Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №447/2583/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/876/26

Справа №447/2583/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Бачун О.І.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2КУпАП,-

встановив:

Відповідно до протоколу серії ВБА №211032, 27.06.2026 року о 22год.30хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно невістки ОСОБА_2 , під час якого голосно кричав, виражався нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу серії ВБА №218603, 28.06.2026 року о 14год.00хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_3 , під час якого голосно кричав, виражався нецензурними словами, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу серії ВБА №218604, 27.06.2026 року о 22год.30хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього внука ОСОБА_4 , під час якого кричав, виражався нецензурними словами,словесно погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілого, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173-2 ч.2КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу серії ВБА №218605, 27.06.2026 року о 22год.30хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього внука ОСОБА_5 , під час якого кричав, виражався нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілого, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173-2 ч.2КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП не визнав, пояснив, що дійсно між ним та потерпілими відбулася розмова на підвищених тонах, однак жодного психологічного насильства відносно потерпілих не вчиняв, ініціатором конфлікту була невістка ОСОБА_6 та її мати ОСОБА_3 , які відмовлялися надавати йому правовстановлюючі документи на належний йому будинок

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що являється невісткою ОСОБА_1 . Дійсно 27 та 28 червня 2026 року мав місце словесний конфлікт із ОСОБА_1 . Вказала, що причиною конфлікту було те, що на вимогу ОСОБА_1 вона з ОСОБА_7 не одразу погодилися віддати його правовстановлюючі документі на належний йому будинок. Додатково пояснила, що на даний час конфлікт вичерпаний, документи повернуті ОСОБА_1 , у них із ОСОБА_3 відсутні будь які претензії до ОСОБА_8 .

Суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №447/2580/26, №447/2581/26, №447/2582/26 та №447/2583/26 та присвоїти їм єдиний номер №3/447/876/26. (№447/2583/26).

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАп, Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що інкриміновані ОСОБА_1 неправомірні дії відносно потерпілих та неповнолітніх внуків мали місце 27-28 червня 2026року, а із заявою про вчинення правопорушення потерпілі звернулися 07.07.2026року

Під час розгляду справи, не здобуто доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушень, що ставиться йому у вину. В судовому засіданні потерпіла та свідок підтвердили, що ОСОБА_1 жодних умисних дій фізичного чи психологічного характеру відносно них не вчиняв.

Системний аналіз матеріалів даної справи дає можливість стверджувати, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 умисних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, що є підставою для прийняття рішення про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та закриття справи.

Вищенаведені обставини у своїй сукупності виключають провадження у справі, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю коли відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 ч.1 п.1, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень.

Постанову можна оскаржити через Миколаївський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бачун О. І.