Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №468/1343/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1343/26

2/468/1127/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, посилаючись на відсутність можливості сплачувати аліменти у встановленому раніше розмірі.

ОСОБА_3 22.06.2026 надала суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що обставини, на які посилається позивач, вже були предметом розгляду та оцінки місцевого та апеляційного судів у справі № 468/153/25 за позовом ОСОБА_2 до нього про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

29.06.2026 позивач надав суду відповідь на відзив, де зазначив, що рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.12.2025 у справі № 468/153/25 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх доходів його щомісячно, починаючи з 24 січня 2025 року і до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років. Тому він звернувся до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, тобто з визначенням твердої грошової суми - до 50% від прожиткового мінімуму на працездатних осіб.

До відзиву надана позовна заява до ОСОБА_2 в новій редакції про зміну способу стягнення аліментів, в якій він просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.12.2025 у справі № 468/153/25, змінити розмір аліментів до 50 % від прожиткового мінімуму на працездатних осіб та стягувати з нього аліменти в розмірі до 50 % від прожиткового мінімуму на працездатних осіб на утримання ОСОБА_2 , починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення двадцять трьох років або у разі припинення навчання.

В обґрунтування позову вказано, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і який було розірвано рішенням рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.12.2025 за позовом ОСОБА_2 з нього стягуються аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно, починаючи з 24.01.2025 і до досягнення нею двадцять трьох років. Проте він не має можливості сплачувати таку суму, оскільки в нього погіршився стан здоров`я з період перебування на військовій службі з 2025 року, та матеріальне становище, оскільки на його утриманні перебувають непрацююча дружина, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийомні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Посилаючись на ст. ст. 180-184,192 СК України просив змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.12.2025 у справі № 468/153/25, та їх розмір, стягувати аліменти до 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на утримання ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, та до досягнення двадцять трьох років або у разі припинення навчання.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вказані докази вже подавались позивачем під час розгляду справи про стягнення аліментів, захворювання, на які він посилається, з`явились у 2008 році, його дружина не є непрацездатною, він також несе витрати на утримання дітей дружини, прийомної дитини. Проте, що вона також має певні захворювання, які потребують витрат на лікування, вона навчається, тож змушена винаймати житло в іншому місті, а мати не в змозі надати їй потрібну фінансову допомогу.

У відповіді на відзив позивач вказав, що з 2025 року перебуває на військовій службі, тому стан його здоров`я погіршився та він змушений проходити необхідне лікування та нести на це витрати. Також з 27.05.2026 його дружині у прийомну сім`ю переданий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 та 03.07.2026 наказом служби у справах дітей Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області продовжений з 28.07.2026 термін тимчасового влаштування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у прийомну сім`ю його дружини ОСОБА_8 , тому він утримує дружину та п`ятьох дітей. Дружина не працює, оскільки займається їх вихованням. Позивач наполягає на зміні способу стягнення аліментів з метою забезпечення справедливого та пропорційного розподілу коштів між усіма дітьми, посилаючись на ст. 199 СК України.

В судовому засіданні позивач не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Ядловський І.М. до суду не з`явились , надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, в якій зазначили, що позивач не має права ініціювати питання про зміну способу стягнення аліментів, таким правом відповідно до ст. 181 СК України наділений лише одержувач аліментів. Надані ним докази не можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, оскільки більшість з них вже були надані суду при розгляді справи про встановлення аліментів рішенням від 03.12.2025, додаткових доказів зміни свого матеріального стану позивач не надав, зокрема, інформації про розмір оплати своїй дружині, яка взяла на виховання дитино, що передбачено законодавством, інформації про розмір інших виплат, які отримує його сім`я, розмір аліментів, які він пропонує платити ОСОБА_2 , не здатен забезпечити її потреби.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою позивача ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.12.2025, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 17.03.2026 у цивільній справі № 468/153/25 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно, починаючи з 24.01.2025 і до досягнення нею двадцять трьох років, право на утримання (одержання) аліментів припиняється у разі припинення навчання.

Розпорядженням Баштанської районної військового адміністрації від 23.04.2024 №59-р, створено прийомну сім`ю на базі родини ОСОБА_8 , влаштовано ІНФОРМАЦІЯ_7 у її прийомну сім`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з довідкою Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 07.07.2025 року за №130 до складу сім`ї ОСОБА_9 входять: дружина ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_4 , 2011 року народження, син ОСОБА_4 , 2014 року народження, прийомна дитина ОСОБА_5 , 2008 року народження.

Наказом начальника служби у справах дітей Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області № 44/01-05 від 03.07.2026 продовжений з 28.07.2026 термін тимчасового влаштування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у прийомній сім`ї ОСОБА_8 .

Відповідно до акту про факт передачі дитини від 27.05.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 переданий ОСОБА_8 на підставі наказу начальника служби у справах дітей Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області № 36/01-05 від 26.05.2026.

Відповідно до направлення № 36 від 29.01.2026 військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був направлений на обстеження до лікаря травматолога. 10.02.2026 він отримав консультацію лікаря-травматолога діагноз: застаріле пошкодження сухожилків надостьового, підостьового м`язів, суглової губи правого плечового суглобу, теносиновіт довгої голівки двоголового м`яза, субакроміальний імпіджмент правого плеча. Остеохондроз поперекового відділу хребта, правобічний кокс артроз під питанням та консультацію лікаря-невропатолога, діагноз: хронічна, вертеброгенна люмбалгія.

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно положень ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених ст.182 Сімейного Кодексу України.

В свою чергу ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 3 ст. 183 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За такого, відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі виключно за заявою одержувача аліментів, отже і визначити спосіб стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, а не в частці від доходу суд також може виключно за заявою одержувача аліментів, а не за заявою платника аліментів.

Натомість за позовом платника аліментів може бути лише змінений розмір аліментів, але не спосіб їх стягнення.

При цьому, висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 05.02.2014 №143цс13, на які посилається позивач в позові, до даної справи застосовуватись не можуть, оскільки з того часу суттєво змінились положення Сімейного кодексу України, в тому числі і щодо того, хто може обирати та змінювати в подальшому спосіб стягнення аліментів.

При цьому, як слідує з позовних вимог, позивач, як платник аліментів, просить змінити саме спосіб стягнення аліментів з частки від доходів платника на тверду грошову суму у розмірі до 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позовні вимоги платника аліментів ОСОБА_1 щодо зміни способу стягнення аліментів з частки від доходів платника на тверду грошову суму суперечать вказаним вище положенням Сімейного кодексу України, тому задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що підстави для зміни розміру аліментів також відсутні.

Так, обставини, на які посилається позивач, а саме: захворювання та потреба у лікуванні позивача, створення прийомної сім`ї та необхідність нести витрати на утримання своїх дітей та прийомної дитини ОСОБА_5 вже були предметом розгляду суду та враховані при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_2 у цивільній справі № 468/153/26.

Посилання позивача на необхідність нести витрати на свої лікування у зв`язку з погіршенням стану здоров`я після вступу на військову службу суд відхиляє. Так, наявність вказаних захворювань також вже були враховані судом при визначенні розміру аліментів в розмірі не 1/4, а 1/6 частки доходів його на утримання повнолітньої ОСОБА_2 у цивільній справі № 468/153/26. Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я, у разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров`я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров`я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами. Відтак, ОСОБА_1 , як військовослужбовець, має право отримувати безоплатну кваліфіковану медичну допомогу та лікування у військових та цивільних закладах охорони здоров`я за рахунок державного бюджету.

Також суд відхиляє посилання позивача на необхідність утримання прийомних дітей, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у прийомних сім`ях, грошового забезпечення прийомним батькам, а також сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за прийомних батьків здійснюється за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 552. Згідно з пунктом 7 цього Порядку розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, також відповідно до пункту 8 цього ж Порядку батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях встановлюється грошове забезпечення, розмір якого визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період (у місячному розмірі) та кількості прийомних дітей та дітей-вихованців, які фактично виховуються в сім`ї в розрахунковому місяці.

Отже, прийомні діти знаходяться на повному державному забезпечення та позивач не зобов`язаний їх утримувати, а дружина отримує дохід у вигляді грошового забезпечення, що передбачено вказаним вище Порядком та підтверджується договором про функціонування прийомної сім`ї та влаштування дитини на виховання та спільне проживання від 26.04.2024.

З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та ст.ст. 181, 199-200 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12; 13; 264; 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складене 26.08.2026.

СУДДЯ: