Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №759/2293/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2293/26

пр. № 2-о/759/200/26

02 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

присяжних Шкатова С.К., Теренчука Р.Д.

за участю секретаря судового засідання Дутової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

встановив:

26.01.2026 електронними засобами зв`язку через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Костюкевич Наталі Валеріївни надійшла заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, у якій заявник просить оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, місцем смерті вважати село Веселе, Бахмутського району Донецької області, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовує тим, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , який з 21 вересня 2023 року проходив службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання в районі села Веселе Бахмутського району Донецької області 19 січня 2024 року військовослужбовець зник безвісти. Проведені пошукові заходи не дали результату щодо встановлення його місцезнаходження.

Оголошення військовослужбовця померлим необхідне для оформлення документів для реєстрації смерті, отримання свідоцтва про смерть, отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України, реалізацію права на спадкування, яка залишилася після його смерті а також увіковічення пам`яті сина.

Ухвалою від 23.02.2026 відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами окремого провадження, призначено судове засідання.

03.03.2026 до суду надано додаткові пояснення заінтересованої особи - представника Міністерства оборони України, щодо заперечення вимог заявника з наступних підстав. Оскільки військовослужбовець пропав безвісти в період дії воєнного стану за обставин збройної агресії російської федерації, згідно з ч. 2 ст. 46 ЦК України особа може бути оголошена померлою через два роки від дня закінчення воєнних дій або не раніше шести місяців від такого закінчення з урахуванням конкретних обставин. Тобто , відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій. Враховуючи, що воєнні дії в Україні тривають і воєнний стан не скасовано, відлік встановлених строків не розпочався, тому звернення заявника є передчасним.

05.03.2026р. до суду надано пояснення заінтересованої сторони - представника військової частини НОМЕР_1 , а також матеріали службового розслідування.

06.05.2026 електронними засобами зв`язку через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Костюкевич Наталі Валеріївни надійшла заява про уточнення (доповнення) вимог, де прохала суд оголосити громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР 19780127-04838, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , померлим у зв`язку із захистом Батьківщини під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України Місцем смерті вважати село Веселе, Бахмутського району, Донецької області Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просила задовольнити, дала пояснення, які зводяться до викладеного в заяві.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши зібрані по справі докази, вважає заяву, такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданим Ленінградським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Києва від 03.02.1978р.

21.09.2023 року, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №264 від 21.09.2023 р (по особовому складу) на посаду командира гармати 2 відділення 2 взводу 1 Артилерійської батареї НОМЕР_5 окремого батальйону спеціального призначення.

19 січня 2024 року ОСОБА_1 отримала сповіщення №131/111 від 19.01.2024р. про те що її син ОСОБА_2 зник безвісти під час наступальних дій ворога та мінометного обстрілу в районі села Веселе Бахмутського району Донецької області.

25.01.2024р. Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, зареєстровано кримінальне провадження №1202410008000359 за ч.1 ст.115 КК України, про зникнення безвісти 12.01.2024 року ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання у н.п. Веселе Донецької області.

Відповідно до даних, що містяться у Акті службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 призначеного Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.01.2024р. за №11 вбачається, що сержант ОСОБА_2 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обсп №66/дск від 11.01.2024р. командир 1 абатру здійснив перерозподіл наявних сил та засобів і в термін до 18:00 11.01.2024р. призначив та відрядив в тактичне підпорядкування командира РТГр особовий склад, який буде задіяний у виконанні бойових завдань на позиціях РОП «РИМ», з розрахунку 1 абатр - 8 військовослужбовців .

Згідно із записами, зробленими у журналі бойових дій ВЧ НОМЕР_1 (витяг додається) інв. №300-дск від 21.03.2023р. та інв.. №1282-дск від 01.12.2023рю за 16 червня 2023р. та за 12 січня 2024р. встановлено, що 12.01.2024р. о 06:45 при заході на позиції група 8 військовослужбовців, яка була сформована з двох артилерійських підрозділів для виконання бойового завдання по підсиленню особового складу на позиціях ВОП «СУДАН» (згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обсп №66дск від 11.01.2024р.), при прибутті в н.п. ВЕСЕЛЕ потрапили під мінометний обстріл. Втрати - 1-200 (позивний ТОР сержант ОСОБА_2 . Серед осіб безвісти зниклих - сержант ОСОБА_2 , командир гармати 2 відділення 2 взводу, 1 Артилерійської батареї.

У рапорті №431 від 12.01.2024р. командира 1 Артилерійської батареї капітан ОСОБА_3 доповів, що 12.01.2024р. о 07:20 під час виконання бойового завдання, відповідно до бойового розпорядження командира 21 обсп №66/дск від 11.01.2024р. в н.п. Веселе Бахмутського району Донецької області сержант ОСОБА_2 , командир гармати 2 відділення 2 взводу, 1 Артилерійської батареї. ВЧ НОМЕР_1 , при заході на обігрів в результаті ворожого мінометного обстрілу отримав поранення несумісні з життям. Тіло загиблого військовослужбовця знаходиться на позиціях. Вищевказаний військовослужбовець мав при собі належні засоби захисту (бронежилет, шолом).

Свідками події були солдат ОСОБА_4 (номер обслуги 3 відділення 1 взводу 1 артилерійської батареї та солдат ОСОБА_5 (номер обслуги 2 відділення 2 взводу 1 Артилерійської батареї. Однак жоден з них не міг дати своїх пояснень у ході службового розслідування, оскільки 14.01.2024р., виконуючи бойове завдання згідно того ж самого бойового розпорядження, солдат ОСОБА_6 був поранений, а солдат ОСОБА_7 загинув

З пояснення навідника 1 відділення 1 взводу 1 артилерійської батареї солдата ОСОБА_8 стало зрозуміло, що 11.01.2024р. він отримав від командира 1 Артилерійської батареї капітана ОСОБА_3 бойове розпорядження командира НОМЕР_5 обсп №66/дск від 11.01.2024р.: відбути на тактичне підпорядкування командира РТГр, виконувати бойові завдання на позиціях РОП «РИМ». Солдат ОСОБА_8 був одним із 8 військовослужбовців цього підрозділу, що ввечері того ж дня відбули до н.п. Веселе Бахмутського району Донецької області згідно вищевказаного наказу, у тому числі сержант ОСОБА_2 , командир гармати 2відділення 2 взводу.

12.01.2024р. о 07:20 солдат ОСОБА_8 був свідком того, що під час виконання бойового завдання, відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обсп №66/дск від 11.01.2024р. в н.п. Веселе Бахмутського району Донецької області сержант ОСОБА_2 , командир гармати 2 відділення 2 взводу 1 Артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , при заході на обігрів в результаті ворожого мінометного обстрілу отримав поранення несумісні з життям. Вищевказаний військовослужбовець мав при собі належні засоби захисту (бронежилет, шолом). Тіло військовослужбовця залишилось на позиціях.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 року №47 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти » військовослужбовця, сержанта ОСОБА_2 , командира рагмати 2 відділення 2 взводу 1 артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з 12 січня 2024 року вважати зниклим безвіти ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захитом Батьківщини в н.п. Веселе Бахмутського району Донецької області

Листом від 02.12.2025 року Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України у відповідь на адвокатський запит повідомив про те, що в рамках взаємодії з органами які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувалися. Об`єднаний центр на постійній основі здійснює співпрацю з органами державної влади в рамках координації пошуку, звільнення кожного українського оборонця у тому числі зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 .

З виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора отриманого від ДП "Український національний центр розбудови миру" Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12..08.1949р. за вих №06-04/51513 від 30.12.2025р. відсутня будь-яка інформація про перебування в полоні ОСОБА_2 у т.ч. відсутні Підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, та підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел.

З листа отриманого з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (вих. №222/кші837 від 12.01.2026р.) вбачається, що у даного органу відсутнє підтвердження від Міжнародного комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні ОСОБА_2 , а також відомості про його стан здоров`я та місце утримання.

У відповіді на адвокатський запит представника заявника від 29.01.2026р. (вих. МВС №260/30-2026) Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України повідомило, що у розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на цей час інформація про його фактичне місцезнаходження відсутня.

У відповіді на адвокатський запит представника заявника 18.02.2026 року Покровське РУП ГУНП в Донецькій області листом №2993/301-2026 повідомило, що В провадження слідчого відділу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12024100080000359 від 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також: Під час відпрацювання матеріалів кримінального провадження було скеровано запити до ДП «Український національний центр розбудови миру», до об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (для встановлення інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні), а також було направлено запит до військової частини НОМЕР_4 ( для отримання копії службового розслідування, та з`ясування обставин зникнення безвісти ОСОБА_2 ). На даний час досудового розслідування застосовуються усі можливі слідчі (розшукові) дії для встановлення місця перебування безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але на даний час встановити місце перебування останнього не виявилось можливим. На даному етапі досудового розслідування рештки тіла ОСОБА_2 не було встановлено та ніяких експертних досліджень не проводилося. В матеріалах кримінального провадження №12024100080000359 від 26.01.2024 наявні ДНК-профілі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рідного брата ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які поміщені до бази ЕРГІЛ. При можливому збігу до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області буде скеровано лист збігу від ДНДЕКЦ і слідчим буде призначено судову молекулярно-генетичну експертизу для підтвердження або спростування зазначеного збігу, та про це буде повідомлено близьких родичів загиблого.

Надаючи правову оцінку вимогам заявника, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Верховний Суду у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17 виснував, що виходячи зі змісту положень статей 43,46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 судді наголошують на тому, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку , встановленому реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309 (далі - Наказ N 309). Даний Наказ №309 був чинний на момент винесення Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі N 755/11021/22. У цьому Наказі N 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу N 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також, не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У справі, що розглядається, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 12.01.2024 року виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, а саме у результаті ворожого мінометного обстрілу у районі н.п. Веселе, Бахмутського району, Донецької області отримав поранення несумісні з життям і його тіло перебуває на тимчасово окупованій ворогом території України. Дані обставити є обставинами, що загрожували життю та здоров`ю, і можуть давати підстави припускати загибель особи. Це прямо підпадає під дію частини другої статті 46 ЦК України.

Про місце перебування військовослужбовця ОСОБА_2 немає жодних відомостей, за цей час також не було підтверджено факт перебування останнього у полоні.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 р. у справі №755/11021/22 надала правовий висновок щодо визначення моменту, з якого потрібно починати відлік шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Таким чином, строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, відраховується з дня закінчення активних бойових дій на певній території (місцевості) ймовірної загибелі особи.

У справі, що розглядається, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 12.01.2024 року під час виконання бойового завдання у зв`язку з військовою агресією російської федерації в районі населеного пункту Веселе, Бахмутського району, Донецької області.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», с. Веселе Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області бойові дії розпочались 24.02.2022 року та завершились 08.05.2024 року. З 09.05.2024 року вказаний населений пункт значиться як тимчасово окупований.

Отже, оскільки бойові дії в районі зникнення ОСОБА_2 завершилися 08.05.2024 року, а звернення до суду відбулося 26.01.2026 року, шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 46 ЦК України з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування, вже минув.

Суд також враховує позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у п.п.73-74 постанови від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, що оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця, мати зниклого безвісти військовослужбовця, є особою похилого віку, За таких конкретних обставин справи суд вважає, що застосування мінімального шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.46 ЦК України, є обґрунтованим та відповідає принципам справедливості та верховенства права, оскільки для заявника як особи похилого віку та внутрішньо переміщеної особи, яка втратила сина під час виконання ним військових обов`язків, особливо важливим є вчасне отримання гарантованих законодавством соціальних виплат та реалізація пов`язаних з цим прав. Тривале очікування можливості оголошення особи померлою може істотно вплинути на забезпечення потреб заявниці в її віці.

Щодо заперечень представника Міністерства оборони України про передчасність звернення та необхідність чекати завершення воєнних дій на всій території України, суд зазначає, що така позиція не узгоджується з чинною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду. Як зазначено у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані заявницею докази у своїй сукупності дають підставу припускати загибель її сина - ОСОБА_2 військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 командира гармати 2 відділення 2 взводу 1 артилерійської батареї НОМЕР_5 окремого батальйону спеціального призначення, від дня його вірогідної загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання за призначенням в ході ведення бойових дій в районі н.п. Веселе, Бахмутського району, Донецької області, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо доводів представника Міністерства оборони України про можливе порушення прав інших заінтересованих осіб, які мають право на соціальні виплати за зниклого безвісти військовослужбовця, та які не залучені до участі у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2016 №884 (надалі також - Порядок), виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно (п.5 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону виплата грошового забезпечення здійснюється рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені).

Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Отже, у даному випадку обов`язок з організації та здійснення виплат родичам зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 покладено саме на Міністерство оборони України, яке має у своєму розпорядженні інформацію про осіб, що вже отримують таку допомогу та які не отримують її, проте мають на неї право.

Таким чином, заперечення представника Міністерства оборони України щодо можливого припинення виплат іншим особам, не залученим до участі у справі, суд вважає необґрунтованими, оскільки представник не надав конкретної інформації про наявність таких осіб та їх права, попри те, що відповідні відомості, за їх наявності, мають перебувати у розпорядженні Міноборони України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 258-260, 263-265, 305-308, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення померлим - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_2 ) громадянина України, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 командира гармати 2 відділення 2 взводу 1 артилерійської батареї НОМЕР_5 окремого батальйону спеціального призначення , померлим у зв`язку із захистом Батьківщини під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Днем смерті ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_2 ), вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - с. Веселе Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, Україна.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Сенько М.Ф.

Присяжні:

Шкатова С.К.

Теренчук Р.Д.