Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №495/7091/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7091/26

Номер провадження 1-кп/495/750/2026

27 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166240000383 від 03.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166240000383 від 03.10.2025, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У ході досудового розслідування встановлено, що судовим наказом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2019 у справі № 495/10534/19 наказано стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.12.2019 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 22.04.2036.

Незважаючи на зазначене судове рішення, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про покладений на нього обов`язок зі сплати аліментів, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини, умисно ігнорував вимоги судового рішення та ухилявся від його виконання. Будучи фізично здоровим і працездатним, протягом тривалого часу не вживав заходів щодо офіційного працевлаштування, умисно порушуючи обов`язки батька, передбачені ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180–183 Сімейного кодексу України, а також всупереч вимогам ст.ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на її утримання не сплачував.

Унаслідок умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.07.2024 по 31.07.2026. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, станом на 31.07.2026 сума заборгованості становить 71 117,04 грн (сімдесят одна тисяча сто сімнадцять гривень 04 копійки), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України, був направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченого своєї винуватості.

Також до обвинувального акта додана письмова заява представника потерпілого ОСОБА_3 відповідно до якої остання не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , що передбачені ст. 66 КК України є — щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , що передбачені ст. 67 КК України — не встановлені.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; проходить військову службу по мобілізації; раніше не судимий, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у межах інкримінованої санкції статті у виді пробаційного нагляду.

При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1