Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №755/12161/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12161/26

Провадження №: 3/755/4751/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720375 від 15.07.2026, 15 липня 2026 року приблизно о 23 год. 32 хв. у м. Києві по просп. Броварському, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом COMMAND SCORPION 200, без державного номерного знака, маючи ознаки алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено за допомогою спеціального технічного засобу ALCOTEST 6820, за результатами якого встановлено позитивний результат - 0,47 проміле.

Не погоджуючись із обставинами, викладеними працівниками поліції, ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначаючи, зокрема, заперечують факт перебування ОСОБА_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника, дослідивши матеріали справи, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат тестування спеціальним технічним засобом, направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, а також безпосередньо переглянувши відеозапис із нагрудних камер працівників патрульної поліції, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення такого огляду стали виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, зафіксовані у відповідних процесуальних документах.

Так, у направленні на огляд зазначені, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідні ознаки алкогольного сп`яніння узгоджуються з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд із застосуванням спеціального технічного засобу ALCOTEST 6820, результат якого становив 0,47 проміле алкоголю.

Зазначений результат зафіксований як у роздруківці спеціального технічного засобу, так і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому із самого акта огляду вбачається, що огляд проводився у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 відповідних ознак алкогольного сп`яніння, а отриманий результат є позитивним.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується не одним окремим документом, а сукупністю взаємопов`язаних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, роздруківкою результату тестування спеціальним технічним засобом, направленням на огляд, а також відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції.

Особливе значення для оцінки доводів сторони захисту має досліджений судом відеозапис.

Так, стороною захисту фактично заперечувалась сама причетність ОСОБА_1 до керування транспортним засобом.

Разом із тим безпосередньо досліджений у судовому засіданні відеозапис спростовує зазначену позицію сторони захисту та підтверджує причетність ОСОБА_1 до події, у зв`язку з якою працівниками поліції складено адміністративні матеріали.

Зафіксована на відеозаписі послідовність подій узгоджується з відомостями, викладеними працівниками поліції у протоколі та інших документах.

Судом не встановлено об`єктивних ознак монтажу, вибірковості або інших обставин, які давали б підстави ставити під сумнів зафіксовані на відеозаписі події.

Більше того, поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відео, об`єктивно узгоджується з відомостями працівників поліції про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводиться непослідовно, його поведінка не повною мірою відповідає обстановці, у його діях та реакціях простежується характерна невпорядкованість поведінки.

Вказані обставини суд оцінює не ізольовано, а виключно у сукупності з результатом спеціального технічного засобу 0,47 проміле, актом огляду та іншими матеріалами справи.

Таким чином, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, спростовуються об`єктивними матеріалами справи.

Суд критично оцінює позицію ОСОБА_1 та його захисника про непричетність особи до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вона не знаходить підтвердження у досліджених матеріалах та суперечить безпосередньо дослідженому відеозапису.

Заперечення особи проти притягнення до відповідальності є реалізацією її права на захист та саме по собі не може свідчити про невинуватість особи за наявності належних, допустимих та взаємно узгоджених доказів протилежного.

Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення у цій справі не є єдиним доказом вини ОСОБА_1 .

Відомості, які містяться у протоколі, підтверджені незалежними від нього джерелами доказової інформації, а саме результатом технічного вимірювання, актом огляду та відеозаписом.

Саме така узгодженість доказів у їх сукупності виключає можливість визнання висновків працівників поліції такими, що ґрунтуються лише на суб`єктивному сприйнятті події.

При цьому суд не встановив істотних суперечностей між протоколом, актом огляду, результатом тесту та відеозаписом.

Навпаки, кожен із зазначених доказів доповнює інший та підтверджує істотні для справи обставини.

Таким чином, дослідженими доказами підтверджено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

Сукупність установлених обставин дає суду достатні та переконливі підстави дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також бере до уваги підвищений характер суспільної небезпеки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки така поведінка безпосередньо створює загрозу життю та здоров`ю як самого водія, так і інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та інші обставини справи.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП виді є необхідним, справедливим та достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: