Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №580/12924/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/12924/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 18.11.2025 № 18-ДС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний наказ є протиправним, так як службова інформація в особистих цілях не використовувалася та не передавалася стороннім особам, її використання було виключно з метою виконання функціональних обов`язків, отримання доступу до інформації ІКС «Податковий блок» та її перегляд не є формою вчинення дії чи прийняття рішення під час реалізації службового повноваження, а є правом посадової особи на отримання відповідної інформації для реалізації своїх службових повноважень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області про накладення дисциплінарного стягнення від 18.11.2025 року № 18-ДС.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що встановивши порушення позивачем правил етичної поведінки державних службовців, відповідач використовуючи надані дискреційні повноваження, обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, тому приймаючи наказ від 18.11.2025 № 18-ДС про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність головного державного інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 , відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, обрало співмірний вид стягнення відносно вчиненого правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем вказано про те, що оскільки для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, відтак наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті й обставин допущеного працівником проступку, а саме: підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює в органах Державної податкової служби з на різних посадах з 13.11.2007 року, на посаді головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області з липня 2022 року.

Однак, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.11.2025 №18-дс застосовано до головного державного інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала доповідна записка начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС від № 2959/23- 00-13-4 (далі - Доповідна записка), підготовлена з метою реалізації вимог листа Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 13.10.2025 № 24489/7/99-00-14-07-04-07 (вх. ГУ ДПС від № 3676/8) (далі - лист ДПС № 24489), яким повідомлено ГУ ДПС про проведену перевірку щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства України головним державним інспектором ОСОБА_1 під час використання інформативно-комунікаційної системи ДПС стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Перевірка проведена в межах відпрацювання корупційного ризику - «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності», включеного до Реєстру ризиків (додаток до Антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2023-2025 роки, затвердженої наказом ДПС від 10.04.2023 №221).

За результатами проведеного аналізу в ході перевірки встановлено факт використання у 2024 році позивачем інформації з ІКС ДПС стосовно близької особи, яка є посадовою особою суб`єкта господарювання, та стосовно якої наказом ГУ ДПС врегульовано потенційний конфлікт інтересів.

З урахуванням витягів з Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС та отриманих пояснень посадових осіб ГУ ДПС встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головним дердавним інспектором відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, не маючи службових підстав, здійснив перегляд інформації в ІКС ДПС, що стосувалась платника податків, а саме ТОВ «Гарант-Транс-Агро» (код за ЄДРПОУ 45202771), свідомо ігноруючи той факт, що така інформація стосується його дружини, тобто близької йому особи, а також те, що він повинен самостійно вживати заходи, направлені на недопущення порушення вимог антикорупційного законодавства.

Під час перегляду інформації по ТОВ «Гарант-Транс-Агро» (код за ЄДРПОУ 45202771) у ІКС ДПС мала місце суперечність між службовими повноваженнями та приватним немайновим інтересом, оскільки позивач не повинен був здійснювати без службових підстав перегляд інформації по вказаному платнику податків та діяв в інтересах близької особи. Фактично вказані дії, вчинені позивачем з використанням доступу до ІКС ДПС для перегляду інформації щодо близької особи за відсутності на те службових підстав, свідчать про вчинення таких дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідач, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 частиною другою ст. 65 Закону України № 889-VIII, є передчасними, безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (частина перша статті 3).

За змістом статті 34 Закону № 889-VIII призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами України.

Відповідно до статті 36 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки», то несумлінне виконання державним службовцем його посадових обов`язків та інших законних вимог нерозривно пов`язане та об`єктивно має наслідком порушення Присяги таким державним службовцем.

Згідно пункту 10 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 61 Закону № 889-VIII передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

За змістом статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний особисто виконувати покладені на нього посадові обов`язки.

У відповідності до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

При цьому, дисциплінарними проступками є, зокрема: порушення правил етичної поведінки державних службовців (пункт 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII).

У відповідності до частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У силу положень частини четвертої статті 66 Закону №889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Згідно із частиною першою статті 67 №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Із зазначеного слідує, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Статтею 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.

Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Тобто повноваженнями щодо визначення виду стягнення і врахування, зокрема, обставин, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарний проступок, наділена дисциплінарна комісія відповідно до Закону. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Аналіз положень Закону №889-VIII дає підстави зробити висновок, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), зокрема, суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) (частина перша статті 69 Закону №889-VIII).

За правилами частини другої статті 69 Закону №889-VIII дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Відповідно до частини десятої статті 69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889-VIII).

Згідно частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

За правилами статті 76 Закону № 889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

У відповідності до статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавство встановлює відповідальність державних службовців за вчинення ними дисциплінарних проступків.

Відповідно, процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок № 1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Пунктом 4 Порядку № 1039 встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі державний службовець). дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 31 Порядку №1039 дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Положеннями пункту 32 Порядку №1039 встановлено, що про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їx поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Згідно із пунктом 33 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Враховуючи вищезазначене, дисциплінарне провадження порушується відносно державного службовця в разі виявлення та перевірки вчинення останнім порушень положень Закону України «Про державну службу», вчинення ним діяння, прирівняного до дисциплінарного проступку, встановлення вини, ступеню та характеру вчиненого проступку, обставин проступку, характеризуючи відомостей державного службовця, зібрання усіх документів та інформації, яка може підтвердити чи спростувати відношення державного службовця до проступку.

У свою чергу, суб`єкти призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії, які є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, у зв`язку з чим у суб`єкта призначення має виключні повноваження на прийняття одного з двох рішень, врахувати пропозицію комісії застосувати до державного службовця дисциплінарне стягнення чи відхилити, закрити дисциплінарне провадження.

Як свідчать матеріали справи, рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення було прийнято з урахуванням подання дисциплінарної комісії від 14.11.2025 №115/23-00-72-04, в якому викладено події по дисциплінарному провадженні відносно ОСОБА_1 .

За результатами аналізу Акту тематичної перевірки та долучених до нього матеріалів Дисциплінарною комісією встановлено, що листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС додано роздруківки Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), у яких було відображено факти використання ПСС ДПС відповідними працівниками ГУ ДПС із зазначенням дати виконання дій, типом (описом/режимом) виконуваної операції, коду суб`єкта господарювання, щодо якого виконувалась дія, прізвище, ім`я, по батькові користувача - працівника ГУ ДПС, що виконував відповідні дії, код користувача у ІКС ДПС та інші деталі проведення відповідних дій.

Встановлено перегляд в ІКС ДПС вкладки реєстраційні данні ТОВ «Гарант-трансагро» (ЄДРПОУ 45202771), 25.11.2024.

Відповідно, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 755), нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 755.

Згідно п. 7 статті 1 Закону № 755 єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними.

На думку контролюючого органу, перегляд інформативних даних, працівником ДПС щодо близьких осіб без інформування уповноважених осіб про наявність конфлікту інтересів через наміри або необхідність здійснювати дії в ІКС ДПС у відношенні його дружини, є неналежним виконанням позивачем посадових обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної перевірки встановлено, що дії позивача призвели до порушень правил етичної поведінки державних службовців, що призвело до недотримання вимог п.п. 21.1.2, 21.1.3 частини першої ст. 21 Податкового кодексу України, п.п. 2, 3 ст. 4, п.п. 2, 7, 10 частини першої ст. 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу», ст.ст. 33, 38, 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції».

Так, у відповідності до частини першої статті 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі - Закон №1700-VII) особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

У статті 1 Закону № 1700-VII наведені такі визначення понять:

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частин другої та третьої вказаної статті особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Згідно частини п`ятої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених 3аконом України «Про запобігання корупції».

Вищевикладені норми свідчать про те, що необхідність державного службовця щодо вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4, підпунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань, зокрема, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Тобто, встановлення наявності чи відсутності конфлікту інтересів у діях державного службовця є виключними повноваженням Національного агентства з питань запобігання корупції.

На час виникнення спірних відносин (вчинення дій в інформаційно-комунікаційній системі ДПС стосовно платника податку ТОВ «Гарант-трансагро» були чинними Методичні рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 2.2 Методичних рекомендацій визначено, що приватний інтерес визначений як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

У пункті 2.3 Методичних рекомендацій закріплено, що приватний інтерес здатний впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Згідно з пунктом 2.4 Методичних рекомендацій суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Тобто, Методичними рекомендіями роз`яснено обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення.

У силу вимог статті 33 Закону №1700-VII службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Зовнішній контроль здійснюється в таких формах: 1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника; 3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

Слід зазначити, що у позивача наявний приватний інтерес щодо ТОВ «Гарант-трансагро» (код ЄДРПОУ 45202771), засновником та керівником якого є його дружина - ОСОБА_3 .

Відповідно, з`ясовуючи відомості про своїх близьких (поза межами своїх повноважень), позивач використав своє службового становище не для виконання своїх посадових обов`язків, чим допустив порушення службової дисципліни під час перебування на посаді державної служби.

При цьому, матеріали справи не містять звернень позивача до НАЗК з повідомленням про врегулювання існування в останнього сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не доведено, що перегляд ІКП здійснювався у межах виконання своїх функціональних обов`язків.

У даному випадку, отримання доступу до інформації ІКС «Податковий блок» та її використання є формою вчинення дії під час реалізації службового повноваження, що вказує про порушення позивачем вимог підпункту 1 пункту 5 «Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби», затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (зі змінами), оскільки використання службового становища, ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службова інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) повинно здійснюватись ОСОБА_1 для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

У свою чергу, встановивши порушення позивачем правил етичної поведінки державних службовців, відповідач використовуючи надані дискреційні повноваження, обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Отже, висновки відповідача про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 частиною другою ст. 65 Закону України № 889-VIII, є правомірними та підтверджуються встановленими судом обставинами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про необгрунтованість позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова