Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №158/1778/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/1778/26 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.

Провадження № 22-ц/802/1052/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів: Бовчалюк З. А., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 травня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про надання фінансового кредиту № 06512-10/2023. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8851. Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 6 700 грн, строком на 360 днів, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав та надав ОСОБА_1 кредит в обумовленому розмірі. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 29032024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги у правовідносинах, які виникли на підставі кредитного договору та набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року. На момент переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розмір кредитної заборгованості становив 36 347 грн 50 коп., з яких: 6 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 647 грн 50 коп. - заборгованість за процентами. Після набуття права вимоги товариство як новий кредитор у межах строку кредитування нарахувало позичальнику відсотки за користування, у зв`язку з чим станом на день подання позовної заяви загальний розмір кредитної заборгованості ОСОБА_1 становить 67 000 грн, з яких: 6 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 60 300 грн - заборгованість за процентами.

Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року у розмірі 67 000 грн, а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 травня 2026 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року у розмірі 67 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову у цій справі. Суд не звернув уваги на те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту у розмірі 6 700 грн і фактично перевищує таку суму у 10 разів, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подав.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 26 серпня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить змінити, виходячи з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про надання фінансового кредиту № 06512-10/2023. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8851.

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.4.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 700 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 05 жовтня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 28 вересня 2024 року. У клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, у тому числі на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п 1.2. цього договору.

Згідно з п. 1.5. договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 15 днів.

Відповідно до п 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-0841.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Графік платежів до договору про надання фінансового кредиту №06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року представлений в якості додатку № 1 до договору.

До укладення договору позичальник ОСОБА_1 підписав в електронній формі заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, в якій вказав свої персональні дані, номер банківської карти для перерахування коштів, а також паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені контактні дані кредитодавця та основні умови кредитування.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом-повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року, відповідно до якого 05 жовтня 2023 року здійснено переказ на картку № НОМЕР_1 у розмірі 6 700 грн, номер транзакції в системі iPay.ua – 293111160.

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 29032024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги у правовідносинах, які виникли на підставі кредитного договору та набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року. На момент переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розмір кредитної заборгованості становив 36 347 грн 50 коп., з яких: 6 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 647 грн 50 коп. - заборгованість за процентами. Вказана обставина також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року.

29 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» надіслало відповідачу ОСОБА_1 повідомлення, яким проінформувало його як позичальника про відступлення права вимоги по згаданому кредитному договору на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та про необхідність здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором новому кредитору.

Після набуття права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як новий кредитор у межах строку кредитування, а саме за період з 30 березня 2024 року по 28 вересня 2024 року включно нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви загальний розмір кредитної заборгованості ОСОБА_1 становить 67 000 грн, з яких: 6 700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 60 300 грн - заборгованість за процентами.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 жодних платежів на погашення кредитної заборгованості не здійснював.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у своїх вимогах зазначало, що відповідач умови кредитного договору не виконав, кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 67 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь товариства.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження укладення кредитного договору № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» позивач надав електронний доказ в паперовій формі. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8851, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

У цій справі відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт укладення 05 жовтня 2023 року з ТОВ «Аванс Кредит» в електронній формі кредитного договору № 06512-10/2023 та отримання кредиту у розмірі 6 700 грн. Проте, відповідач не погоджується із розміром заборгованості за процентами, вважаючи, що вона є неспіврозмірно і диспропорційно завищена відносно тіла кредиту. Разом з тим, жодних платежів на погашення кредитної заборгованості відповідач не здійснював.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

Наявні у цій справі докази підтверджують факт набуття позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у встановленому законом порядку права вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

У справі, що переглядається, суд першої інстанції частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що надані позивачем документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами та існування у позичальника заборгованості за цим договором, що свідчить про те, що відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, а тому дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право грошової вимоги, заборгованості за вказаним кредитним договором.

Однак, вирішуючи питання щодо розміру кредитної заборгованості, суд першої інстанції не врахував вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року. При цьому, вищезазначеним Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23 квітня 2024 року включно до 20 серпня 2024 року включно); - з 21 серпня 2024 року включно та надалі – 1%. Вищезазначений Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року. У цій справі кредитний договір був укладений 05 жовтня 2023 року.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки у цій справі кредитний договір укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» і строк його дії продовжено після набрання чинності цим Законом, тому на нього поширюється строк дії п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведені обставини, апеляційний суд здійснює перерахунок заборгованості за процентами за користування кредитом.

За період з 05 жовтня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно (201 день) на суму кредиту 6 700 грн підлягали нарахуванню проценти за денною процентною ставкою 2,5%, розмір процентів становить 33 667 грн 50 коп.

За період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно (120 днів) на суму кредиту 6 700 грн підлягали нарахуванню проценти за денною процентною ставкою 1,5%, розмір процентів становить 12 060 грн.

За період з 21 серпня 2024 року до 28 вересня 2024 року включно (39 днів) на суму кредиту 6 700 грн підлягали нарахуванню проценти за денною процентною ставкою 1%, розмір процентів становить 2 613 грн.

Загальний розмір заборгованості за процентами у даному випадку становить 48 340 грн 50 коп.

Зважаючи на наведені розрахунки, здійснені апеляційним судом, остаточний розмір кредитної заборгованості, який у даному випадку підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 55 040 грн 50 коп., з яких: 6 700 грн – заборгованість за тілом кредиту, 48 340 грн 50 коп. - заборгованість за процентами.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що розмір заборгованості за процентами є неспіврозмірно і диспропорційно завищений відносно тіла кредиту, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розрахунок заборгованості за процентами здійснений апеляційним судом з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та який не суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», а тому колегія суддів не вбачає умов для зменшення розміру заборгованості за процентами за кредитом, який апеляційним судом був зменшений зважаючи на законодавчі обмеження щодо процентної ставки за споживчими кредитами, а також погоджений сторонами договору строк кредитування.

Разом з тим, право позикодавця на стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за користування кредитом з позичальника на свою користь відповідає положенням статей 1048, 1049 ЦК України та умовам укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, належить змінити, зменшивши розмір кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором до 55 040 грн 50 коп., що має наслідком часткове задоволення позову у цій справі. З огляду на наведене, апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд цій справі оскаржуване рішення суду змінює, тому відповідно до наведених положень ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», на його користь з відповідача ОСОБА_1 відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 187 грн 16 коп., а з позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь відповідача у зв`язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 712 грн 86 коп.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи наведене та положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача ОСОБА_1 , на якого покладено більшу суму судових витрат, сплатити позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» різницю судових витрат у розмірі 1 474 грн 30 коп.

Крім того, визначений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, проте ураховуючи часткове задоволення позову у цій справі, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог належить стягнути такі витрати у розмірі 3 286 грн.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 травня 2026 року у цій справі змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 06512-10/2023 від 05 жовтня 2023 року у розмірі 55 040 (п`ятдесят п`ять тисяч сорок) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1 474 (одна тисяча чотириста сорок сім) гривень 30 (тридцять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: