Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №459/1492/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1492/25

Провадження № 2/459/379/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи на стороні відповідача: Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась із позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи на стороні відповідача: Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, у якому просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з відповідних актових записів про народження дітей відомості про ОСОБА_1 як батька та внести до них зміни, зазначивши батьком дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову представник зазначила, що з 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка вказує, що при державній реєстрації народження дітей відомості про батька були внесені на підставі її заяви відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а батьком зазначено ОСОБА_1 . При цьому, фактичним батьком дітей, за твердженням позивачки, є ОСОБА_3 , з яким вона спільно проживала, вела спільне господарство, разом виїжджала на заробітки до Республіки Польща та виховувала дітей. ОСОБА_3 матеріально утримував дітей та підтримував із ними сімейні стосунки. Позивачка зазначає, що ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних Сил України, а ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Масютівка Куп`янського району Харківської області. За життя він неодноразово висловлював намір оформити своє батьківство щодо дітей, однак зробити цього не встиг. У зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 та відсутністю в актових записах про народження дітей відомостей про нього як про батька, позивачка позбавлена можливості оформити дітям пенсію у зв`язку з втратою годувальника та інші належні їм виплати. Посилаючись на неможливість встановити батьківство у позасудовому порядку, позивачка звернулася до суду. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

23.06.2025 від представника відповідача - адвоката Галушки В. В. надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що відповідачка заперечує факт проживання позивачки з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та зазначає, що надані позивачкою фотографії, спільні поїздки й банківські перекази не підтверджують ані сімейних відносин, ані утримання дітей. Також вказує, що за життя ОСОБА_3 не звертався із заявою чи позовом про визнання батьківства, а твердження про його намір визнати дітей батьківством не підтверджені доказами. Відтак, представник відповідачки вважає, що позивачкою не доведено факт проживання однією сім`єю та батьківство ОСОБА_3 щодо дітей, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити та стягнути судові витрати.

Ухвалою від 07.08.2025 у даній справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, а провадження у справі зупинено.

11.09.2025 на адресу суду надійшов лист від Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/114/14-25166-2025 з клопотанням судового експерта Якимів М., у якому останній просить надати дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів експертизи відповідно до вимог ч. 4 ст. 108 ЦПК України, а також просить надати у розпорядження експерта копію висновку (висновків) експерта, де досліджено біологічні зразки трупа невстановленої особи, яка у подальшому визнана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 11.09.2025 провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 30.09.2025 у даній справі було надано судовому експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Якимів М. дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів судової молекулярно-генетичної експертизи, призначеної ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 07.08.2025 та витребувано у Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України належним чином засвідчену копію висновку (висновків) №СЕ-19-24/48938-БД від 15.10.2024, у якому було досліджено біологічні зразки трупа невстановленої особи, яка у подальшому визнана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після його надходження забов`язано надати такий у розпорядження експертів Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у даній справі було зупинено.

02.10.2025 на адресу суду надійшов ще один лист від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про відсутність матеріалів, оскільки біологічні зразки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, результати якої оформлені висновком експерта №СЕ-19-24/48938-БД від 15.10.2024 не надавались та не зберігаються.

На адресу суду 30.10.2025 надійшов лист Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість виконання ухвали суду від 30.09.2025 щодо надання копії висновку експерта № СЕ-19-24/48938-БД від 15.10.2024, оскільки відповідно до ст. ст. 69, 222 КПК України надання такого документа є неможливим.

На адресу суду 28.11.2025 надійшло повідомлення від Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість виконати ухвалу суду від 07.08.2025, оскільки до Львівського НДЕКЦ МВС не надано копії експертно-криміналістичного центру МВС України, в якому викладено Державного науково-дослідного результати молекулярно-генетичного дослідження біологічного матеріалу від трупа особи, що у подальшому ідентифікована як ОСОБА_3 , що унеможливило проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за ухвалою суду від 07.08.2025.

Ухвалою від 01.12.2025 було поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою від 23.12.2025 у даній справі було витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Київській області копію висновку експерта ДНДЕКЦ МВС № СЕ-19-24/48938-БД від 15.10.2024, судової молекулярно генетичної експертизи, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 12022120000000122 від 21.04.2024.

На адресу суду 20.01.2026 від слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Київській області надано копію висновку експерта ДНДЕКЦ МВС № СЕ-19-24/48938-БД від 15.10.2024, судової молекулярно генетичної експертизи, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 12022120000000122 від 21.04.2024.

Ухвалою від 09.02.2026 у даній справі було призначено повторно судову молекулярно-генетичну експертизу, а провадження у справі зупинено.

На адресу суду 03.06.2026 від Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшла справа із висновком експерта №СЕ-19/114-26/5236-БД від 25.05.2026.

Ухвалою від 04.06.2026 було поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою від 30.06.2026 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду.

18.08.2026 сторони та третя особа у підготовче судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивачки подав заяву, в якій просив здійснити розгляд даної справи без участі сторони позивача, де також вказав, що позовні вимоги підтримують та просять такі задовольнити.

Представник відповідачки просив розглядати справу за його відсутності, а вирішення питання щодо задоволення позову залишив на розсуд суду.

Від представника третьої особи – Шептицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 27 серпня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 18 серпня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 27 серпня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка перебувала у відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - солдатом військової частини НОМЕР_1 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його матір`ю записана – ОСОБА_1 , а батьком – ОСОБА_6 , запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00024059944 від 26.09.2019 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 26.09.2019 Червоноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (т. 1, а. с. 10 -11, 17).

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , її матір`ю записана – ОСОБА_1 , а батьком – ОСОБА_6 , запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00033496662 від 03.11.2021 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 03.11.2021 Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (т.1, а. с. 12-13, 18).

Із копії сповіщення військової частини НОМЕР_1 №313 від 29.10.2024 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Масютівка Куп`янського району Харківської області (т.1 а. с. 19).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно Бродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (т. 1 а. с. 20).

У матеріалах справи міститься копія висновку експерта Державного НДЕКЦ МВС України від 15.10.2024 № СЕ-19-24/48938-БД, згідно з яким за результатами порівняльного дослідження зразка букального епітелію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та біологічних зразків трупа № 58 встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічною матір`ю невстановленої особи чоловічої генетичної статі (трупа № 58) з ймовірністю не менше 99,99999 % ( т. 1, а. с. 227-232).

Відповідно до копії постанови про встановлення особи від 29.10.2024, винесеної слідчим СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12022120000000122, труп невстановленої особи чоловічої генетичної статі № 58 визнано трупом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 128 -129).

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-26/5236-БД від 25.05.2026 особа чоловічої генетичної статі — труп № 58, який у подальшому ідентифікований як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ймовірністю не менше ніж 99, 999999999999 %. Особа чоловічої генетичної статі — труп № 58, який у подальшому ідентифікований як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ймовірністю не менше ніж 99, 999999999999 % (т. 2 а. с. 11-16).

Згідно із листом Української фінансової групи №395-05 від 28.12.2024, ОСОБА_3 у період з 2020 по 2022 роки здійснював грошові перекази, на ім`я позивачки (т. 1 а. с. 26-27).

Позивачка просить позов задовольнити, посилаючись на те, що вона спільно проживала з ОСОБА_3 , вони разом виховували дітей, а після його загибелі відсутність відомостей про нього як про батька дітей в актових записах про їх народження унеможливлює оформлення дітям пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання інших належних їм виплат.

При ухваленні рішення суд керується наступними нормами чинного законодавства України.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

У статті 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У справі, що розглядається, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Разом із тим, як зазначає позивачка, вони спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та виховували дітей.

За час спільного проживання у 2019 році у них народився син — ОСОБА_4 , а у 2021 році — донька ОСОБА_5 . При цьому, відомості щодо батька дитини були внесені у порядку, передбаченому ст. 135 СК України (зі слів матері), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00024059944 від 26.09.2019 та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00033496662 від 03.11.2021.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином відповідачки, що неоспорюється та не заперечується останньою.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Масютівка Куп`янського району Харківської області, що підтверджується сповіщенням військової частини НОМЕР_1 № 313 від 29.10.2024 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Позивачка зазначила, що за життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком дітей, не заперечував свого батьківства, однак за життя не мав можливості офіційно встановити своє батьківство. У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з метою встановлення батьківства для оформлення дітям відповідного права на соціальне забезпечення як дітям загиблого військовослужбовця.

Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері та смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану. Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зробив висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, висновок якої має важливе значення у процесі дослідження батьківства, є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ (постанови Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 05 червня 2024 року у справі № 458/619/17).

Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-4 (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Як зазначалося вище, згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-26/5236-БД від 25.05.2026 особа чоловічої генетичної статі — труп № 58, який у подальшому ідентифікований як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ймовірністю не менше ніж 99, 999999999999 %. Особа чоловічої генетичної статі — труп № 58, який у подальшому ідентифікований як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з ймовірністю не менше ніж 99, 999999999999 % .

Дослідивши висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/114-26/5236-БД від 25.05.2026 суд вважає його повним, обґрунтованим і таким, що не викликає сумніву у його правильності, а отже даний висновок експерта є належним і допустимим доказом у даній справі. Зазначений висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Матеріали справи не містять жодного доказу на спростування таких висновків.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про визнання загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до пп.20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/2 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із пп.2.13.1 п.2.13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (пп. 2.16.4 п. 2.16 розділу ІІ Правил).

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необхідність внесення змін в актовий запис про народження: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі "батько" - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Питання щодо стягнення з відповідача суми судових витрат позивачем не порушувалося.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265,268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити відомості про ОСОБА_6 , громадянина України, як батька з актового запису №355 від 26.09.2019, вчиненого Червоноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести зміни в даний актовий запис вказавши в графі "батько" - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити відомості про ОСОБА_6 , громадянина України, як батька, з актового запису №509 від 03.11.2021, вчиненого Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни в даний актовий запис, вказавши в графі "батько" - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ),

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ),

Третя особа на стороні відповідача: Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 25323622, адреса: Львівська область, м. Шептицький, вул. Грушевського, 2).

Суддя: М. В. Мельникович