Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №757/23412/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23412/26-ц

пр. 2-9034/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення строкових платежів на утримання одного з подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким розірвати між нею та відповідачем шлюб, який зареєстрований 09 червня 2018 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 666. Обґрунтовуючи вимогу про розірвання шлюбу позивачка посилається на те, що вони з чоловіком тривалий час не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, у подружжя зникло почуття любові одне до одного, відтак подальше збереження шлюбу є неможливим.

Також позивачка просила суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь заборгованість за вже настаними строковими платежами, передбаченими розділом 7 Угоди про роздільне проживання (Separation Agreement) від 19 березня 2026 року, станом на день подання позову у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів, що еквівалентно 194 355,00 (сто дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. за офіційним курсом НБУ на дату подання позову та стягувати з відповідача на її користь по 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів щомісячно, починаючи з 01 травня 2026 року і до 01 березня 2036 року включно, в межах загальної суми 720 000,00 (сімсот двадцять тисяч) канадських доларів, з урахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування позову в цій частині, позивачка зазначила, що 19 березня 2026 року між Позивачкою та Відповідачем укладено письмову Угоду про роздільне проживання (Separation Agreement) українською та англійською мовами. Справжність копії та перекладу Угоди посвідчена нотаріусом провінції Онтаріо, Канада.

Розділ 7 Угоди прямо передбачає окреме зобов`язання Відповідача щодо утримання одного з подружжя на користь Позивачки.

Дана Угода є письмовою домовленістю між сторонами, яка прямо містить узгоджене грошове зобов`язання Відповідача щодо утримання Позивачки, визначає розмір, порядок, строки виконання, а також наслідки порушення такого зобов`язання.

Подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу є неможливими. Шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо, у різних державах, спільне господарство не ведуть, примирення між сторонами відсутнє, а шлюб існує лише формально.

Як зазначає позивачка, строк сплати першого платежу, передбаченого розділом 7 Угоди, настав 01 квітня 2026 року, однак Відповідач не здійснив його у встановлений Угодою строк. Станом на день подання цього позову - 28 квітня 2026 року - заборгованість за вже настаним строковим платежем становить 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів, що еквівалентно 194 355,00 (сто дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн за офіційним курсом НБУ. У зв`язку з цим у Позивачки виникло право вимоги щодо стягнення заборгованості за вже настаним платежем, а також необхідність судового захисту її права на отримання подальших платежів у визначеному Угодою розмірі та строках.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином. В матеріалах наявна заява представника позивачки про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності та заяву про повне визнання позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 червня 2010 року між Позивачкою, ОСОБА_1 (до шлюбу - ОСОБА_1 ), та Відповідачем - ОСОБА_2 - було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 666, про що видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 09 червня 2010 року.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживали однією сім`єю, проте як зазначає позивачка, вони як подружжя не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов`язків. Позивачка зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.

Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.

Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо та втратили один до одного почуття поваги і любові.

З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Кожна зі сторін не вважає можливим збереження сім`ї.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.

Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 19 березня 2026 року між Позивачкою та Відповідачем укладено письмову Угоду про роздільне проживання (Separation Agreement) українською та англійською мовами. Справжність копії та перекладу Угоди посвідчена нотаріусом провінції Онтаріо, Канада. Угода подається до суду з належним оформленням для використання в Україні, разом із апостилем, засвідченим перекладом українською мовою та іншими документами, що підтверджують дійсність іноземного документа для України.

Угода є добровільною та комплексною, укладеною сторонами після повного розкриття фінансової інформації, із підтвердженням можливості отримання незалежної юридичної консультації. Нею врегульовано, зокрема, факт окремого проживання сторін, місце проживання дитини, порядок спілкування батька з дитиною, питання забезпечення дитини, питання забезпечення дружини, майнові питання, наслідки невиконання зобов`язань та застосовне право.

Відповідно до умов Угоди під час кожного навчального року дитина переважно проживає з матір`ю в Канаді з метою навчання у школі, а батько має батьківський час під час усіх шкільних канікул, включаючи зимові, весняні та літні канікули.

Розділом 7 Угоди прямо передбачено окреме зобов`язання Відповідача щодо утримання одного з подружжя на користь Позивачки.

Зі змісту розділу 7 Угоди вбачається, що:

- Позивачка має право вимоги на утримання одного з подружжя, що виникає у зв`язку з фактом шлюбу та його припиненням / розпадом сімейних відносин;

- у повне та остаточне врегулювання вимог Позивачки щодо її утримання, а також як частина загального врегулювання фінансових та майнових питань між сторонами, Відповідач зобов`язався сплатити Позивачці 720 000,00 (сімсот двадцять тисяч) канадських доларів;

- вказана сума підлягає сплаті 120 рівними щомісячними платежами по 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів кожний, починаючи з 01 квітня 2026 року, при цьому останній платіж має бути здійснений 01 березня 2036 року;

- зазначені платежі є платежами в рахунок одноразового утримання одного з подружжя та врегулювання майнових питань;

- у разі несплати будь-якого платежу протягом 10 днів з дати, коли він підлягав сплаті, несплачена сума стає боргом, належним Позивачці, і може бути примусово стягнута у порядку, передбаченому законом;

- якщо Відповідач помре до повної сплати всіх платежів, несплачений залишок підлягає сплаті з його спадщини на користь Позивачки; якщо Позивачка помре до повної сплати всіх платежів, несплачений залишок підлягає сплаті її спадщині;

- сторони погодили, що відповідні положення Угоди можуть бути включені до судового акта настільки, наскільки це необхідно або можливо для їх примусового виконання.

Таким чином встановлено, що дана Угода є письмовою домовленістю між сторонами, яка прямо містить узгоджене грошове зобов`язання Відповідача щодо утримання Позивачки, визначає розмір, порядок, строки виконання, а також наслідки порушення такого зобов`язання.

У даній справі судом встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу є неможливими. Шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо, у різних державах, спільне господарство не ведуть, примирення між сторонами відсутнє, а шлюб існує лише формально.

Відтак з урахуванням встановленого, строк сплати першого платежу, передбаченого розділом 7 Угоди, настав 01 квітня 2026 року, проте Відповідач не здійснив його у встановлений Угодою строк. Станом на день подання цього позову - 28 квітня 2026 року - заборгованість за вже настаним строковим платежем становить 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів, що еквівалентно 194 355,00 (сто дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. за офіційним курсом НБУ.

Відповідно до статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином у Позивачки виникло право вимоги щодо стягнення заборгованості за вже настаним платежем, а також необхідність судового захисту її права на отримання подальших платежів у визначеному Угодою розмірі та строках.

З урахуванням вище встановлених обставин, враховуючи визнання позову Відповіоачем, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення строкових платежів на утримання одного з подружжя, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 червня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 666.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за вже настаними строковими платежами, передбаченими розділом 7 Угоди про роздільне проживання (Separation Agreement) від 19 березня 2026 року, станом на день подання позову у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів, що еквівалентно 194 355,00 (сто дев`яносто чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. за офіційним курсом НБУ на дату подання позову.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 надалі по 6 000,00 (шість тисяч) канадських доларів щомісячно, починаючи з 01 травня 2026 року і до 01 березня 2036 року включно, в межах загальної суми 720 000,00 (сімсот двадцять тисяч) канадських доларів, з урахуванням фактично сплачених сум.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Повне рішення суду складено 17 липня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Суддя