Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №150/423/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

"27" серпня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/423/26

Номер провадження: 1-кп/150/62/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у залі судових засідань у відкритому судовому засіданні, справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 05.04.2026 № 12026025160000054 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Моївка Чернівецького району Вінницької області, громадянина України зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2026 року орієнтовно о 23 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4 , в порушення статті 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, діючи умисно, вирішив незаконно проникнути всередину будинку належного ОСОБА_6 , що розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , з метою розмови з останнім.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 не маючи дозволу на знаходження і пересування по вказаному домоволодінню, шляхом відчинення не зачиненої на замок хвіртки зайшов на його територію, де шляхом ривка рукою зірвав зачинені зсередини на защібку вхідні двері будинку, через які проник всередину, де перебував ОСОБА_6 , чим вчинив незаконне проникнення до житла.

Окрім цього, 04 квітня 2026 року орієнтовно о 14 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , не стримуючи своїх емоцій, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кулаками рук наніс декілька ударів в обличчя останньому, а також кинувши його на підлогу, наніс декілька ударів ногами по тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження: переломи ребер – лінійний перелом 6-го ребра ліворуч по середній акселярній лінії без зміщення; уламкові переломи 8,9 ребер ліворуч, по задній акселярній лінії зі зміщенням на 1/2 ширини; уламковий перелом 8 ребра праворуч; лінійний перелом 9 ребра праворуч по середній акседярній лінії без зміщення з двобічним гідротораксом та правобічним пневмотораксом, синці на верхній та нижній повіках правого та лівого ока.

Згідно висновку судово-медичної експертизи заподіяні ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_6 належить: переломи ребер – лінійний перелом 6-го ребра ліворуч по середній акселярній лінії без зміщення; уламкові переломи 8,9 ребер ліворуч, по задній акселярній лінії зі зміщенням на 1/2 ширини; уламковий перелом 8 ребра праворуч; лінійний перелом 9 ребра праворуч по середній акседярній лінії без зміщення з двобічним гідротораксом та правобічним пневмотораксом, - до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яке спричиняє тривалий розлад здоров`я більше 21 доби, згідно п. 2.2.1 в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», а синці на верхній та нижній повіках правого та лівого ока до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб, згідно з п. 2.3.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає у повному обсязі, щиро розкаюється та розуміє протиправність своїх дій. В судовому засіданні приніс вибачення потерпілому за скоєне та зазначив, що вживатиме заходів до подальшого порозуміння та примирення.

Щодо вчиненого кримінального правопорушення показав, що дійсно вночі 03 квітня 2026 року увійшов до житла, що належить ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_1 аби поговорити. Спочатку ОСОБА_6 був проти приходу ОСОБА_4 , але як йому здалося, потім потерпілий погодився на його перебування.

Наступного дня, в обідній час, дізнався, що потерпілий повідомив у поліцію, що обвинувачений без його згоди увійшов до належного ОСОБА_6 будинку. Тому прийшов до потерпілого аби з`ясувати відносини. В ході чого, не стримався та наніс йому ряд ударів, таким чином спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд, враховуючи думку учасників судового процесу, переконавшись у правильному розумінні змісту обставин кримінального правопорушення, у тому, що їхня позиція є добровільною, роз`яснивши, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого.

На підставі наведеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла, а також за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд встановив наступне.

Згідно довідки про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» ПОВА-000031472, обвинувачений раніше не судимий.

Згідно довідки Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 27.04.2026 №25 ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно довідки - характеристики ТОВ «ТЕХНОСМАРТ ГРУП» від 12.06.2026, за місцем роботи ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Згідно довідки КНП «Чернівецька районна лікарня» №59 від 01.05.2026 ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку з діагнозом F.81.3.

Згідно довідки КНП «Чернівецька районна лікарня» №59 від 01.05.2026 ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога у зв`язку із одержанням медичних документів 19.07.2023.

Згідно досудової доповіді складної відносно особи обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середній, тому орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, а також ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до ст. 67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, а також ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченого, враховуючи, що кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим відносяться до проступку та нетяжкого злочину відповідно, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставини, що його пом`якшує, а саме щире каяття, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання та місцем роботи, відсутність судимостей, його ставлення до скоєного, характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність на утриманні малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відомості досудової доповіді, згідно із якою виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, що не становитиме небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На переконання суду, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, вказана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень), а також, що такою, що відповідає особі обвинуваченого, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373-376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 (одну тисячу сімсот) гривень.

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки за місцем роботи з відрахуванням 20 відсотків із суми його заробітку в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки за місцем роботи з відрахуванням 20 відсотків із суми його заробітку в дохід держави.

Початок строку покарання у виді виправних робіт ОСОБА_4 рахувати з дня, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_8