Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №420/4651/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4651/26

Категорія: 113080000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:22.05.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 09 лютого 2026 року його затримано працівниками Патрульної поліції та повідомлено, що він перебуває у активному розшуку як особа що скоїла правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП України, та був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де останній пред`явив військовий квиток НОМЕР_1 , з відміткою про виключення з військового обліку. Однак, ці дані були проігноровані та ОСОБА_1 примусово був направлений до ВЛК, якою 10 лютого 2026 року, (довідка ВЛК від 10 лютого 2026 року №2026-0210-1515-4251-0) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, та непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спец спорудах, також складено протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП України та видано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_1 , та надано повістку щодо явки до 24 лютого 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Позивач вважає вказані дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Одесі відносно ОСОБА_1 протиправними з огляду на те, що у військовому квитку НОМЕР_1 наявний запис про виключення з військового обліку 04 січня 2010 року, тобто ОСОБА_1 набув статусу особи, яка вже не є військовозобов`язаним.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які містяться в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 не були відображені в Реєстрі. Керуючись пунктом 3 Порядку №559, представник відповідача зазначає, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

- у військовому квитку НОМЕР_2 наявний запис про виключення з військового обліку 04 січня 2010 року, тобто ОСОБА_1 набув статусу особи, яка вже не є військовозобов`язаним;

- позивач не належить до жодної з зазначених у ч.9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" категорій, зокрема не є військовозобов`язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з обліку У 2010 році за досягненням граничного віку перебування в запасі, і підтверджуючих документів про взяття його на облік знову немає;

- ОСОБА_1 по досягненню ним граничного віку перебування в запасі, перестав відноситися до жодної з цих двох категорій, тож перестав перебувати на військовому обліку автоматично, отже, після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов`язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу, зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов`язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку4

- рішення про виключення з військового обліку є остаточним – особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно; заяву на взяття його на військовий облік позивач до ТЦК та СП не подавав, обов`язку самостійно оновити персональні дані для виключених з військового обліку осіб нормативно-правовими актами не встановлено; уточнення даних в за стосунку "Резерв+" не означає постановку на військовий облік4

- згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку, оскільки ОСОБА_1 був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно п.34 з військового квитка НОМЕР_2 від 21 червня 1988 року, виключений з військового обліку з 04 січня 2010 року.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що вказаний запис, який наявний у п.34 військового квитка не відповідає записами розділу VIII "Прийняття на облік", "Зняття з обліку", в якому відсутні відомості про виключення позивача з військового обліку 04 січня 2010 року. Також, у військовому квитку відсутні будь-які відомості про підставу виключення позивача з військового обліку.

Суд першої інстанції встановив, що станом на час виникнення спірних правовідносин (09 лютого 2026 року) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) були відсутні відомості про виключення позивача з військового обліку з 04.012010 року.

09 лютого 2026 року, під час проведення уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та територіального органу (підрозділу) поліції, визначених Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 на особливий період (далі – Порядок №560) заходів оповіщення та перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі), ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено громадянина ОСОБА_1 .

При перевірці даних позивача, уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що позивач перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. У зв`язку із встановленим , що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі – Правила військового обліку), та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", старший групи оповіщення запропонував військовозобов`язаному прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

Факт виявлення вказаних порушень підтверджується наданим відповідачем витягом з Реєстру.

10 лютого 2026 позивачем, на підставі направлення №6592261, було пройдено медичний огляд, за результатами якого ОСОБА_1 , згідно з довідкою ВЛК №2026-0210-1515-4251-0, визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, та непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, десантно - штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спец спорудах. Дана обставина підтверджується.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено порушень з боку відповідача щодо ОСОБА_1 при проведенні мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, з урахуванням того, що запис, який наявний у військовому квитку НОМЕР_2 від 21 червня 1988 року про виключення з військового обліку з 04 січня 2010 року, не підтверджений жодними доказами та не відповідає відомостям, що наявні у Реєстрі, не належить до задоволення вимога позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Постанові Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, що затвердила "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно ст. 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ст. 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Відповідно до положень п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Запас військовозобов`язаних згідно з ч.1 ст. 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону №2232-XII військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд до 35 років;

2) другий розряд: рядовий склад до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини до 45 років; прапорщики і мічмани до 50 років.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (ч.4 ст. 28 Закону №2232-XII).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" від 27 березня 2014 року №1169-VII внесені зміни до ст. 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України "Про внесення змін до ст. 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 22 липня 2014 року №1604-VII до 60 років.

В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.

Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В даному випадку спірні правовідносини щодо виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів виникли у 2026 році, а тому застосуванню для врегулювання спірних правовідносин підлягають норми закону, чинні станом на вказаний час. Відтак, є безпідставними доводи скаржника, що на спірні правовідносини не поширюються приписи Закону №2232-XII зі змінами, які внесені Законом №1604-VII.

Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів ст. 28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов`язаним, не зважаючи на те, що його виключено з військового обліку на підставі норм закону, які діяли на момент такого виключення.

Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його конституційних прав і свобод.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду сформульованого у постанові від 09 квітня 2026 у справі №280/6524/24.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.