Згідно ст. 46 Закону України «Про платіжні послуги»: д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про Отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача.

У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Зважаючи на наведені норми ЗУ «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі не відбулась.

За таких обставин, первісний кредитор виконав свій обов`язок і надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується інформаційними довідками від платіжної установи, а відповідач свої зобов`язання за кредитним Договором належним чином не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунками заборгованості, наданими позивачем до позовної заяви.

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк», на виконання вимогу ухвали суду, від 13.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7 260506/56260-БТ вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_2 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , на яку було зараховано грошові кошти: 06.06.2025 року - 9000,00 грн, 06.06.2025 року - 500,00 грн, 09.06.2025 року 200,00 грн, 15.06.2025 року - 3600,00 грн, 11.07.2025 року - 13007,00 грн, 29.07.2025 року - 2997,00 грн (а.с. 178-181). Крім того, із відповіді АТ «ПУМБ» від 11.05.2026 року № КНО-07.8/7987 БТ вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_3 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 на яку 13.06.2025 року було зараховано грошові кошти у сумі 4900 грн (а.с. 137).

Щодо доводів відповідача про неналежне підтвердження права вимоги.

Безпосередньо в п. 9.1.2.5. Кредитного договору, сторони домовились про те що Кредитор зобов`язаний повідомити Позичальника про відступлення права вимоги за Договором протягом 10 (десяти) робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 ЗУ «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту, в тому числі шляхом відправлення відповідного повідомлення на електронну пошту позичальника.

Усі адресовані відповідачу повідомлення від первісного кредитора та позивача в тому числі повідомлення про зміну кредитора, надсилались останньому на вказану ним у Заяві на отримання кредиту електронну адресу останнього ІНФОРМАЦІЯ_1.

Направленим на електронну адресу листом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 586768031/16092025/Э від 16.09.2025 року Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги новому кредитору - ТОВ «Таліон Плюс» (примірник повідомлення долучено до позовної заяви). Слід зауважити, що вся кореспондентська інформація в тому числі відображається в особистому кабінеті користування кредитних коштів.

На підтвердження належного відступлення права вимоги стороною позивача до суду першої інстанції було надано: договір факторингу № МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року витяг з реєстру прав вимоги від 16 вересня 2025 року зі скритою персональною інформацією інших боржників; платіжну інструкцію № 2160 від 30.09.2025 року.

Так, 16 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/53, за яким Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. даного Договору передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору факторингу № МВ-ТП/53 від 16.09.2025 року наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. В той же час, п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги- це перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку №1 до договору.

16.09.2025 року на виконання п. 2.1. Договору факторингу № МВ-ТП/53 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр прав вимоги, за яким передані (відступлені) права вимоги в тому числі і до Апелянта за кредитним Договором.

Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи реєстром прав вимоги від 16.09.2025 року, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги крім інших і до ОСОБА_1 (кредитний Договір № 586768031 від 06.06.2025 року).

З витягу Реєстру боржників за кредитними договорами, відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/53 від 16 вересня 2025 року, слідує, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 586768031 від 06.06.2025 року, який підписувався представником Первісного кредитора та Фактором в електронному вигляді про що є відмітка про електронний підпис та електронну печатку).

Відповідачем не надано суду доказів виконання зобов`язань перед первісним кредитором, що свідчить про недобросовісну поведінку останнього щодо виконання взятих на себе зобов`язань.

Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості узгоджується з законодавчими нормами та умовами Договору кредитної лінії, який був укладеним з дотримання умов ЗУ «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», а також ЦК України.

Детальний розрахунок за Договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань відсотків з дати укладання Договору та по дату дострокового його розірвання було додано до позовної заяви. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складав 7 (сім) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 06.07.2030.

Відповідач мав змогу ознайомитися з Правилами та Паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги Фактор, яким є позивач ТОВ «Таліон плюс», має право нараховувати проценти за даним договором починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору, виключенням може бути лише застосування Кредитодавцем або Фактором п. 9.1.1.7. Договору щодо дострокового припинення договору у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, що і було застосовано Позивачем відповідно до повідомлення про дострокове розірвання договору з 07.02.2026 року та подальшого зупинення з вказаної дати нарахування відсотків, що відображено у доданих до позову розрахунках заборгованості.

Відповідно до п. 8.8 Договору визначено проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.

Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.

При нарахуванні процентів за користування кредитом, від дати видачі Траншу до 13.06.2025 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 89,80 (вісімдесят дев`ять цілих вісім десятих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,10 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 36,50 відсотків річних.

Детальний розрахунок за Договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань та сплати з дати укладання Договору та по дату формування розрахунку було додано до позовної заяви.

Таким чином ТОВ «Таліон плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору.

Згідно п. 3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Відповідно до п. 8.5.2. Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 13.06.2025 року Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

З розрахунку заборгованості слідує, що відповідач двічі вчиняв конклюдентні дії щодо продовження строку Дисконтного періоду кожного разу ще на 30 днів, сплативши при цьому всі фактично нараховані відсотки та інші нарахування, строк оплати, яких настав.

Судом встановлено, що 13.07.2025 року маючи намір продовжити строк дисконтного періоду Відповідач, здійснюючи оплату нарахованих відсотків, скористався акційною пропозицією Первісного кредитора та ввів в Особистому кабінеті промокод, який надав можливість отримати знижку на Індивідуальну процентну ставку.

Таким чином, в період з 13.07.2025 по 12.08.2025 року нарахування відсотків відбувалось під акційною відсотковою Індивідуальною ставкою 0,80 % річних.

Після 12.08.2025 року відповідач більше не вчиняв конклюдентних дій щодо продовження строку Дисконтного періоду, тому такий закінчився і подальше нарахування відсотків відбувалось за Базовою відсотковою ставкою 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п. 8.3 Договору).

Відповідно до п. 8.9. сторони погодили, що у разі користування Кредитом після 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

Перерахунок зобов`язань Позичальника по оплаті процентів під Базову процентну ставку, при користуванні Кредитом після спливу 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір Кредитодавця, за весь строк Дисконтного періоду або лише за останні 30 календарних днів дії Дисконтного періоду.

Застосування знижок передбачених цим Договором є правом, а не обов`язком Кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення Кредиту Позичальником протягом 6 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування.

Відображення в обліку Кредитодавця зобов`язань Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом, без застосування знижки передбаченої пунктом 8.7. Договору, відбувається після 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

У разі оплати Позичальником всіх відображених в обліку процентів за користування кредитом протягом Дисконтного періоду (за Дисконтною та Індивідуальною ставками), процентів за фактичні дні користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду (за Базовою процентною ставкою) та здійснення повного дострокового погашення всього Кредиту протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів визначаються з урахуванням застосування умов пункту 8.7. Договору, а зобов`язання Позичальника за цим Договором вважаються повністю припиненими шляхом їх належного виконання.

Для Поновлення Дисконтного періоду протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, Позичальнику необхідно оплатити зобов`язання по процентам за користування Кредитом, визначених з урахуванням застосування умов пункту 8.7. Договору.

Для Поновлення Дисконтного періоду в більш пізній термін, Позичальнику необхідно оплатити зобов`язання по процентам за користування Кредитом, визначених без застосування умов пункту 8.7. Договору, фактично нараховані проценти за користування Кредитом, та інші нарахування строк оплати яких настав (зокрема неустойки).

Таким чином, Договір кредитної лінії № 586768031 від 06.06.2025 року, на підставі умов якого було здійснено розрахунки заборгованості, був укладеним з дотримання умов Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», а також ЦК України і тому нарахування процентів за даним Договором у розмірах вказаних у розрахунках заборгованості повністю узгоджується його умовами та з законодавчими нормами.

Пункт 7.2 Договору передбачає, що Споживач в обов`язковому порядку повинен повернути суму кредиту не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 Договору.

Відповідач після закінчення строку Дисконтного періоду свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом (до 07.02.2026 року включно), а Позивач ТОВ «Таліон Плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору, тобто до дня дострокового розірвання Договору (08.02.2026 року) під розрахунок по Базовій ставці - 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Базова процентна ставка або Стандартна процентна ставка - процентна ставка, значена в паспорті кредиту та істотних характеристиках продукту «СМАРТ», як максимально можливий розмір плати за користування кредитом, з урахуванням обмеження максимального значення денної процентної ставки встановленої ЗУ «Про споживче кредитування» на момент отримання кожного окремого траншу за цим договором відповідно до п. 8.2 Договору, у разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множеннябазової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення).

Саме невиконання зобов`язань відповідачем по укладеному ним договору та вчасне неповернення кредитних коштів з процентами по користування ними, призвело до нарахування процентів за користування кредитними коштами, відповідно до умов договору

Доводи відповідача про те, що зазначені у паспорті споживчого кредиту реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту свідчать про несправедливість умов договору та потребують додаткової судової перевірки, є необґрунтованими та базуються на неправильному тлумаченні правової природи вказаних показників.

Відповідач помилково ототожнює інформаційні показники, наведені у паспорті споживчого кредиту, із фактичними умовами виконання договору.

Натомість реальний розмір заборгованості визначається відповідно до умов договору, фактичного строку користування кредитом, здійснених платежів та інших юридично значущих обставин, а не виключно на підставі орієнтовного розрахунку, наведеного у паспорті кредиту.

Безпідставними є також твердження про те, що відповідач не усвідомлював умови кредитування.

Паспорт споживчого кредиту був наданий відповідачу до укладення договору саме з метою виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання переддоговірної інформації.

Укладення договору після ознайомлення з паспортом кредиту свідчить про прийняття відповідачем запропонованих умов кредитування.

При цьому жодних доказів того, що паспорт кредиту не був доступний відповідачу до моменту укладення договору або що він містив недостовірну інформацію, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на необхідність перевірки відповідності умов договору ЗУ «Про споживче кредитування» також є загальним та неконкретизованим.

Відповідач не зазначає, які саме норми цього Закону були порушені кредитодавцем, не наводить правового обґрунтування таких тверджень та не подає жодних належних доказів на їх підтвердження.

Саме по собі зазначення високого значення реальної річної процентної ставки не свідчить про незаконність договору чи порушення вимог законодавства. Крім того, відповідач не оспорював договір у встановленому законом порядку, не звертався із позовом про визнання його недійсним або про визнання окремих його умов несправедливими, а тому посилання на нібито невідповідність окремих умов договору законодавству є способом уникнення виконання належним чином прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Суд першої інстанції дослідив усі подані сторонами докази, встановив факт укладення договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність простроченої заборгованості, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач не навів жодного конкретного положення договору чи розрахунку заборгованості, яке б свідчило про те, що проценти були нараховані саме як санкція за прострочення або що їх правова природа була змінена позивачем.

Наведені доводи мають оціночний характер та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Фактично скаржник ототожнює обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом із відповідальністю за прострочення виконання зобов`язання, хоча зазначені правові категорії мають різну правову природу.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення суду та відсутність підстав для його скасування.

Крім того, оскільки позов ТОВ «Таліон Плюс» задоволено повністю, суд першої інстанції урахувавши, що в матеріалах справи містяться докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність заперечень сторони відповідача про їх неспівмірність, обґрунтовано виходив з того, що реально понесені витрати позивача на правничу допомогу адвоката в 5000 грн є розумним розміром відшкодуванням таких витрат і співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України дійшов правильного висновку про стягнення їх у зазначеному розмірі з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя:

Судді: