Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №753/11643/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11643/26

провадження № 3/753/3547/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, працюючого водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 03.05.2026 року о 23 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по шосе Бориспільське, 70, у м. Києві, в порушення вимог п. 13.1 ПДР, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на металевий відбійник, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №656526).

Крім того, ОСОБА_1 , 03.05.2026 року о 23 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по шосе Бориспільське, 70, у м. Києві, мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незрозуміла затягнута мова, хитка хода. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, на місці зупинки відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №656499).

Враховуючи той факт, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться у різних судових справах, однак надійшли до суду одночасно та стосуються однієї особи, вважаю за необхідне об`єднати дані матеріали та розглянути їх в одному провадженні.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив вину у вчиненому правопорушенні, вказав, що за кермом перебував його брат, оскільки він сам був у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний у судовому засіданні брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснив суду, що саме він перебував за кермом автомобіля. Брат попросив його забрати з вечірки та відвезти додому у селище Чубинське. Він, ОСОБА_1 , проживає у м. Києві, але планував залишитись у брата переночувати. За його словами, під час руху брат заснув, а потім раптово закричав: «Машина!». Він злякався, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на відбійник. Працівникам поліції про те, що саме він перебував за кермом, не повідомив, оскільки злякався. Він також зазначив, що його брат запропонував повідомити працівникам поліції, що автомобілем керувала третя особа, яка після ДТП нібито втекла з місця події. Зазначив, що він не має права керування транспортними засобами.

Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, пояснив, що під час чергування було отримано від водія вантажівки виклик про те, що відбулось ДТП по Бориспільському шосе в напрямку м. Бориспіль. Прибувши на місце події, побачив, що у відбійник в`їхав транспортний засіб, та двох осіб поруч, які повідомили, що за кермом була третя особа, яка залишила місце події. Він зв`язався із водієм вантажівки, який викликав поліцію на місце пригоди, і останній повідомив, що одразу після ДТП підійшов до автомобіля перевірити чи все добре, та детально описав особу, яка перебувала за кермом, його прикмети, те, що вийти із автомобіля можливо було лише через пасажирську праву дверку, так як дверка водія була притиснута у відбійник і тому він запам`ятав водія. На цих підставах було встановлено, що саме ОСОБА_1 був за кермом. Зазначив, що від моменту надходження виклику до прибуття працівників поліції на місце події минуло приблизно 1-2 хвилини. При цьому вздовж дороги сторонніх осіб, які могли б залишити місце ДТП, він не бачив, третіх осіб на місці події не було. Зазначив, що брат ОСОБА_1 поводився спокійно, нікому не телефонував, на відміну від самого ОСОБА_1 , який комусь постійно телефонував, просив, щоб хтось сказав, що був за кермом. Крім того, зазначив, що на місце події згодом прибув батько ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Так, із даних відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, переглянутому в судовому засіданні, вбачається, що на місці ДТП перебувало дві особи - ОСОБА_1 та його брат, які повідомили про те, що за кермом нібито перебувала третя особа, яка залишила місце події. При цьому ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції, що дійсно перебуває у стані алкогольного сп`яніння, проте категорично заперечував факт керування ним транспортним засобом. Разом з тим, його брат про це не зазначав. При цьому працівник поліції детально вказав на якій саме підставі ним було визначено кермувальника.

Будь-яких обставин, які б свідчили про обмову ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не встановлено.

Крім того ОСОБА_2 при оформленні пригоди не повідомляв про те, що саме він був за кермом автомобіля. Показання вказаного свідка, дані в судовому засіданні, про те, що він керував автомобілем суд оцінює як такі, що дані з метою уникнути братом відповідальності.

З урахванням наведеного, вважаю достовірно встановленим факт того, що саме ОСОБА_1 , 03.05.2026 року о 23 год. 30 хв., рухаючись по шосе Бориспільське, 70, у м. Києві, керував автомобілем «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , а твердження останнього про те, що не він керував транспортним засобом, а його брат, - є неспроможними і оцінюються як обрана позиція захисту.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

При цьому згідно з п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незрозуміла затягнута мова, хитка хода.

За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були наявні передбачені законом підстави для проведення ОСОБА_1 відповідного огляду на стан сп`яніння, про що працівник поліції і зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відезапису нагрудної камери працівників поліції, переглянутому в судовому засіданні, вбачається, що останніми було запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, у зв`язку з підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак останній від проходження огляду відмовився, поводився зухвало.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ; схеми місця ДТП, складена уповноваженою особою та підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами, а також письмовим поясненням ОСОБА_1 , наданим під час оформлення ДТП.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у межах санкції статей 124, 130 КУпАП.

Виходячи з норм ст. 36 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення накласти у межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП, накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз`яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя