Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №640/14641/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №640/14641/21

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14641/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ярощук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Єгорової Н.М., Кузмишиної О.М.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року ( головуючий суддя у 1-й інстанції - Ярощук В.Г.) у справі №640/14641/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

-визнати протиправною відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги;

-зобов`язати Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України підготувати всі необхідні документи для проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманою ним інвалідністю.

В обґрунтування позову зазначив, що з 25.06.1996 по 30.12.2005 проходив службу в МВС України та 30.12.2005 звільнений у відставку через хворобу на підставі підпункту «б» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу ВЛК) від 26.01.2006 позивачу встановлено причинний зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У 2019 році позивач неодноразово звертався до структурних підрозділів МВС України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Проте, відповідач протиправно відмовив у її виплаті.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 року замінено відповідача Департаменту фінансово-облікової політики МВС України на належного відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, викладену в листі Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 05.12.2019 № К-654/15.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати всі необхідні документи для проведення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманою ним інвалідністю з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не врахував, що порядок виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції відповідно до ст.23 ЗУ «Про міліцію» визначено постановою КМУ №707, абзацом 2 пункту 2 якої передбачено, що дія затвердженого цією постановою Порядку не поширюється на осіб, які брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

У період з 24.06.2004 по 24.06.2005 позивач був відряджений до Спеціального миротворчого центру НАВСУ та проходив службу у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях». У свідоцтві про хворобу №13 від 26.01.2006 ВСК встановлено, що захворювання позивача пов`язані з участю в бойових діях при виконанні обов`язків військової служби.

Повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, відбувся у 2020 році, а первинну втрату працездатності встановлено у грудні 2006 року. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової допомоги в більшому розмірі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, витребувана справа №640/14641/21 з Миколаївського окружного адміністративного суду, яка надійшла 27 липня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 з 25.06.1996 по 30.12.2005 проходив службу в МВС України.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 334 о/с від 25.06.2004 позивач був відряджений до Спеціального миротворчого центру НАВСУ з посади головного спеціаліста групи медичного та продовольчого забезпечення відділу речового забезпечення Департаменту ресурсного забезпечення МВС. Після закінчення терміну проходження служби в Місії ООН, на підставі наказу МВС від 05.08.2005 № 603 о/с з 24.06.2005 ОСОБА_1 продовжив службу в зазначеному Департаменті.

У період з 24.06.2004 по 24.06.2005 позивач проходив службу у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово, Спеціального миротворчого центру - відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» № 163-XIV.

В свідоцтві про хворобу Центральної військово-лікарської комісії МВС України від 26.01.2006 № 13 зазначено, що позивач з 1996 року проходив службу в органах МВС України, його захворювання пов`язане з участю в бойових діях при виконанні обов`язків воєнної служби, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

На підставі свідоцтва про хворобу № 13 від 26.01.2006 МСЕК 23.03.2006 встановила позивачу ІІI групу інвалідності.

08.08.2006 ОСОБА_1 отримав страхову виплату в HACK «Оранта» за державним обов`язковим особистим страхуванням працівників органів внутрішніх справ, у розмірі 4250,00 грн.

За результатами повторного огляду МСЕК, 13.12.2010 позивачу встановлено II групу інвалідності довічно.

11.11.2015 позивач звертався до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707

Листом № 15/5-К-627 від 30.11.2015 відповідач повідомив, що оскільки ОСОБА_1 13.12.2010 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в бойових діях при виконанні обов`язків військової служби, підстави для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вищезазначеної постанови відсутні, тому як працівник міліції може пред`являти до МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Не погоджуючись відмовою ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2017 у справі № 753/967/16-а в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2017 без змін.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України суми одноразової грошової допомоги, проте Міністерство внутрішніх справ України є лише розпорядником грошових коштів в межах відповідних бюджетних асигнувань, позивачем вимог щодо визнання зазначеного рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги протиправним та зобов`язання здійснити її виплату не заявлялось, у зв`язку з чим позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Також, позивач у грудні 2016 року звернувся до відповідача із заявою про виплату йому компенсації згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках» від 05.05.1994 № 290.

Листом від 26.12.2016 № 15/5-К-2208 позивачу відмовлено у виплаті компенсації з тих підстав, що вказаною постановою не передбачено виплату компенсаційної суми у випадку установлення інвалідності від захворювання.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача підготувати та надати до Пенсійного органу всі необхідні документи для виплати компенсації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках» від 05.05.1994 № 290, у зв`язку з отриманою інвалідністю.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 753/645/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2017 скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позову.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 компенсаційних сум відповідно до Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290, в разі встановлення інвалідності під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання судового рішення у справі № 753/645/17 Міністерством внутрішніх справ України складено висновок від 26.04.2018, яким прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні та виплаті компенсаційних сум відповідно до Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290 за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання МВС України.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №753/14108/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2-019 року, в задоволенні позову відмовлено.

16.08.2019 позивач звернувся до департаменту управління майном Національної поліції України із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліції».

Листом від 20.08.2019 № К-135/31/02/2019 департамент управління майном Національної поліції України надіслав заяву позивача від 16.08.2019 за належністю до департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

У листі від 25.10.2019 № 15/5-К-475 департамент фінансово-облікової політики МВС України зазначив, що вирішення питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливе за умови та після надання документів згідно з Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (далі Порядок № 707).

15.11.2019 позивач подав до департаменту фінансово-облікової політики МВС України документи згідно з Порядком № 707, а саме: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги, довідку МСЕК щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення у 2010 році другої групи інвалідності, довідку про грошове забезпечення і довідку від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або непроведену раніше виплату.

Листом від 05.12.2019 № К-654/15 Департамент фінансово-облікової політики МВС України відмовив у задоволенні заяви позивача 15.11.2019 в зв`язку з тим, що позивач не додав до заяви від 15.11.2019 усіх необхідних документів згідно з Порядком № 707, а саме: заяви (рапорт) про виплату грошової допомоги, довідку МСЕК щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення у 2010 році другої групи інвалідності, довідки про грошове забезпечення і довідки від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або непроведену раніше виплату. Також відповідач вказав, що відповідно до Порядку № 707 позивач не має права на одноразову грошову допомогу в зв`язку з отриманою інвалідністю, оскільки він брав участь у міжнародних миротворчих операціях.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача визначено неподання до органу внутрішніх справ усіх необхідних документів, що передбачені Порядком № 707. Проте позивач до заяви від 15.11.2019 додав усі необхідні документи. З огляду на приписи законодавства Департамент фінансово-облікової політики МВС України повинен був скласти і подати МВС України висновок щодо можливості проведення позивачу грошової допомоги, а вже МВС України за результатами розгляду документів повинно прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній станом на 26.01.2006 день встановлення причинного зв`язку захворювання позивача з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ) у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п`ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Порядок виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» визначено постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - Постанова №707 та Порядок №707 відповідно).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови №707 дія затвердженого цією постановою Порядку не поширюється на осіб, які брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Згідно з пунктом 5 Порядку №707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком;

довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності;

довідку про грошове забезпечення;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника);

копію ідентифікаційного номера.

Як визначено пунктом 6 Порядку №707 для виплати грошової допомоги обов`язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або не проведену раніше виплату.

Відповідно до пункту 7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).(…)

Таким чином, структурний підрозділ органу внутрішніх справ, в якому такий працівник міліції проходив службу, зобов`язаний у семиденний строк з дня реєстрації заяви працівника міліції про виплату йому грошової допомоги скласти і подати МВС України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги.

Обов`язок прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги і надіслання такого рішення керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладений безпосередньо на Міністерство внутрішніх справ України.

В контексті спірних правовідносин Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, як суб`єкт владних повноважень, після надходження від позивача документів щодо виплати грошової допомоги, повинен був підготувати висновок щодо можливості проведення грошової допомоги позивачу та направити його разом з доданими документами до Міністерства внутрішніх справ України, яке за результатами розгляду документів повинно прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги.

Як свідчать матеріали справи Департамент фінансово-облікової політики МВС України відмовив в задоволенні заяви позивача від 15.11.2019 про виплату допомоги з підстав ненадання позивачем повного пакету документів а також заперечив право позивача на виплату такої допомоги.

Однак, Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Порядку №707 в межах своїх повноважень має обов`язки щодо збору пакету документів, підготовки висновку та направлення їх до Міністерства внутрішніх справ України для подальшого прийняття рішення, проте у Департамента відсутні повноваження приймати рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги.

При цьому суд вважає безпідставним висновок Департаменту про ненадання позивачем необхідних документів для виплати допомоги, оскільки матеріали справи свідчать, що 15.11.2019 позивач подав усі документи, що вимагаються пунктами 5,6 Порядку №707: заяву про виплату грошової допомоги, довідку про грошове забезпечення, копію сторінок паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного номеру, довідку від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА», копії свідоцтва про хворобу та копію посвідчення інваліда війни ІІ групи.

Відтак позивач подав структурному підрозділу органу внутрішніх справ усі документи, що встановлені пунктами 5 і 6 Порядку № 707, які необхідні для підготовки висновку та направлення його до МВС України для подальшого прийняття рішення.

Зазначене свідчить, що Департамент фінансово-облікової політики МВС України протиправно відмовив ОСОБА_1 за наданими документами скласти висновок та подати його до МВС України, тому для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати Департамент підготувати висновок за поданими ОСОБА_1 документами щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманою інвалідністю та направити їх до МВС України для подальшого прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті зазначеної допомоги.

Суд звертає увагу, що Департамент фінансово-облікової політики є структурним підрозділом апарату МВС України і не може бути самостійним відповідачем у цій справі.

Проте, з огляду за наявність належного відповідача у цій справі - Міністерства внутрішніх справ України, саме Департамент необхідно зобов`язати скласти і подати до МВС України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги.

В зв`язку з тим, що Департамент належним чином не розглянув документи позивача, не підготував за наслідками розгляду висновок і не направив його до МВС України, тому є помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції про покладення на МВС обов`язку підготувати документи для проведення виплати ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманою інвалідністю.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції в частині покладення на МВС України обов`язку щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі №640/14641/21 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі №640/14641/21 - змінити.

Абзац третій резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі №640/14641/21 - викласти в наступній редакції:

«Зобов`язати Департамент фінансово-облікової політики МВС України подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення ОСОБА_1 грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 Порядку №707, відповідно до заяви від 15 листопада 2019 року.»

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі №640/14641/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 26 серпня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Н.М. Єгорова

О.М. Кузьмишина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua