Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №752/22947/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/22947/25

Провадження №2/752/3632/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.09.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк кредит Дніпро») та відповідачем укладено кредитний договір № 26204000014873, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати клієнту кредит у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти та комісії, а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

15.12.2021 АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» уклали договір факторингу №15/12/21, у відповідності до умов якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступає ТОВ «Цикл фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 50398,68 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19904,43 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 23921,08 грн. та заборгованість по комісії - 6573,17 грн.

Також відповідач повинен сплатити 3% річних, нараховані на загальну суму заборгованості, за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 114,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 704,22 грн.

Просив стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

30.09.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, який суд залишає без розгляду, оскільки до відзиву не додані докази його направлення позивачу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

28.09.2018 між АТ «Банк кредит Дніпро» та відповідачем укладено договір №26204000014873 про встановлення кредитного ліміту, за умовами якого банк надав кредит в сумі 25000 грн. на споживчі потреби, строком на 12 місяців, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування ними та комісію.

Пунктами 1.1.1, 1.2.3, 1.2.4, 1.4 договору №26204000014873 від 28.09.2018 встановлено, що в порядку передбаченому цим договором та УДБО, банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в банку.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 48,00% річних, на прострочену заборгованість за кредитом: 56% відсотків річних. Щомісячна комісія за користування лімітом кредитної лінії - 2.0% від фактичної заборгованості за кредитом станом на останній банківський день поточного місяця. Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 89,88%.

Відповідно до п. 2.3 договору № 26204000014873 від 28.09.2018 заборгованості за цим договором погашається клієнтом шляхом зарахування обов`язкового платежу на рахунок, визначений в п. 1.1. цього договору з 1 по 25 числа місяця наступного за місяцем в якому був використаний кредит. Розмір обов`язкового платежу становить 5% від суми фактичної заборгованості за цим договором та суми нарахованих процентів і комісій за користування кредитом станом на останній банківський день, місяць за який сплачується обов`язковий платіж.

15.12.2021 АТ «Банк кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» уклали договір факторингу №15/12/21, у відповідності до п.1 якого АТ «Банк кредит Дніпро» відступило ТОВ "Цикл фінанс" за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до п.2 договору факторингу від 15.12.2021 №15/12/21 форма реєстру боржників наведена в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №26204000014873 від 28.09.2018 в загальній сумі 50398,68 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту - 19904,43 грн., заборгованість по відсоткам - 23921,08 грн., заборгованість за комісією - 6573,17 грн.

05.05.2025 представник ТОВ «Цикл фінанс» направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 50398,68 грн.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 28.09.2018 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладено кредитний договір № 26204000014873, відповідно до умов якого кредитор зобов`язувався надати відповідачу кредит строком на 12 місяців, зі сплатою процентів та комісії, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості.

Проте відповідач порушив умови договору та не повернув кошти в строки та на умовах, визначених договором, що порушує права позивача, який набув право вимоги до відповідача за кредитним договором від 28.09.2018 № 26204000014873.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Однак, встановивши у кредитному договорі № 26204000014873 від 28.09.2018 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №727/5461/23.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту - 19904,43 грн. та по відсоткам - 23921,08 грн., що загалом становить 43825,51 грн. У стягненні з відповідача комісії у розмірі 6573,17 грн. суд відмовляє з підстав наведених вище.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних від суми заборгованості в розмірі 350,77 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2157,18 грн. за період з 15.12.2021 по 23.02.2022, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, Верховний суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16 прийшов до висновків, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості в розмірі 43825,51 грн. за період з 15.12.2021 по 23.02.2022, що за розрахунком суду становить 255,75 грн. та 1550,69 грн., відповідно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (89,09%), зокрема, судовий збір в розмірі 2158,12 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2672,70 грн.

Керуючись ст. 12- 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 28.09.2018 у розмірі 43825,51 грн. 3% річних в розмірі 255,75 грн., інфляційні втрати в розмірі 1550,69 грн., судовий збір в розмірі 2158,12 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2672,70 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене 27.08.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова