Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №756/10793/26
Суддя: Тиха О. О.
14.08.2026 Справа № 756/10793/26
Справа №344/10793/26
Провадження №2/756/8627/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Вангородської О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2 , посилаючись на наступні обставини. Позивач з відповідачкою по справі перебуває в шлюбі з 07 грудня 2002 року, зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 721. Cпільне життя з відповідачкою не склалося, у них відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту, разом у них не виходить підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, з часом стало виникати багато конфліктів та непорозумінь. Шлюбні стосунки сторони фактично не підтримують. Вважає, що шлюб носить формальний характер і суперечить його інтересам, а тому просив його розірвати.
Ухвалою від 26.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.
Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
07 грудня 2002 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб у Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про що було зроблено актовий запис № 721, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.112 СК України, при розгляді справи суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини, чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб и створювати сім`ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно з роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З матеріалів справи вбачається, що сторони не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть, фактично не підтримують подружніх стосунків, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, надання строку на примирення - недоцільне.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідачки по справі, а тому розриває їхній шлюб.
Відповідно з ч.1 ст.141 та ч.1 ст.142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що позовні вимоги відповідачкою визнано у повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову, за результатами розгляду судом, судовий збір за розгляд справи відповідно до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави в розмірі 50 відсотків судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 07 грудня 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 721 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua