Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №307/3766/24 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3766/24

Провадження № 1-кп/307/262/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12024078160000355 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні троє неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше несудимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

та його захисника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 діючи умисно, незаконно, з порушенням вимог «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, без мети збуту, за місцем свого проживання на території власного подвір`я, що знаходиться в АДРЕСА_1 , незаконно вирощував рослини коноплі, у кількості 12 (дванадцять) рослин, які ОСОБА_4 культивував, тобто поливав та доглядав, таким чином, незаконно вирощував для власних потреб 12 (дванадцять) рослин коноплі.

24 серпня 2024 у період з 13 год. 40 хв. по 14 год. 10 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 та на підставі його згоди, проведено огляд подвір`я по АДРЕСА_1 , в ході якого, на території подвір`я виявлено 12 (дванадцять) рослин зеленого кольору, які згідно висновку експерта від 29.08.2024 є рослинами роду коноплі та містять у своєму складі наркотичні засоби тетрагідроканабінол та інші канабіноїди, які згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини промислових цілей i обіг яких допускається для промислових цілей, тобто незаконно вирощував коноплі у кількості 12 рослин, чим вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 310 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 винуватим себе не визнав та показав, що взимку 2023 року із Чехії приїхав його товариш на ім`я ОСОБА_8 котрий дав йому насіння у кількості 5 штук. Весною він їх посадив у себе у дворі. Спочатку висіяв їх у п`ять окремих глечиків, із тих насінин виросло 4 рослини, які він пересадив у землю. Коли вони росли у глечиках, то були на вулиці, а потім, орієнтовно через один місцяь він пересадив їх у грунт, приблизно у травні. Після цього, через деякий час прийшла поліція і забрала їх. Було три великі і один маленький кущ, про що записала дізнавачка у присутності понятих. Він садив коноплю для своїх власних потреб і посаджені рослини не приховував ні від родичів, ні від посторонніх осіб. Він був присутній під час огляду місця події весь час, де також були поняті. Під час огляду було здійснено фотографування. Він ставив свій підпис у протоколі огляду. Кущ був посаджений за виноградником та біля туалету також посаджені кущі. Всього їх було 4 штуки. Перші два були посаджені ззаду туалету з лівої сторони двору, ближче до огорожі, висотою до двох метрів. Інші дві рослини були посаджені перед туалетом, із яких одна велика і одна маленька. Дві рослини на фоні сусідньої стіни, а інші на фоні азбестової сітки. Вирощуючи 4 рослини коноплі він знав, що за таку кількість не передбачена кримінальна відповідальність. Три були високі, а один кущ був маленький. Два були вищі 2 метри, а інші два були нижчі.

Проте, винуватість ОСОБА_4 у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, доведена такими доказами.

Із згоди ОСОБА_4 вбачається, що той 24 серпня 2024 року надав згоду працівникам поліції для огляду його дворогосподарства по АДРЕСА_1 та протоколу огляду місця події від 24 серпня 2024 року і фототаблиці до протоколу огляду місця події відомо, що об`єктом огляду була територія будинковолодіння та житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 . Під час огляду, який проведений старшим дізнавачем ОСОБА_9 у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за участю власника майна ОСОБА_4 вбачається, що вхід на територію будинковолодіння вільний, здійснюється через металеву хвіртку, справа на відстані 10 метрів від входу розташований одноповерховий будинок навпроти якого знаходиться виноградник та садок з грядками, на яких в ході огляду виявлено стебла невідомого трав`яностого походження, схожі на наркотичний засіб «конопля» у кількості 3 штуки, де також, на відстані 10 метрів від виноградника розташований вуличний туалет, зліва від якого також виявлено стебла невідомої трав`яностої речовини, схожої на наркотичний засіб «конопля» у кількості 9 штук. В подальшому стебла вилучено та опечатано до білих поліетиленових мішків. Під час огляду засновано фотоапарат марки «Canon» (а. с. 8-10, 11-19).

Із висновку експерта № СЕ-19/107-24/9180-НЗПРАП від 29 серпня 2024 року вбачається, що надані на експертизу 12 (дванадцять) рослин зеленого кольору, є рослинами коноплі. В наданих на експертизу 12 (дванадцять) рослинах, які є рослинами роду коноплі, виявлено тетрагадроканабінол та інші канабіноїди (канабінол, канабідіол). ( а.с. 34-39, 40-42).

Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду, у судовому засіданні 26 листопада 2025 року показала, що вона є матір`ю дружини обвинуваченого ОСОБА_13 . Вона була на подвір`ї ОСОБА_4 приблизно в середині літа 2024 року. Коли вона йшла в туалет, який знаходиться у дворі бідинку, побачила, що біля туалету посаджені якісь ростки, вона подумала, що то помідори. Тоді вона запитала у ОСОБА_14 що це таке, на що він їй відповів, що їй не потрібно цього знати. Вона бачила три рослини, одна була посаджена біля туалету, одна біля персику і одна біля городу, та рослина котра була біля персику - менша, а ті дві рослини, що біля туалету, то були більші. Ці рослини мали одне стебло. Та, що була біля туалету, була підв`язана шнурком. Пізніше її дочка ОСОБА_15 , котра є дружиною ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_14 садить ці рослини для себе і він їх курить. Також зазначила, що була на городі, який знаходиться на території будинковолодіння, дивитися на малину і в той час там не було інших рослин. Однак всю територію вона не обходила. Влітку вона була там в місяць два або три рази і інших рослин не бачила.

Свідок ОСОБА_16 під час судового розгляду у судовому засіданні 26 листопада 2025 року показала, що вона є матірю`ю обвинуваченого ОСОБА_4 і влітку 2024 року вона приїхала з Чехії та на городі побачила якісь три рослини. Вона спитала в сина, що це за рослини, на що він їй пояснив, що це є за рослина і для чого він її посадив, однак ствердив, що кримінального тут нічого немає, через що з сином посварилися. З Чехії вона приїхала у червні і була до листопада 2024 року. На подвір`ї у них росте персик, біля якого вона також бачила висаджений кущик. Всього були три кущі. Ті три рослини в червні були десь до метра росту. Своє подвір`я вона знає досконало і інших рослин вона не бачила. В той день, коли проводилося вилучення цих рослин, вона була на роботі.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні 12 лютого 2026 року показав, що він був понятим під час огляду будинковолодіння, де проживає ОСОБА_4 . Працівники поліції пояснили, що вони знімають на відео, фотографують, а він дивиться за їхніми діями, за наслідками чого підписує відповідні документи на що він погодився і поїхав з працівниками поліції. Коли вони поїхали на подвір`я ОСОБА_4 , працівники поліції витягнули із землі рослини, з коріннями, які по висоті були вищі від нього, запакували у чорні мішки і поклали в багажник. Там було 2 чи 3 високі деревця, два з яких були з однієї сторони, а інші були з другої сторони. Ті деревця були схожі на «довган», цю рослину він знає, бо курить його сам, оскільки звичайні сигарети дорогі. Він не бачив, щоб висмикували менші рослини, бачив лише ті великі. Зазначив, що бачив як рослини висмикували і одразу складали у чорні пакети, пригадує, що пакети були саме чорного кольору, так як запитав у працівників чи вони їх «хоронять». Після чого все було складено у багажне відділення автомобіля. Він не пригадує чи перед тим, як складали запаковані рослини у багажник їх розкладували на землю. Працівники поліції прийшли, висмикали рослини, поскаладали якісь документи та дали їх підписати. Слідчий читав про те, що огляд закінчений, зачитав протокол про вилучення вголос, вони його підписали і на цьому все закінчилося. Також підтвердив, що саме його підпис наявний на вказаному протоколі огляду. Також у судовому засіданні понятому було продемонстровано фототаблицю до протоколу огляду місця події та він підтвердив факт вилучених рослин.

Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду 03 березня 2026 року показала, що подія мала місце в серпні 2024 року і вона на той час працювала на посаді стршого дізнавача Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області. На планшет дізнавача, який перебуває на добовому чергуванні в слідчо-оперативній групі в той час надійшло повідомлення від оперативного працівника про те, що на території одного подвір`я знаходяться кущі коноплі. Вони прибули на виклик, оглянули територію, де було виявлено сироростущі кущі, які на вигляд були як наркотична речовина, які було вилучено. Після чого було зареєстровано кримінальне провадження, проведена експертиза і вподальшому проведено розслідування кримінального провадження. У садку між травою було виявлено 12 штук рослин з кореневищами, які були різних розмірів, були як більші так і менші, які упаковували у білі поліетиленові мішки. Вона, як дізнавач, що проводила огляд місця події складала відповідний протокол. За наслідками пакування рослин було два мішки, по скільки штук у кожному мішку вона не пригадує. На місці складений протокол огляду місця події, відібрана згода мешканця будинку та залучено двох понятим. Згоду на огляд надавав сам ОСОБА_17 , котрий у свою чергу підписував протокол огляду місця події та жодних заувавжень щодо вказаного протоколу ні від кого не було. Після того як рослини упакували, це був вихідний день, зареєстрували кримінальне провадження в рамках якого призначено експертизу та на наступний день чи через два дні надіслано вилучені рослини до Закарпатського НДКЦ для проведення відповідної експертизи. Після проведення експертизи рослини були повернуті теж упакованими, на них були бірки після чого направлені до камери зберігання речових доказів. Всі рослини, які були надані на дослідження - є рослинами коноплі. На місці події Роберт конкретних пояснень не надавав, вказував лише те, що вирощував рослини для себе. Справа був будинок, а зліва садок, деякі рослини були вищими від неї. Відвозили службовим транспортним засобом, яким прибули на виклик, за кермом був оперативний працівник. Рослини рахували відразу як виривали, після чого їх упаковували. Скупчення рослин було в садку. На місці події вона пояснила Роберту, що це не є тяжкий злочин, однак це є кримінальний проступок, за який передбачена м`якша відповідальність. Під час огляду було вилучено рослини із кореневищами, не зважаючи на те, що в описовій частині протоколу огляду зазначено, що вилучено стебла. Під час огляду було вилучено 12 рослин, які відповідним чином упаковані, надіслані на експертизу та про те, що це рослини коноплі, зазначено у висновку експерта. Понятими були чоловік та жінка.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні 1 квітня 2026 року показала, що її часто залучають працівники поліції в якості понятої. Пригадує, що вилучали під час огляду дерева, які росли на подвір`ї в різних місцях, їх пакували у білі поліетиленові мішки. Пригадує, що було 2 чи 3 рослини, які вищі від неї, а також були і маленькі. Загальну їх кількість не пригадує. Крім неї іншим понятим був чоловік, але хто саме вона не пригадує. У судовому засідання свідку було пред`явлено листок опечатування речових доказів, де понята ОСОБА_11 підтвердила наявний її підпис на вказаному листку. Рослин було багато, всі були з корінням, були великі та були маленькі. З корінням виривали як маленькі так і великі. Мішки були білі. На подвір`ї у ОСОБА_4 після того як вирвали рослини, їх розклали на землі і лише після того запакували у мішки та поклали їх в машину.

Судом, за клопотанням сторони захисту, відповідно до вимог п. 2) ч. 5 ст. 69 КПК України, з додержанням вимог ст. 89 КПК України, здійснено допит експерта ОСОБА_18 , який під час судового розгляду роз`яснив висновок в повному обсязі та надав вичерпні відповіді на запитання, які були поставленні перед ним учасниками судового провадження.

Будучи допитаний експерт ОСОБА_18 пояснив, що надані на дослідження рослини були упакуваннв у двох полімерних мішках білого кольору, цілісність їх не була пошкодженою та мішки були опечатані. Загальна кількість рослин становила 12 рослин із коріннями, в одному було три рослини, в іншому пакуванні було дев`ять рослин. Рослини були використані у тій кількості, яка необхідна для дослідження. Це частинка із рослин загальної кількості 12 штук. Після проведення експертизи первинне опечатування поміщено в упакування з рослинами і повторно опечатано. При проведенні аналізу використовуються листочки рослини; стебло і коріння не використовуються. Листочки беруть з кожної рослини, а стебло і корінь залишається. Рослини були вилучені із землі, а листки були зелені та одиноково свіжі в обох мішках.

Одними з основних засад кримінального провадження, згідно п. п. 10), 15) ст. 7 КПК України є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року в справі «Кобець проти України» визначено, що доведення «поза розумним сумнівом» має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.

Положеннями ст. 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Кожен доказ, яким суд обґрунтовує своє рішення, має бути належним та допустимим.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, під час судового розгляду судом досліджений протокол огляду місця події від 24 серпня 2024 року; огляд проведений по АДРЕСА_1 на підставі добровільної згоди мешканця будинку - ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_7 просила визнати вказаний доказ недопустимим посилаючись на те, що він не відповідає фотофіксації та спростований дізнавачкою і суперечить показанням понятих, які були присутні під час вилучення вказаних рослин (а.с. 159).

Щодо доводів захисника стосовно недопустимості протоколу огляду місця події за місцем проживання обвинуваченого слід виходити з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1, 2 статті 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Так, згідно ст. 237 КПК України у даному кримінальному провадженні проводився огляд місця події. У протоколі огляду вказано, що огляд фіксувався технічним засобом, а саме цифровим фотоапаратом марки «Саnon».

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 4, 5 та 6 ст. 104 КПК України, перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Згідно із частиною 6 статті 107 КПК незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Так, вимоги, передбачені частиною 10 статті 236 КПК, частиною 2 статті 104 КПК, частинами 1 та 6 статті 107 КПК, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування, зокрема, коли до протоколів слідчих дій вноситься недостовірна інформація про докази, отримані під час їх проведення.

З огляду на зміст частини 6 статті 107 КПК України, негативні наслідки у виді визнання процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів недійсними можуть наступати лише у разі незастосування технічних засобів фіксування.

Проте навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною 6 статті 107 КПК передбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази можуть бути «переборені» консенсусом сторін кримінального провадження (так звані умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази).

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавачем у кримінальному провадженні було проведено огляд дворогосподарства по АДРЕСА_1 на підставі добровільної згоди ОСОБА_4 , котрий проживав у вказаному будинку, під час якого було виявлено та вилучено 12 рослин невідомого походження, ймовірно коноплі. З протоколу слідчої дії слідує, що хід огляду фіксувався технічними засобами, зокрема цифровим фотоапаратом марки «Саnon» і відповідні дії зафіксовані у вигляді фототаблиці та долучені до протоколу огляду місця події. Вказаний протокол підписаний учасниками у тому числі обвинуваченим ОСОБА_4 , понятими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та дізнавачкою ОСОБА_19 , жодних зауважень щодо проведених дій, переліку вилучених речей та його складання учасниками висловлено не було та зауважень до протоколу не внесено.

Так, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий має право проводити у тому числі фотографування, звуко-чи відеозапис, виготовляти графічні зображення обшукуваного житла.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати про порушення вимог частини 10 статті 236 КПК та частин 1 і 6 статті 107 КПК.

Відтак, обставини, зазначені у клопотанні сторони захисту щодо недопустимості доказів, що передбачено вимогами ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі письмові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та в подальшому досліджені судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено, а досліджені в судовому засіданні документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом не встановлено.

З огляду на положення статті 87 КПК України, відсутні безумовні підстави для визнання результатів огляду місця події недопустимими як доказів.

Також, дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.

Свідки попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показаннях даних осіб суд не вбачає.

Підстави ставити під сумнів вказані показання та письмові докази - відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.

Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази у своїй сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення ОСОБА_4 висунутого йому обвинувачення.

Під час судового розгляду суд допитав, зокрема, свідків ОСОБА_12 , яка є матір`ю дружини обвинуваченого ОСОБА_13 , та ОСОБА_16 , яка є матірю`ю обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно перебувають з обвинуваченим у родинних відносинах.

Відтак, суд критично оцінює показання вказаних свідків та не враховує їх як докази, оскільки вони не спростовують жодних обставин і не ставлять під сумнів інші досліджені докази, а суд розцінює їх як такі, що надані ними з метою уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині кількості посаджених ним 4 рослин, а не вилучених 12 рослин, та те, що протокол огляду, у якому зазначено про вилучення саме 12 рослин, він підписав на вимогу працівника дізнання, не читаючи його, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, а його показання, як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності чи зменшення такої відповідальності.

Ураховуючи наведене, аналіз досліджених доказів під час судового розгляду, свідчить про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального проступку.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пленум Верховного суду України у п. 1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального проступку, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих його покарання обставин судом не встановлено.

Згідно обвинувального акта, пом`якшуючі покарання ОСОБА_4 обставини – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Однак, суд не визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які зазначені в обвинувальному акті, оскільки основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Також активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, чого матеріалами кримінального провадження не підтверджено. Під час судового розгляду судом таких обставин встановлено не було.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Ураховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_4 на даний час ніде не працює, тобто у нього відсутній самостійний заробіток, є підстави призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 310 КК України у виді пробаційного нагляду, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За наведеного, процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп., які підтверджені документально, необхідно стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні криімналньго проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді одного року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп.

Речові докази: - 12 рослин конопель, що поміщені в два полімерні білі мішки – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.

Суддя ОСОБА_1