Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №725/2788/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2788/26

Номер провадження 2/725/723/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.

за участю:

представника позивача – адвоката Гладкого А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівців із вказаним вище позовом.

У позові посилався на те, що під час перебування у шлюбі з відповідачкою у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 грудня 2017 року їх шлюб було розірвано.

Крім того, вказаним рішенням з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

З часу ухвалення судом рішення, він справно платив аліменти, так як з неодноразово їздив на заробітки за кордон.

Однак з грудня 2025 року, через погіршення стану здоров`я, він постійно перебуває вдома та не може влаштуватися на роботу.

Враховуючи те, що розмір аліментів, які стягуються із нього, вираховуються виконавцем із середньої заробітної плати працівника даної місцевості (близько 19000грн.), він не має можливості сплачувати аліменти на утримання доньки у визначеному судом розмірі - 1/3 частці від доходу.

Також з часу ухвалення судом рішення, осіб, які перебувають на його утриманні стало більше. Так, він здійснює постійний догляд за хворою матір`ю, якій встановлено ІІІ групу інвалідності та надає їй посильну матеріальну допомогу для вирішення життєво необхідних питань.

За таких обставин, просив зменшити розмір аліментів, які стягуються із нього на підставі рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12.12.2017 та стягувати з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з дня подання позову і до повноліття дитини.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Гладкий А.П. підтримав позов. Додатково пояснив, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення із його довірителя аліментів, стан його здоров`я та матеріальне становище погіршилось. На даний час у нього відсутня фінансова можливість сплачувати аліменти у попередньо визначеному розмірі. Просив позов задовольнити. Не заперечував щодо ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Причини своєї неявки не повідомила та відзиву на позов, клопотань до суду не подала.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також те, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачки, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12.12.2017 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.8-9).

Крім того, вказаним судовим рішенням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Також стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, з дня подання заяви і до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Нормами ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сімейний Кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Судом встановлено, що з часу ухвалення судом рішення від 12.12.2017 стан здоров`я ОСОБА_1 та його матеріальне становище змінилося у сторону погіршення.

Так, ОСОБА_1 встановлено хронічне, незаразне захворювання шкіри (вітиліго). (а.с.12). Позивач офіційно не працевлаштований.

Крім того, на даний час позивач здійснює догляд та піклування за матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій встановлено ІІІ групу інвалідності. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 несе витрати на утримання та лікування матері.

Одним із найголовніших та найважливіших обов`язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Отже, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Цей обов`язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).

У відповідності до положення ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України передбачають, що батьки повинні проявляти турботу про дітей, утримувати їх до досягнення повноліття.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивач, як платник, довів свої вимоги щодо необхідності зміни розміру стягнення з нього аліментів і суд з ним погодився, зокрема тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів, з урахуванням стану здоров`я та матеріального становище, є непосильним тягарем для нього.

Таким чином, враховуючи зазначені вище вимоги закону та наведені вище обставини, підтверджені дослідженими судом доказами, а також з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища сторін, фактичних витрат, які несе позивачка на утримання дочки, суд вважає за можливе та необхідне змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача за рішенням суду від 12.12.2017 з 1/3 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд виходить з розумності та достатності розміру аліментів, необхідних для задоволення потреб позивачки на утримання дочки, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також з реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

При зміні розміру аліментів, суд враховує, що 1/4 частки становить близько 5000грн. та є достатньою сумою для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.180-184, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12.12.2017 (справа 725/3761/17) та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.